24-30 квітня 2017 року Український тиждень імунізації – популяризуємо ідею про користь вакцинації!

Вакцинированы - значит защищены

В Україні, за ініціативи ВООЗ, щорічно, починаючи з 2005 року, проводиться Європейський тиждень імунізації. В цьому році Громадська організація «Батьки за вакцинацію» ініціювала, а новостворений Центр громадського здоров`я МОЗ України  підтримав, проведення Українського тижня імунізації  під гаслом « Співпраця заради здоров`я  українців».

Європейський тиждень імунізації — це глобальна кампанія, яка спрямована на підвищення поінформованості населення про вакцинацію, як найбільш ефективний спосіб боротьби з інфекційними  хворобами на кожному етапі життя. В європейському регіоні ця широкомасштабна кампанія в попередні роки проводилась  під девізом «Ліквідувати прогалини в імунізації».

Метою проведення Європейського тижня імунізації є підвищення рівня охоплення вакцинацією через досягнення більш глибокого розуміння того, що кожна людина: потребує захисту від хвороб, керованих за допомогою вакцин та має право на підвищення рівня інформованості щодо вакцинації; а кожна громада регіону повинна відчувати покращення комунікації в напрямку імунізації. Це одна з найефективніших, з точки зору вартості ,видів інвестицій в охорону здоров’я з перевіреними стратегіями, які забезпечують доступність імунізації навіть для самих важкодоступних і уразливих груп населення.

Вакцинація вважається одним із найбільш ефективних та економічно доцільних заходів медичного втручання в епідемічний процес, які існують на теперішній час, у зв’язку з відчутним зниженням розповсюдженості та спалахів захворювань, які попереджаються за допомогою цих препаратів.

Вакцинація є невід’ємним правом людини на здорове і повноцінне життя та найефективнішою зброєю у подоланні інфекційних хвороб. Інфекційні хвороби залишаються однією з основних причин інвалідності та смертності населення в усьому світі. За даними ВООЗ, близько 30% летальних випадків у дорослих зумовлені інфекційними хворобами та їхніми наслідками, у дітей цей показник становить понад 6о%. Досвід розвинених країн вказує, що лише підвищення рівня охоплення вакцинацією серед населення призводить до зменшення захворюваності, інвалідизації та смертності у цілому.

При проведенні кампанії 2017 року особливо підкреслюється необхідність імунізації підлітків і дорослих людей протягом усього життя. Вона покликана привернути увагу всього світу до життєвої важливості забезпечення охоплення  щепленнями уразливих груп населення, які проживають в умовах конфліктів або надзвичайних ситуацій.

В Глобальному плані дій ВООЗ щодо вакцин (ГПДВ), прийнятому 194 державами-членами на сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я в травні 2012 року, поставлена амбітна мета забезпечити загальне охоплення вакцинацією в усьому світі до 2020 року.

ГПДВ передбачає рішення наступних завдань:

  • активізація боротьби з хворобами, керованими за допомогою вакцин, визначаючи в якості першого найважливішого етапу ліквідацію поліомієліту, і нарощування зусиль, спрямованих на елімінацію кору, краснухи, правця матерів і новонароджених та інших хвороб;
  • посилення національних програм планової імунізації для досягнення цільових показників щодо охоплення вакцинацією;
  • введення нових і вдосконалених вакцин;
  • активізація наукових досліджень і розробок для наступного покоління вакцин і технологій.

Для нашої держави питання імунопрофілактики на сьогодні залишається одним із найважливіших. Тому є декілька складових:

  • падіння загального рівня імунізації з 2007 по 2016 рік більше 70% (з 96% до 20%),в силу різних причин, в т.ч. і за відсутності необхідних вакцин;
  • ріст недовіри населення та зниження активності медиків щодо вакцинації;
  • збільшення кількості некомпетентних та неперевірених інформаційних та залякуючих повідомлень в ЗМІ на тему вакцинації.

Для успішної боротьби з інфекційними недугами в Україні запроваджено усі складові державної політики щодо імунопрофілактики, а саме: законодавче підґрунтя (Закони України), Національний календар, стабільне, хоча все ще недостатнє фінансування з державного бюджету, налагоджено систему контролю за імунізацією (система розслідування несприятливих подій після імунізації – будь-яке порушення у стані здоров’я протягом 30 днів після вакцинації); контроль якості за вакцинами, постійне безперервне навчання медичних працівників з основних питань вакцинації, створено науково-технічну групу з імунізації (незалежні від МОЗ експерти з питань вакцинації).

У нашій державі діє Національний Календар профілактичних щеплень, який за останні два десятиліття переглядався п’ять разів. Такий календар для будь-якої країни є основою основ для проведення ефективної рутинної вакцинації. При цьому Україна залишається серед тих держав, які налічують найменше інфекцій, а саме 10, профілактика яких підлягає обов’язковій імунізації (дифтерія, правець, кашлюк, кір, паротит, поліомієліт, туберкульоз, гепатит В, краснуха та гемофільна інфекція). Тоді як, наприклад, у США до Національного календаря щеплень включено 16 інфекцій, У Швейцарії – 14, Німеччині – 13, у Австрії – 17 інфекційних недуг. Такі календарі переглядаються країнами за потребою (епідситуація в країні, рекомендація ВООЗ) та ґрунтуються на основі доказової медицини та висновками науковців.

Місія ЄРБ ВООЗ спільно з Дитячим фондом Організації Об’єднаних Націй (ЮНІСЕФ), Європейським та Американським центром з контролю та профілактики захворювань провела оцінку нашої Національної програми з імунізації. У звітах експертів місії було відзначено, що Календар профілактичних щеплень в Україні відповідає європейським стандартам. Водночас, на їхню думку, важливим напрямком вдосконалення Календаря профілактичних щеплень є подальше розширення кількості інфекцій, для профілактики яких можливе застосування вакцин.

За висновками фахівців ВООЗ, щороку імунізація рятує близько 3 млн. людей на планеті. До її введення головними причинами смерті серед малюків були саме інфекційні недуги. За даними експерта, нині у світі від них помирає близько 10 млн. дітей. Подекуди все ще спостерігається смертність від кашлюку та правця. Однак, більшості держав вдалось майже повністю подолати інфекційні недуги, або, принаймні, припинити їхні епідемії саме завдяки вчасній вакцинації.

Охоплення імунізацією серед населення ЄС, за даними ВООЗ, в середньому становить 90-95%. Неправильне сприйняття активної вакцинації населенням, зокрема завдяки ЗМІ, призводить до великої кількості смертей, інвалідності та фінансових збитків для багатьох держав. Так, одним із наслідків донесення недостовірної та деформованої інформації до громадян щодо важливості вакцинації у попередні роки стало те, що в Україні за останні 5 років на кір захворіло у 80 разів більше людей в порівнянні з попередніми роками, захворюваність на кашлюк зросла майже у 3 рази.

Основним завданням імунопрофілактики є створення популяційного імунітету населення держави на рівні 95%. Саме цей рівень дозволяє уникнути масового розповсюдження недуг.

В Україні ж останнім часом у цій сфері склалася вкрай несприятлива ситуація. Охоплення вакцинацією дітей щорічно знижується і сьогодні практично на третину нижче показників, рекомендованих Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ). Якщо ще 10 років тому рівень планової вакцинації дитячого населення в Україні становив 96% і більше, то на кінець 2016 року щеплено дітей першого року життя проти дифтерії, кашлюка та правця на  21%, проти гемофільної інфекції на 36 %, проти туберкульозу на 72,3 %, проти поліомієліту на 60,8% (завдяки проведенню додаткової турової імунізації), проти кору, паротиту та краснухи на 45,5%, проти гепатиту В на 28,8%. В результаті зростає захворюваність інфекціями, на боротьбу з якими держава щорічно витрачає сотні мільйонів гривень.

За поширеністю серед усіх хвороб серед дітей віком від 0 до 17 років в Україні інфекційні хвороби займають 7 місце, а серед вперше зареєстрованих в житті хвороб – 3 місце після захворювань органів дихання та хвороб шкіри.

За даними дослідницьких центрів МОЗ України щороку від інфекцій в Україні помирає 300-350 дітей, з яких 130-200 дітей віком до 1 року. Більшість цих дітей можна було б врятувати завдяки вчасно проведеній вакцинації.

Після введення HIB-вакцинації знизилися показники смертності дітей від гнійного менінгіту в 2 рази і від пневмоній в 1, 5 разу, однак захворюваність залишається доволі високою. З літератури відомо, що 15% гнійних менінгітів та 60% пневмоній викликається пневмококом, вакцина від якого зареєстрована в Україні і поступово впроваджується для застосування у групах ризику.

У Європейських країнах захворюваність на вірусний «гепатит В» в 10-15 разів нижче, ніж в Україні. Згідно із рекомендаціями ВООЗ, стратегія захисту проти окремих інфекцій, зокрема й гепатиту В, передбачає проведення обов’язкової імунізації дітей ще на першому році життя. До 2011 року більшість країн світу, а саме 171 країна, включили вакцинацію проти гепатиту В до Національних календарів щеплення. Відомо, що в 10% вірусний гепатит В переходить в хронічний, але у дітей до 1 року – в 70%-90% випадків. Хронічний вірусний гепатит В у 350 разів підвищує ризик життєво небезпечних уражень печінки (цироз та рак печінки) через 10-15 років. Усім цим хворобам можна запобігти саме завдяки вакцинації. Тож, антивакцинальні настрої в суспільстві, що впливають на рівень охоплення, є надзвичайно небезпечними.

Слід зазначити — одним із важливих факторів є те, що Україна єдина країна на пострадянському просторі, де розслідування випадків можливих несприятливих подій після імунізації є обов’язковою умовою реалізації програми з імунопрофілактики. Безпечність вакцинації є наріжним каменем програми поруч із її ефективністю.

Не менш вагомою умовою безпечності щеплень є питання якості вакцин. Усі вакцини, які використовуються в Україні для імунізації дітей проходять ретельний лабораторний контроль якості ще до того, як потрапити на фармацевтичний ринок. У нашій державі контроль якості медичних імунобіологічних препаратів здійснюється сертифікованою ЄС лабораторією ДП «Державний експертний центр МОЗ України». При цьому перевірці підлягає кожна серія вакцини.

Важливим елементом реалізації Загальнодержавної програми є каскадне навчання лікарів, яке успішно реалізується в Україні не перший рік, та правильна організація процесу вакцинації.

Імунобіологічні препарати в область надходять централізовано за кошти державного бюджету України з ДП «Укрвакцина» відповідно до наказів МОЗ України та як гуманітарна допомога. Останні розподіляються в усі лікувально-профілактичні заклади  області та м. Харкова згідно з річною потребою. Зберігаються та транспортуються імунобіологічні препарати виключно з дотриманням вимог «холодового ланцюга». Для забезпечення своєчасного проведення профілактичних щеплень медичний працівник в усній або письмовій формі запрошує до закладу охорони здоров’я, дітей які підлягають щепленням. У дошкільних, загальноосвітніх навчальних закладах заздалегідь інформують батьків або осіб, що їх замінюють, про проведення профілактичних щеплень дітям.

У визначений день перед щепленням здорову дитину у присутності батьків оглядає лікар. Лише після ретельного огляду, вимірювання температури, визначення анамнезу та письмової згоди батьків дитині проводять щеплення. Процедура здійснюється виключно у спеціально відведеному кабінеті для щеплень медичним працівником, який отримав спеціальну щорічну  підготовку та володіє правилами організації і технікою проведення щеплень, а також навичками надання невідкладної допомоги в разі розвитку післявакцинальних реакцій. Після щеплення дитина згідно встановленого терміну перебуває під наглядом  медичного працівника. У випадках індивідуального придбання вакцин громадяни можуть придбати їх лише за умови наявності термоконтейнера з холодоелементами. Кожна доза супроводжується інструкцією про застосування вакцин українською мовою, та обов’язково видається касовий чек з датою та годиною продажу. Відповідальний за продаж в аптеці вакцин працівник зобов’язаний пояснити покупцю умови зберігання вакцини і необхідність проведення вакцинації лише в лікувально-профілактичному закладі. Вакцини, що зберігались в умовах порушення «холодового ланцюга», не можуть бути використані і підлягають знищенню.

Нагадуємо, що до реалізації через аптечну мережу дозволяються лише вакцини, які зареєстровані в Україні, мають висновок про відповідність медичного імунобіологічного препарату показникам якості, і видаються МОЗ України на кожну серію вакцини.

Беззаперечним фактором успішності подолання інфекційних недуг є передусім небайдужість батьків до здоров’я їхніх дітей та розуміння важливості вакцинації. Адже, лише вчасне проходження імунізації, звернення до фахового лікаря, дбайливе та уважне ставлення до самопочуття дитини гарантує її право на здорове життя.

За даними ДУ «Харківський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України» за 12 місяців 2016 року з урахуванням грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій в області зареєстровано 189459 випадків інфекційних захворювань проти 176213 у минулому році (зростання на 7,5%).

Загальний відсоток перехворілого інфекційними захворюваннями населення склав 7,0 %, що на рівні минулого року.

У розрізі окремих нозологічних форм у порівнянні з минулим роком відмічається зростання захворюваності вірусним менінгітом на 28,0%, вітряною віспою на 4,2%, гострим вірусним гепатитом В на 27,5%, гострими респіраторними вірусними інфекціями на 8,4%, грипом у 5 разів.

Знизився рівень захворюваності кашлюком на 7,8%, менінгококовою інфекцією на 9,1%, краснухою на 54,5%, скарлатиною на 19,7%, гострим вірусним гепатитом А на 54,9%, гострим вірусним гепатитом С на 42,9%, хронічним вірусним гепатитом В на 2,4%, хронічним вірусним гепатитом С на 10,9%, епідемічним паротитом на 6,7%, туберкульозом органів дихання на 1,4%.

Не реєструвались випадки дифтерії, кору, поліомієліту, правцю.

Виявлено 1135 хворих на активний туберкульоз, у тому числі 1092 – органів дихання, з них 55 – серед обов’язкових контингентів, у т.ч. при проведенні флюорографічного профілактичного огляду – 70,1%.

Показники охоплення дітей до року вакцинацією проти кашлюку, дифтерії та правця — 20,0%, поліомієліту — 36,3%, вірусного гепатиту В — 23,6%, кору, краснухи та епідемічного паротиту — 33,9%, проти гемофільної інфекції -30,6%, проти туберкульозу — 68,7%.

Однією з причин, що негативно вплинула на повноту охоплення щепленнями у 2016 році є неритмічне та не в повному обсязі постачання вакцини за кошти державного бюджету України з ДП «Укрвакцина».

У 2016 році відсоток забезпечення вакциною БЦЖ склав 62,2%, вакциною «Пентаксим» — 49,7%, вакциною АКДП — 47,1%, вакциною для профілактики кору, паротиту та краснухи – 55,7%, вакциною проти гепатиту В для дітей – 48,9%, проти гемофільної інфекції -22,6%, інактивованою  та  оральною поліомієлітною вакцинами — 100% , АДП анатоксином -97,6 %, АДП-м анатоксином -50,7%.

Для своєчасного охоплення щепленнями підлеглих контингентів у 2016 році додатково в області придбано імунобіологічних препаратів переважно дифтерійно-правцевої групи та  комбінованих вакцин близько 38,5 тис. доз.

Нагальною проблемою, що потребує належної уваги з боку медичних працівників та активізації санітарно-освітньої роботи серед батьків залишається питання  не щеплених дітей  з причини постійних протипоказів та відмов батьків від щеплень дітям.

Беззаперечним фактором успішності подолання інфекційних недуг є передусім небайдужість батьків до здоров’я своїх дітей та розуміння важливості вакцинації.

На підтримку проведення кампаній щодо імунізації на місцях потрібно використовувати різні засоби, включаючи інформаційні листи, плакати та мультимедійні матеріали. Прикладом того як потрібно вести роз`яснувальну  роботу серед населеня може бути публікація від МОЗ «Правда про вакцини від дифтерії, кашлюку та правця (АКДП)». Зокрема в ній приводиться наступне:

Протягом більше 60 років імунізація немовлят в світі цільноклітинною вакциною (wP) від кашлюку успішно дозволила скоротити захворюваність та смертність на більше ніж 95%.

Нині у світі використовується два типи активних компонентів вакцини від кашлюку. Цільноклітинна вакцина (DTwP) складається з анатоксинів правця і дифтерії та вбитих цільноклітинних бактерій кашлюку (wP). Іншим типом вакцини від дифтерії, кашлюку та правця є АаКДП – комбінація таких само анатоксинів правця і дифтерії та ацелюлярної кашлюкової вакцини (aP), яка не містить цілої бактерії, а складається з декількох антигенів кашлюку.

Цільноклітинна вакцина від кашлюку, яка зараз наявна у країні, забезпечує найкращий захист для дітей. Реакції, що можуть з’являтися після вакцинації (лихоманка і больові відчуття у місці ін’єкції) не залишають жодних наслідків. Ацелюлярна вакцина проти кашлюку рідше викликає реакції, але вона може мати нижчу ефективність для забезпечення довготривалого захисту, який потрібний дітям в Україні з огляду на поточну епідситуацію у країні – спалах кашлюку та вкрай низький рівень охоплення вакцинацією.

Вакцини, як й інші медичні засоби, можуть викликати реакції, але зазвичай вони є помірними: наприклад, підвищення температури тіла, больові відчуття або набряки у місці ін’єкції. Як правило, такі помірні реакції проходять за декілька днів.

Якщо температура тіла дитини зростає до 38°C і вище, батьки можуть дати їй парацетамол для її зниження. Якщо дитина має будь-які симптоми, які викликають занепокоєння, батькам варто звернутися за консультацією до педіатра або сімейного лікаря.

Серйозні реакції на вакцини зустрічаються вкрай рідко. Ризик серйозних ускладнень від захворювання, яке можна попередити вакцинацією, є набагато вищим, ніж ризик виникнення серйозної реакції від щеплення.

Для розв’язання проблеми гострої нестачі вакцин в Україні, яка мала місце протягом декількох останніх років, Міністерство охорони здоров’я придбало вакцини для захисту дітей від небезпечних захворювань, яким можна запобігти за допомогою імунізації, таких як туберкульоз, кір, паротит, краснуха, гепатит Б, дифтерія, правець, кашлюк, поліомієліт та гемофільна інфекція  типу b. Усі ці вакцини вже доставлені в Україну та доступні у медичних закладах в усій країні.

Вакцини, придбані Міністерством охорони здоров’я через ЮНІСЕФ та ПРООН, є пре-кваліфікованими Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ). Це означає, що незалежно від країни походження вони повністю відповідають найвищим міжнародним стандартам якості. Вони є безпечними та ефективними.

Зважаючи на збільшення кількості дітей, які захворіли на кашлюк в Україні, та навіть випадки правцю в контексті довготривалої відсутності вакцин, МОЗ України разом з громадськими організаціями закликає батьків негайно вакцинувати своїх дітей, щоб захистити їх від небезпечних захворювань.

 

 

Пам`ятаємо, лише вчасне проведення імунізації, звернення до фахового лікаря, дбайливе ставлення до самопочуття дитини гарантує її право на здорове життя