20 жовтня 2017 року – Всесвітній день боротьби з раком молочної залози (РМЗ). І тому весь жовтень присвячено висвітленню проблем цього загрозливого захворювання. У багатьох країнах з жінками проводиться активна просвітницька робота: лікарі-онкологи, громадські організації та органи влади акцентують особливу увагу на профілактиці та боротьбі з РМЗ.
Рожева стрічка — міжнародний символ, який використовують особи і організації, залучені до руху з інформування суспільства про рак молочної залози.
Головна мета ініціативи «Рожева Стрічка» — поширення інформації про рак молочної залози шляхом:
- попередження — запобіганням появи раку грудей поширенням інформації і наукових досліджень;
- виявлення — зменшенням ризику виникнення хвороби завдяки самодіагностиці;
- лікування — поширенням інформації про різноманітні методи лікування;
- реабілітації — наданням підтримки і допомоги під час реабілітації.
Указом Президента України з 2005 року введено щорічне проведення 20 жовтня Всеукраїнського дня боротьби із захворюванням на рак молочної залози.
Рак молочної залози — найчастіша форма злоякісних пухлин у жінок, що складає близько 20% від усіх злоякісних пухлин. Ймовірність виникнення раку збільшується з віком прямо пропорційно, приблизно 4% хворих складають жінки молодші 30 років. Найбільша смертність від раку грудей зазвичай у віці 40-50 років.
У розвитку раку молочної залози істотну роль відіграють попередні патологічні процеси в її тканинах, в основному повторні дисгормональні гіперплазії з утворенням вогнищ фіброзно-кістозної мастопатії (фиброаденоматоза). Причинами цих змін у тканині молочної залози служать ряд ендокринних порушень, нерідко обумовлених супутніми захворюваннями яєчників, повторними абортами, неправильним годуванням дитини і т. п. Ризик розвитку раку збільшується з збільшенням розміру залози.
Локалізація ракових пухлин у молочних залозах сама різна. Однаково часто уражається як права, так і ліва залоза; приблизно у 2,5% спостерігають двосторонні раки молочних залоз. Вузол у другій залозі може з’явитися як метастазом, так і другий самостійної пухлиною.
У самій молочній залозі найчастіше (приблизно у 1/2 хворих) пухлини виникають у верхньо-зовнішньому квадранті, іноді біля самого краю її на кордоні з пахвовою западиною.
За зовнішнім виглядом рак молочної залози може представлятися невеликою, дуже щільною хрящеподібною пухлиною без чітких меж, або як вузол м’якої тістуватої консистенції, округлої форми з досить чіткими межами, з гладкою або горбистою поверхнею, іноді досягає значних розмірів (5-10 см), або, нарешті, у вигляді неясного ущільнення без чітких меж.
Місцеве поширення раку молочної залози на шкіру залежить від близькості його розташування до шкіряного покриву і від інфільтруючого характеру росту пухлини. Один з типових симптомів раку — фіксація, зморшкуватість і втягнення шкіри над пухлиною з переходом в більш пізніх стадіях в обмежений лімфостаз (симптом «апельсинної кірки») і виразка. Глибоко розташовані пухлини швидко зростаються з підлягаючою фасцією і м’язами.
Загалом рівень захворюваності на рак молочної залози за останні два десятиліття зріс на 30%. Однак смертність не збільшується завдяки поліпшенню діагностики і методів лікування, оскільки на початковій стадії РМЗ виліковується майже повністю.
Найвища захворюваність – у Нідерландах, Данії, Швеції, Франції. Кожні 25 хвилин у країнах Євросоюзу діагностується один випадок раку молочної залози, кожні 6,5 хвилини від нього гине одна жінка.
Найнижча захворюваність реєструється в середньоазіатських і африканських країнах. Це пояснюється тим, що жінки там народжують частіше і годують дітей груддю протягом двох років.
Захворіти на рак молочної залози може будь-яка жінка, хоча у одних ризик захворювання високий, а в інших – низький. Чинниками, які підвищують ризик захворювання, є: вік понад 40 років, спадкова схильність, пізня менопауза, ранній початок місячних (до 12 років), пізні перші пологи (у віці понад 30 років) або їх відсутність, переривання вагітності, фіброзно-кістозна мастопатія, ожиріння, куріння. До цього переліку можна додати також погану екологію, гормональні порушення, неправильне харчування, алкоголізм.
Як і в усьому світі, захворюваність на рак молочної залози в Україні зростає в середньому на 1 — 2% за рік, у структурі онкопатології українок РМЗ посідає одне з перших місць. Кожні 30 хвилин в країні виявляється новий випадок раку молочної залози, і щогодини від нього помирає одна жінка. В цілому щороку це грізне захворювання забирає життя майже 7,5 тис. жінок по всій Україні.
За даними Національного інституту раку, РМЗ – найбільш поширене злоякісне онкозахворювання в Україні. За рік РМЗ виявляють більше ніж у 15 тис. українок. Причому дуже часто на пізніх стадіях, коли врятувати жінку важко, а то й взагалі неможливо. Рівень захворюваності цією недугою у нашій країні за останні 50 років виріс з 17,6 до 70,9 на 100 тис. жінок і тенденції до зниження немає.
Можна впевнено говорити про те, що своєчасна і рання діагностика передпухлинних та пухлинних захворювань, яка певною мірою гарантує успішність лікування, в першу чергу залежить від самої жінки, від її обережності, її уваги до свого здоров’я.
На жаль, пізнє виявлення цього захворювання є однією з головних причин того, що в Україні зростання захворюваності супроводжується високим рівнем смертності, хоча в світі помітна тенденція до її зниження (в середньому на 1% за рік). Рак молочної залози діагностується в запущених стадіях у 22% українських пацієнток, і половина з них помирає протягом першого року після виявлення.
Не останню роль у пізньому зверненні до лікарів-професіоналів відіграє необізнаність суспільства щодо справжнього стану проблеми РМЗ, не контрольований державою стихійний розквіт самореклами «народних цілителів», некомпетентних і непорядних людей. Через неправильне лікування хворі втрачають час, а хвороба прогресує.
Слід зазначити, що тривалість нормального життя хворих на РМЗ після встановлення діагнозу на початкових стадіях хвороби (так звана нульова, перша і максимум друга, а всіх стадій існує п’ять) і правильно проведеного лікування становить понад 25 років. Тобто прогноз захворювання залежить від того, наскільки вчасно вдалося діагностувати хворобу!
Основними методами, які дозволяють своєчасно виявити це захворювання, є:
- регулярне самообстеження молочних залоз;
- обстеження у мамолога-онколога один раз на рік;
- УЗД молочних залоз жінкам віком до 40 років – 1 раз на 2 роки, після 50 років – щорічна мамографія.
Рак молочної залози належить до «візуальних» форм раку, виявлення яких не потребує складних методів діагностики. Фахівці стверджують, що кожна жінка витративши 10-15 хвилин щомісячно, може запобігти трагедії. А для цього кожна жінка повинна самостійно обстежувати молочні залози за наступною методикою.
Техніка самостійного проведення самообстеження
молочних залоз.
Огляд молочних залоз рекомендовано проводити щомісяця на 8-12-й день
менструального циклу.
- Стати перед дзеркалом. Оглянути молочні залози. Зверніть увагу на наявність будь — яких змін форми грудей, зовнішній вигляд шкіри та сосків.
- Підняти руки за голову і оглянути обидві грудні залози.
- Правою долонею пропальпувати ліву молочну залозу кінчиками великого і вказівного пальців, стиснути сосок, звернути увагу на наявність виділень та їх характер. Пропальпувати ліву підпахвинну та ліву надключичну ділянки. Таким же чином обстежити праву молочну залозу
- Якщо залоза великого розміру, її необхідно підтримувати знизу лівою рукою – ліву, правою – праву, а долонею протилежної руки по черзі пропальпувати молочні залози.
- Лежачи на спині, ліву руку треба покласти за голову, а долонею правої руки обстежити ліву молочну залозу. Таким чином треба обстежити і праву молочну залозу.
У разі виявлення будь-яких змін з боку молочних залоз необхідно звернутися до лікаря мамолога – онколога Харківського обласного центру онкології.
Вас мають насторожити:
*припухлість, твердий вузол, ущільнення;
*набряк, локальне підвищення температури, почервоніння або потемніння шкіри;
*зміна розміру або форми молочних залоз;
*заглиблення або зморщення шкіри;
*свербіж, виразки або висипи на сосках;
*западання соска або іншої частини грудей;
*раптові незвичні виділення із сосків;
*поява постійного болю в одній ділянці.
Своєчасне звернення до лікарів (ультразвукове та мамографічне обстеження молочних залоз) дозволяє виявляти новоутворення на ранніх стадіях розвитку.
У м. Харкові і районах області діють міська та обласна комплексні програми профілактики раку молочних залоз. В поліклініках, жіночих консультаціях та поліклінічних відділеннях лікарень проводяться профілактичні огляди жінок з обов’язковим мамографічним та ультразвуковим обстеженням молочних залоз. Їх метою є рання діагностика злоякісних новоутворень.
Адже виявити злоякісну пухлину молочної залози на доклінічному етапі допомагає певний алгоритм діагностики, першим етапом якої є мамографічний скринінг.
Вся профілактична та лікувальна робота в місті Харкові та області координується Харківським обласним клінічним онкологічним центром, що є спеціалізованим медичним закладом, в якому існують всі можливості для якісної діагностики та лікування РМЗ.
Методи лікування раку молочної залози.
Всі методи терапії, які використовуються при онкології грудної залози, поділяють на місцеві (до таких відносяться оперативне втручання і опромінення) і системні заходи (лікування гормонами, хіміопрепаратами, імунотерапія). Наскільки радикальною буде операція, може вирішити тільки лікар, виходячи з особливостей розвитку і поширення злоякісного процесу.
Спочатку визначають, на якій стадії знаходиться раковий процес, щоб вирішити який метод слід використовувати для лікування. На підставі отриманих у ході діагностичних досліджень даних лікар складає стратегію лікування. У сучасній медицині застосовується комплексна терапія. Основне лікування раку молочної залози полягає в оперативному втручанні. Залежно від стадії розвитку хвороби лікар може призначити один з видів операції:
- Секторальна мастектомія. Якщо жінка звернулася до лікаря на ранньому етапі розвитку хвороби, можна обійтися операцією, при якій видаляється сама пухлина і невелика ділянка шкіри навколо неї. При цьому можливо обійтися без значної шкоди для зовнішнього вигляду грудей. Це можливо зробити, якщо пухлина має маленький розмір.
- Мастектомія. Ця операція неминуча, якщо жінка звернулася за допомогою пізно, коли пухлина має великий розмір. Показана така операція і тим пацієнткам, у яких маленький розмір грудей. Операція передбачає повне видалення молочної залози і лімфовузлів, які знаходяться в безпосередній близькості від неї.
- Видалення обох молочних залоз. У деяких випадках онкологія діагностується на одній молочній залозі, але лікар може рекомендувати видалити обидві. Це пояснюється високим ризиком подальшого розвитку раку на молочній залозі.
До додаткових методів лікування відносять:
- Променева терапія. Вона полягає в тому, що на новоутворення впливає іонізуюче випромінювання. Призначають терапію після операції. Вона дозволяє знищити в організмі ракові клітини які залишились після операційного втручання.
- Хіміотерапія. Вона може проводитися як до, так і після операції, в залежності від конкретного випадку. Полягає у використанні препаратів, які вбивають ракові клітини. До операції хіміотерапію проводять з метою зменшення пухлини, якщо її розмір не дозволяє проводити хірургічне втручання.
- Таргетна терапія. Вона полягає в підведенні до тканин новоутворення препаратів, які теж спрямовані на ліквідацію злоякісних клітин. При цьому препарати мінімально впливають на здорові клітини, що є великою перевагою даного методу.
Гормонотерапія – не нове в лікуванні раку молочної залози віяння, але якщо раніше її використовували як самостійний метод, то зараз доведена більша ефективність її в поєднанні з іншими методами. Застосовують цей метод для лікування пухлин, які чутливі до гормонів, тобто гормонозалежних пухлин. Мета терапії – зупинити зайве вироблення гормонів в організмі або блокувати надходження гормонів до новоутворення. Гормональне лікування сприяє зниженню ризику рецидивів у майбутньому і незамінна при неоперабельний пухлині: в такому випадку гормони контролюють її зростання.
В структурі захворюваності на злоякісні новоутворення рак молочної залози посідає друге місце після раку шкіри.
В області на рак молочної залози страждають понад 12 тисяч осіб. Минулого року зареєстровано 978 нових випадків захворювань, серед яких на жаль 5,6% діагностовано в невиліковній стадії.
Якщо за 2015 рік по Харкову і Харківській області було проведено 175285 мамографічних обстежень і при цьому виявлено 1290 випадків новоутворень молочної залози. То за 2016 рік по Харкову і Харківській області було проведено 151949 мамографічних обстежень і при цьому виявлено 1297 випадків новоутворень молочної залози.
Смертність від цього загрозливого захворювання у 2015 році становила 30,7 на 100 тис. жіночого населення, у 2016 році на цей показник становив 34,5 випадків на 100 тис. жіночого населення Харківської області, загальноукраїнський показник у 2016 році становив 30,2 на 100 тис. жіночого населення. Пік захворюваності припадає на вік 55 років, коли більшість жінок вже перебувають у менопаузі.
З метою профілактики кожна жінка може звести до мінімуму всі чинники ризику захворювання на рак.
Профілактикою РМЗ є:
- регулювання маси тіла;
- відмова від паління, зведення до мінімуму вживання алкоголю;
- регулярне статеве життя, перші пологи не пізніше 28-30 років, годування дитини груддю не менше року, уникнення абортів;
- своєчасне лікування гінекологічних патологій, контроль за прийомом гормональних контрацептивів;
- лікування цукрового діабету,захворювань печінки та щитоподібної залози;
- запобігання впливу несприятливих чинників зовнішнього середовища, уникнення стресів.
КОЖНА ЖІНКА ПОВИННА ЗНАТИ:
Раннє виявлення раку – запорука його повного вилікування!
Рак молочної залози – не вирок, це хвороба, яку лікують
і перемагають!
