В Україні, за ініціативи ВООЗ, щорічно, починаючи з 2005 року, проводиться Європейський тиждень імунізації. Цього року громадська організація «Батьки за вакцинацію» ініціювала вдруге проведення в нашій країні Українського тижня імунізації на підтримку Європейського тижня імунізації (в рамках Всесвітнього тижня імунізації ВООЗ).
Всесвітній тиждень імунізації проводиться в останній тиждень квітня, щоб привернути увагу до колективних дій, необхідних для захисту кожної людини від вакцино-керованих хвороб. Тема цього року: «Наш спільний захист, #Вакцинадіє».
Європейський тиждень імунізації — це глобальна кампанія, яка спрямована на підвищення поінформованості населення про вакцинацію, як найбільш ефективний спосіб боротьби з інфекційними хворобами на кожному етапі життя. В європейському регіоні ця широкомасштабна кампанія в попередні роки проводилась під девізом «Ліквідувати прогалини в імунізації».
Метою проведення Європейського тижня імунізації є підвищення рівня охоплення вакцинацією через досягнення більш глибокого розуміння того, що кожна людина: потребує захисту від хвороб, керованих за допомогою вакцин та має право на підвищення рівня інформованості щодо вакцинації; а кожна громада регіону повинна відчувати покращення комунікації в напрямку імунізації. Це одна з найефективніших, з точки зору вартості ,видів інвестицій в охорону здоров’я з перевіреними стратегіями, які забезпечують доступність імунізації навіть для самих важкодоступних і уразливих груп населення.
Вакцинація вважається одним із найбільш ефективних та економічно доцільних заходів медичного втручання в епідемічний процес, які існують на теперішній час, у зв’язку з відчутним зниженням розповсюдженості та спалахів захворювань, які попереджаються за допомогою цих препаратів. Наприклад в Україні, на одну гривню, вкладену у вакцинацію проти кору, припадає 136,6 грн. зекономлених коштів.
Вакцинація є невід’ємним правом людини на здорове і повноцінне життя та найефективнішою зброєю у подоланні інфекційних хвороб. Інфекційні хвороби залишаються однією з основних причин інвалідності та смертності населення в усьому світі. За даними ВООЗ, близько 30% летальних випадків у дорослих зумовлені інфекційними хворобами та їхніми наслідками, у дітей цей показник становить понад 6о%. Досвід розвинених країн вказує, що лише підвищення рівня охоплення вакцинацією серед населення призводить до зменшення захворюваності, інвалідизації та смертності у цілому.
При проведенні кампанії кожного року особливо підкреслюється необхідність імунізації підлітків і дорослих людей протягом усього життя. Вона покликана привернути увагу всього світу до життєвої важливості забезпечення охоплення щепленнями уразливих груп населення, які проживають в умовах конфліктів або надзвичайних ситуацій.
В Глобальному плані дій ВООЗ щодо вакцин (ГПДВ), прийнятому 194 державами-членами на сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я в травні 2012 року, поставлена амбітна мета забезпечити загальне охоплення вакцинацією в усьому світі до 2020 року.
ГПДВ передбачає рішення наступних завдань:
- активізація боротьби з хворобами, керованими за допомогою вакцин, визначаючи в якості першого найважливішого етапу ліквідацію поліомієліту, і нарощування зусиль, спрямованих на елімінацію кору, краснухи, правця матерів і новонароджених та інших хвороб;
- посилення національних програм планової імунізації для досягнення цільових показників щодо охоплення вакцинацією;
- введення нових і вдосконалених вакцин;
- активізація наукових досліджень і розробок для наступного покоління вакцин і технологій.
Для нашої держави питання імунопрофілактики на сьогодні залишається одним із найважливіших. Тому є декілька складових:
- падіння загального рівня імунізації в останні роки в силу різних причин, в т.ч. і за відсутності необхідних вакцин;
- ріст недовіри населення та зниження активності медиків щодо вакцинації;
- збільшення кількості некомпетентних та неперевірених інформаційних та залякуючих повідомлень в ЗМІ на тему вакцинації.
Для успішної боротьби з інфекційними недугами в Україні запроваджено усі складові державної політики щодо імунопрофілактики, а саме: законодавче підґрунтя (Закони України), Національний календар, стабільне, хоча все ще недостатнє фінансування з державного бюджету, налагоджено систему контролю за імунізацією (система розслідування несприятливих подій після імунізації – будь-яке порушення у стані здоров’я протягом 30 днів після вакцинації); контроль якості за вакцинами, постійне безперервне навчання медичних працівників з основних питань вакцинації, створено науково-технічну групу з імунізації (незалежні від МОЗ експерти з питань вакцинації).
У нашій державі діє Національний Календар профілактичних щеплень, який за останні два десятиліття переглядався п’ять разів. Такий календар для будь-якої країни є основою основ для проведення ефективної рутинної вакцинації. При цьому Україна залишається серед тих держав, які налічують найменше інфекцій, а саме 10, профілактика яких підлягає обов’язковій імунізації (дифтерія, правець, кашлюк, кір, паротит, поліомієліт, туберкульоз, гепатит В, краснуха та гемофільна інфекція). Тоді як, наприклад, у США до Національного календаря щеплень включено 16 інфекцій, У Швейцарії – 14, Німеччині – 13, у Австрії – 17 інфекційних недуг. Такі календарі переглядаються країнами за потребою (епідситуація в країні, рекомендація ВООЗ) та ґрунтуються на основі доказової медицини та висновків науковців.
Місія ЄРБ ВООЗ спільно з Дитячим фондом Організації Об’єднаних Націй (ЮНІСЕФ), Європейським та Американським центром з контролю та профілактики захворювань провела оцінку нашої Національної програми з імунізації. У звітах експертів місії було відзначено, що Календар профілактичних щеплень в Україні відповідає європейським стандартам. Водночас, на їхню думку, важливим напрямком вдосконалення Календаря профілактичних щеплень є подальше розширення кількості інфекцій, для профілактики яких можливе застосування вакцин.
За висновками фахівців ВООЗ, щороку імунізація рятує близько 3 млн. людей на планеті. До її введення головними причинами смерті серед малюків були саме інфекційні недуги. За даними експертів, нині у світі від них помирає близько 10 млн. дітей. Подекуди все ще спостерігається смертність від кашлюку та правця. Однак, більшості держав вдалось майже повністю подолати інфекційні недуги, або, принаймні, припинити їхні епідемії саме завдяки вчасній вакцинації.
Охоплення імунізацією серед населення ЄС, за даними ВООЗ, в середньому становить 90-95%. Неправильне сприйняття активної вакцинації населенням, зокрема завдяки ЗМІ, призводить до великої кількості смертей, інвалідності та фінансових збитків для багатьох держав.
Основним завданням імунопрофілактики є створення популяційного імунітету населення держави на рівні 95%. Саме цей рівень дозволяє уникнути масового розповсюдження недуг.
Для розв’язання проблеми гострої нестачі вакцин в Україні, яка мала місце протягом декількох останніх років, Міністерство охорони здоров’я придбало вакцини для захисту дітей від небезпечних захворювань, яким можна запобігти за допомогою імунізації, таких як туберкульоз, кір, паротит, краснуха, гепатит Б, дифтерія, правець, кашлюк, поліомієліт та гемофільна інфекція типу b.
Зараз в Україні спостерігається позитивна тенденція до покращення стану імунізації, однак рівень охоплення щепленнями ще залишається небезпечно низьким. Україна стала найгіршою країною у Європейському регіоні за рівнем охоплення профілактичними щепленнями. В наслідок цього українські діти у XXIстолітті хворіють та помирають від хвороб, яким можна запобігти проведеною вчасно вакцинацією (кір, правець). Україна належить до 17 країн світу, де є ризик повернення спалаху поліомієліту. В Україні існує також реальна загроза виникнення епідеміє дифтерії. Така ситуація склалася, в першу чергу, внаслідок невиконання законів України, якими декларується забезпечення епідеміологічного благополуччя населення.
У 2017 році в Україні значно зросла захворюваність на кір. Протягом року зареєстровано 4782 випадки захворювання. За оперативними даними Центру Громадського здоров’я МОЗ України, впродовж 14 тижнів 2018 року на кір захворіли 9860 осіб, з початку року від ускладнень померло 8 людей: 6 дітей і 2 дорослих. Основною причиною спалаху кору став низький рівень вакцинації – у 2016 році в Україні було охоплено щепленням вакциною КПК 46,5% дітей одного року і 30,2% 6 років. В рамках посиленої імунізації станом на 05.04.2018 щепленням охоплено 79,6% дітей, які свого часу пропустили першу дозу КПК, і 83,9% дітей, які своєчасно не отримали другу дозу КПК.
За поширеністю серед усіх хвороб серед дітей віком від 0 до 17 років в Україні інфекційні хвороби займають 7 місце, а серед вперше зареєстрованих в житті хвороб – 3 місце після захворювань органів дихання та хвороб шкіри.
За даними дослідницьких центрів МОЗ України щороку від інфекцій в Україні помирає 300-350 дітей, з яких 130-200 дітей віком до 1 року. Більшість цих дітей можна було б врятувати завдяки вчасно проведеній вакцинації.
Після введення HIB-вакцинації знизилися показники смертності дітей від гнійного менінгіту в 2 рази і від пневмоній в 1, 5 разу, однак захворюваність залишається доволі високою. З літератури відомо, що 15% гнійних менінгітів та 60% пневмоній викликається пневмококом, вакцина від якого зареєстрована в Україні і поступово впроваджується для застосування у групах ризику.
У Європейських країнах захворюваність на вірусний «гепатит В» в 10-15 разів нижче, ніж в Україні. Згідно із рекомендаціями ВООЗ, стратегія захисту проти окремих інфекцій, зокрема й гепатиту В, передбачає проведення обов’язкової імунізації дітей ще на першому році життя. До 2011 року більшість країн світу, а саме 171 країна, включили вакцинацію проти гепатиту В до Національних календарів щеплення. Відомо, що в 10% вірусний гепатит В переходить в хронічний, але у дітей до 1 року – в 70%-90% випадків. Хронічний вірусний гепатит В у 350 разів підвищує ризик життєво небезпечних уражень печінки (цироз та рак печінки) через 10-15 років. Усім цим хворобам можна запобігти саме завдяки вакцинації. Тож, антивакцинальні настрої в суспільстві, що впливають на рівень охоплення, є надзвичайно небезпечними.
Слід зазначити — одним із важливих факторів є те, що Україна єдина країна на пострадянському просторі, де розслідування випадків можливих несприятливих подій після імунізації є обов’язковою умовою реалізації програми з імунопрофілактики. Безпечність вакцинації є наріжним каменем програми поруч із її ефективністю.
Не менш вагомою умовою безпечності щеплень є питання якості вакцин. Усі вакцини, які використовуються в Україні для імунізації дітей проходять ретельний лабораторний контроль якості ще до того, як потрапити на фармацевтичний ринок. У нашій державі контроль якості медичних імунобіологічних препаратів здійснюється сертифікованою ЄС лабораторією ДП «Державний експертний центр МОЗ України». При цьому перевірці підлягає кожна серія вакцини.
Важливим елементом реалізації Загальнодержавної програми є каскадне навчання лікарів, яке успішно реалізується в Україні не перший рік, та правильна організація процесу вакцинації.
Імунобіологічні препарати в область надходять централізовано за кошти державного бюджету України з ДП «Укрвакцина» відповідно до наказів МОЗ України та як гуманітарна допомога. Останні розподіляються в усі лікувально-профілактичні заклади області та м. Харкова згідно з річною потребою. Зберігаються та транспортуються імунобіологічні препарати виключно з дотриманням вимог «холодового ланцюга». Для забезпечення своєчасного проведення профілактичних щеплень медичний працівник в усній або письмовій формі запрошує до закладу охорони здоров’я, дітей які підлягають щепленням. У дошкільних, загальноосвітніх навчальних закладах заздалегідь інформують батьків або осіб, що їх замінюють, про проведення профілактичних щеплень дітям.
У визначений день перед щепленням здорову дитину у присутності батьків оглядає лікар. Лише після ретельного огляду, вимірювання температури, визначення анамнезу та письмової згоди батьків дитині проводять щеплення. Процедура здійснюється виключно у спеціально відведеному кабінеті для щеплень медичним працівником, який отримав спеціальну щорічну підготовку та володіє правилами організації і технікою проведення щеплень, а також навичками надання невідкладної допомоги в разі розвитку післявакцинальних реакцій. Після щеплення дитина згідно встановленого терміну перебуває під наглядом медичного працівника. У випадках індивідуального придбання вакцин громадяни можуть придбати їх лише за умови наявності термоконтейнера з холодоелементами. Кожна доза супроводжується інструкцією про застосування вакцин українською мовою, та обов’язково видається касовий чек з датою та годиною продажу. Відповідальний за продаж в аптеці вакцин працівник зобов’язаний пояснити покупцю умови зберігання вакцини і необхідність проведення вакцинації лише в лікувально-профілактичному закладі. Вакцини, що зберігались в умовах порушення «холодового ланцюга», не можуть бути використані і підлягають знищенню.
Вакцини, як й інші медичні засоби, можуть викликати реакції, але зазвичай вони є помірними: наприклад, підвищення температури тіла, больові відчуття або набряки у місці ін’єкції. Як правило, такі помірні реакції проходять за декілька днів.
Якщо температура тіла дитини зростає до 38°C і вище, батьки можуть дати їй парацетамол для її зниження. Якщо дитина має будь-які симптоми, які викликають занепокоєння, батькам варто звернутися за консультацією до педіатра або сімейного лікаря.
Серйозні реакції на вакцини зустрічаються вкрай рідко. Ризик серйозних ускладнень від захворювання, яке можна попередити вакцинацією, є набагато вищим, ніж ризик виникнення серйозної реакції від щеплення.
Беззаперечним фактором успішності подолання інфекційних недуг є передусім небайдужість батьків до здоров’я їхніх дітей та розуміння важливості вакцинації. Адже, лише вчасне проходження імунізації, звернення до фахового лікаря, дбайливе та уважне ставлення до самопочуття дитини гарантує її право на здорове життя.
За даними ДУ «Харківський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України» у 2008 році серед дітей до 17 років в області зареєстровано 180 випадків захворювання на вакцино-керовані інфекції (2016 рік – 245 випадків). В структурі захворюваності найпоширенішими виявились кашлюк – 113 випадків (2016 рік – 203 випадки) і туберкульоз органів дихання – 49 випадків (2016 рік – 29 випадків). Також серед дітей зареєстровано 8 хворих на кір (2016 рік – 0), 7 – на вірусний гепатит B (2016 рік – 5 хворих), і 3 на епідемічний паротит (2016 рік – 5 хворих). Протягом останніх двох років захворювання на поліомієліт, дифтерію і правець не реєструвались.
У Харківській області вакциновано у 2017 році 91,7% (в Україні 93,3%) дітей першого року життя проти кору, краснухи та епідемічного паротиту; 47,1% – проти поліомієліту; 42% – проти кашлюку, дифтерії та правця; 71,7% – проти вірусного гепатиту B; 73,9% – проти туберкульозу.
Забезпечення вакцинами закладів охорони здоров’я області на перше півріччя поточного року є достатнім для проведення планових щеплень дітям проти кору, кашлюку, дифтерії, правця, поліомієліту і туберкульозу. Є також запас вакцин для профілактики дифтерії і правця у дорослих.
Вакцини, придбані Міністерством охорони здоров’я через ЮНІСЕФ та ПРООН, є пре-кваліфікованими Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ). Це означає, що незалежно від країни походження вони повністю відповідають найвищим міжнародним стандартам якості. Вони є безпечними та ефективними.
За результатами соціологічного дослідження «Індекс здоров’я, Україна 2017», проведеного Міжнародним фондом «Відродження», в Харківській області 96% батьків висловили цілком позитивне ставлення до вакцинації своїх дітей. Однак, зважаючи на прогалини в вакцинації, медичним працівникам необхідно активізувати інформаційно-роз’яснювальну роботу, закликаючи батьків зробити щеплення своїм дітям, щоб захистити їх від небезпечних захворювань.
Пам`ятаємо, лише вчасне проведення імунізації,
звернення до фахового лікаря, дбайливе ставлення до самопочуття дитини гарантує її право на здорове життя
