Всесвітній день донора крові відзначається щороку 14 червня згідно рішення 58-ї сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я (2005 р.) в Женеві. Ініціаторами його проведення виступають міжнародні організації – Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), Міжнародна федерація Червоного хреста та Червоного півмісяця, Міжнародна федерація організацій донорів крові і Міжнародне товариство по переливанню крові, які закликають людей до добровільної та безкоштовної здачі крові.
Це дає унікальну можливість ще раз звернути увагу на донорів крові, які щодня рятують людські життя шляхом надання своєї крові, допоможе підвищити рівень поінформованості населення щодо важливості кадрового донорства, яке підвищує інфекційну безпеку і якість продуктів крові
Переливання компонентів та препаратів крові щорічно сприяє порятунку мільйонів людських життів. Завдяки переливанню можна продовжити й зробити більш якісним життя пацієнтів, що страждають від загрозливих для життя станів, а також підтримувати складні медичні та хірургічні втручання. Переливання компонентів та препаратів крові необхідно також для збереження здоров’я матері і дитини та під час антропогенних і стихійних лих.
Сьогодні лише в 62 країнах національні запаси продуктів крові засновані майже на 100-відсотковому добровільному безоплатному донорстві крові, а 40 країн досі залежать від родинних донорів і навіть від платних донорів.
Цілі кампанії цього року:
- щоб відсвяткувати і подякувати особам, які пожертвували кров’ю, і закликати тих, хто ще не пожертвував кров, щоб почати дарувати;
- посилити обізнаність щодо того, що донорство крові є альтруїстичною діяльністю, яка вигідна для всього суспільства, і що адекватне постачання може забезпечуватись лише за допомогою регулярних пожертвувань добровільними, неоплаченими донорами крові;
- щоб підкреслити необхідність здійснення цілорічного донорства крові, з тим щоб підтримувати адекватні запаси та досягти національної самодостатності крові;
- зосередити увагу на пожертвуванні крові як вираженні участі громадськості в системі охорони здоров’я та важливості участі громадськості у забезпеченні достатніх, безпечних та стійких запасів крові;
- заохочувати громадські цінності донорства крові у посиленні солідарності та соціальної єдності в суспільстві та в заохоченні людей до турботи один одного та побудові турботливої спільноти;
- сприяти міжнародному співробітництву та забезпечувати в усьому світі поширення та досягнення консенсусу на принципах добровільного безоплатного пожертвування, одночасно підвищуючи безпеку та доступність крові.
У 2018 році центральною темою кампанії буде — пожертвування крові як акція солідарності. Гасло Всесвітнього дня донора крові 2018 року − » Подумай про інших. Здай кров. Поділись життям», наголошує не тому, що добровільне безоплатне донорство крові – це акт солідарності. Воно базується на таких людських цінностях як альтруїзм, повага, співпереживання та доброта, заохочує людей піклуватися один про одного.
Добровільна здача крові — це почесна і благородна справа і люди, які віддають частку себе іншому, є справжніми громадянами своєї держави. Донор дарує хворій людині шанс на збереження життя та одужання.
Створення достатніх запасів безпечних продуктів крові від добровільних безоплатних донорів у рамках добре організованих національних систем має бути невід’ємною частиною національної політики в галузі охорони здоров’я кожної держави. ВООЗ закликає країни всього світу до 2020 року забезпечити на 100% свої запаси безпечної крові за рахунок добровільних безоплатних донорів, щоб при цьому мати гарантовану можливість рятувати життя людей. Ситуація, що склалася на сході нашої держави перебуває в центрі уваги всього світового суспільства, адже нині, практично, немає байдужих до майбутнього країни.
Достатня кількість безпечної донорської крові та її компонентів – пріоритет діяльності МОЗ України.
За оцінками фахівців, на сучасному етапі за обсягами заготівлі відсутній дефіцит донорської крові та її компонентів, гірше ситуація складається із показниками якості та біологічної безпеки, в першу чергу інфекційною безпекою.
В Україні слід звернути увагу на раціональне та контрольоване трансфузіологічне забезпечення. Одночасно із достатніми, а часом і надмірними запасами крові та її компонентів спостерігаємо непоодинокі повідомлення про необхідність донорської підтримки тих чи інших пацієнтів. Така ситуація складається внаслідок недостатнього володіння навичками формування достатніх запасів та ефективного управліннями ними у самих закладах охорони здоров’я.
Серед нагальних проблем, які потребують найшвидшого вирішення є:
— відсутність сформованої національної системи крові;
— не в повній мірі впроваджено принцип добровільного безоплатного донорства крові та її компонентів, що є важливою засадою функціонування служб крові у світі та одним з елементів інфекційної безпеки: відповідно до чинного закону вУкраїні, донор має право вимагати плату за кроводавання;
— відсутність Національного реєстру донорів крові та її компонентів і загальнодержавної автоматизованої системи управління інформацією в службі крові, як важливих елементів інфекційної безпеки;
— не забезпечене надійне (автоматизоване) тестування на інфекції, що передаються з кров’ю;
— не в повній мірі впроваджені методи вірус-інактивації компонентів крові;
— відсутнє належне управління та фінансування спеціалізованих установ і закладів переливання крові, що здійснюють взяття, переробку, зберігання, реалізацію донорської крові, її компонентів та препаратів;
— відсутні стандарти обґрунтованого та належного застосування компонентів і препаратів крові та менеджменту пацієнта в закладах охорони здоров’я.
Відповідно до угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом наша держава зобов’язана поступово наблизити своє законодавство та практику до принципів ЄС, зокрема у сфері служб крові.
Особливу увагу має питання впровадження національного реєстру донорів крові та осіб, відсторонених від донорства. Для створення такого реєстру Міністерство планує заручитися підтримкою АМАОЗ в Україні.
Сьогодні на Харківщині 94% запасів крові забезпечуються завдяки добровільним безоплатним донорам. Пріоритетним напрямком розвитку служби крові Харківської області є забезпечення закладів охорони здоров’я якісними, безпечними продуктами крові.
Цьому питанню Харківська обласна державна адміністрація (ХОДА) і Управління охорони здоров’я ХОДА приділяють значну увагу.
У Харківському регіоні функціонують: обласний Центр служби крові (ХОЦСК),
15 відділень трансфузіології: 9 — в районах області та 6 в м. Харків, 2 із яких підпорядковані Національній академії медичних наук України, 1 — Міністерству інфраструктури України.
Вимогою часу є адаптація служби крові до європейського рівня. Україна, ратифікувавши Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, підтвердила свої наміри щодо виконання вимог цієї угоди в галузі доступності, безпеки та якості донорської крові та її продуктів. До Координаційної робочою групи експертів з питань розвитку служби крові України входять провідні фахівці КЗОЗ ХОЦСК, які приймають активну участь у підготовці нових законодавчих та нормативних документів, що відповідають вимогам ВООЗ та сучасним виробничим потребам.
КЗОЗ ХОЦСК є центральною, спеціалізованою установою, що здійснює заготівлю, переробку, зберігання донорської крові та її компоненті і виготовлених з них препаратів. Постійний аналіз використання компонентів і препаратів донорської крові, визначення потреб лікувальних закладів та повноти їх забезпечення становить невід’ємну частину роботи служби крові. Ці підходи дозволяють спрогнозувати і спланувати раціональну заготівлю крові, а також сформувати запаси еритроцитовмісних середовищ, готових до видачі, контролювати запаси плазми, у т.ч. утримання стратегічних запасів на випадок надзвичайних станів.
КЗОЗ ХОЦСК має сучасну, оснащену обладнанням європейського рівня операційну залу для забору крові. За Європейськими стандартами проведення скринінгу крові та її компонентів проводиться методом хемілюмінісцентного аналізу. У практику роботи лабораторії Харківського обласного центру служби крові цей метод впроваджено для обстеження донорської крові на наявність маркерів гемотрансмісивних інфекцій і виконується на аналізаторах закритого типу ARCHITECT і2000sr. Введення в роботу хемілюмінесцентних аналізаторів дозволило підвищити рівень інфекційної безпеки компонентів та препаратів донорської крові та надало можливість централізовано обстежувати донорську кров, заготовлену у відділеннях трансфузіології міста і області.
Придбаний в рамках обласної програми «Здоров`я Слобожанщини» апарат для автоматичного цитаферезу дозволяє заготовляти високоякісний компонент крові — «Тромбоцити». Переливання тромбоцитів, заготовлених на сепараторах клітин крові «Амикус» та «Трима», дозволяє отримати більш виражений та тривалий клінічний ефект при корекції тромбоцитопенії, в першу чергу в онкологічній та гематологічній практиці, а також проводити агресивні види хіміо- і променевої терапії, пересадку кісткового мозку.
Велика увага приділяється питанню удосконалення автоматизованої системи управління служби крові (АІС), як передумови для розвитку єдиної загальнодержавної системи служби крові України.
З метою забезпечення населення інфекційно безпечними компонентами та препаратами крові перевага надається донорству та заготівлі крові або її компонентів від активних кадрових донорів. В порівнянні з 2017 роком відсоток активних кадрових донорів від загальної кількості збільшився на 0,6 %. Показник донацій від активних кадрових донорів у 2018 році склав 47,0 % і щорічно зростає
Донори, які здали 40 максимально допустимих разових доз крові або 60 максимально допустимих разових доз плазми, отримують звання «Почесний донор України», їм видається відповідне посвідчення та нагрудний знак «Почесний донор
України». Донори, які безкоштовно здали кров або її компоненти 100 разів і більше,
відзначаються державними нагородами. За історію донорського руху незалежної України майже 50 тис. українців отримали звання «Почесний донор України»,
а 16 визнано гідними високого звання «Заслужений донор України».
Статус «Почесний донор України» у Харківській області за часи незалежності отримали 3071 осіб, з яких – 92 у 2017 році.
Сьогодні проблемам донорства крові в нашій країні приділяється увага на самому високому рівні.
До донорства приходять по-різному. Одні здають кров для близької людини, яка опинилася в критичній ситуації. Інші вирішили зробити чергову добру справу. Треті приходять на станцію переливання крові з друзями «за компанію», ще не усвідомлюючи, що, може, саме їх кров врятує життя хворої людини.
З нагоди Всесвітнього Дня донора ХАРКІВСЬКИМ ОБЛАСНИМ ЦЕНТРОМ СЛУЖБИ КРОВІ передбачені такі заходи:
- Розміщення прес-релізу на сайті ХОЦСК щодо проведення Всесвітнього Дня донора.
- Привітання та вручення посвідчень «Почесний донор України» донорам
м. Харкова та області.
- Нагородження кадрових та Почесних донорів ХОЦСК грамотами , подяками та подарунками.
- Організація виставки дитячих малюнків «Здай кров заради життя» та наочної агітації з питань донорства.
- Виступи фахівців в регіональних ЗМІ з метою підвищення громадської обізнаності щодо необхідності розвитку добровільного безоплатного донорства.
Слід пам`ятати, що не кожна людина може стати донором. Перш ніж приймати кров, людину перевіряють на наявність захворювань. Найбільш безпечними донорами вважаються люди, які здають кров на регулярній основі.
Донором може стати здорова людина, якій виповнилося 18 років. При цьому він повинен важити не менше 50 кілограмів і мати тиск не вище 170 на 100 та не нижче 90 на 60 мм рт.ст.
Одна доза донорської крові становить 450 грамів, таку кількість крові організм здатний відновити дуже швидко. За дослідженнями вчених, давання крові навіть корисно, тому що стимулює роботу ендокринної та імунної системи організму.
Медики давно помітили, що люди, які регулярно здають кров, не хворіють на грип та застуду, рідше страждають онко- та серцево-судинними захворюваннями, а також психічними розладами.
Бути донором – почесна і благородна справа.
Пам’ятайте: лише доза донорської крові може врятувати життя людини! Можливо, саме Ваша кров подарує життя людині, яка зазнала лиха!
