Щороку 24 березня ми відзначаємо Всесвітній день боротьби з туберкульозом, покликаний підвищити обізнаність громадськості про згубні наслідки туберкульозу для здоров’я, суспільства і економіки і активізувати зусилля по боротьбі з глобальною туберкульозної епідемією. В цей день, в 1882 р д-р Роберт Кох оголосив про те, що йому вдалося відкрити бактерію, що викликає туберкульоз, завдяки чому стала можлива розробка методів діагностики і лікування цього захворювання.
Туберкульоз є одним з найдавніших ворогів людини, якого вже кілька століть вважають однією з найстрашніших бід. За даними ВООЗ близько однієї третини населення світу інфіковано бактерією туберкульозу (ТБ). Хвороба розвивається лише у невеликої частки інфікованих людей. Підвищеного ризику розвитку туберкульозу піддаються люди з ослабленою імунною системою. Імовірність розвитку активного туберкульозу у людини з ВІЛ-інфекцією приблизно в 26-30 разів є вищою.
Туберкульоз, як і раніше є провідною причиною смертності від інфекційних хвороб у світі. Кожен день від цієї запобіжної і виліковної хвороби помирає майже 4500 осіб, а майже 30000 чоловік захворюють нею. Згідно з оцінками, з 2000 р завдяки глобальним зусиллям по боротьбі з туберкульозом було врятовано 54 мільйони життів, а показник смертності від туберкульозу скоротився на 42%. У 2018 р., прагнучи прискорити протидію туберкульозу та досягнення цільових показників в країнах, глави держав провели вперше в історії Нараду високого рівня ООН, на якому вони взяли на себе масштабні зобов’язання по ліквідації туберкульозу.
Всесвітній день боротьби з туберкульозом нагадує про необхідність якомога швидше виконати зобов’язання світових лідерів в наступних аспектах:
- розширення доступу до профілактики та лікування;
- посилення підзвітності;
- забезпечення достатнього і стабільного фінансування, в тому числі для наукових досліджень;
- сприяння припиненню стигматизації та дискримінації;
- розширення протитуберкульозної діяльності на принципах справедливості, дотримання прав людини і врахування потреб людей.
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) спільно з Глобальним фондом і Партнерством «Зупинити туберкульоз» почала ініціативу «Find. Treat. All. #EndTB» («Виявити, лікувати всіх, ліквідувати ТБ»), покликану прискорити заходи по боротьбі з туберкульозом і забезпечити доступ до допомоги в рамках загального курсу ВООЗ на досягнення загального охоплення послугами охорони здоров’я.
У цей Всесвітній день боротьби з туберкульозом ВООЗ закликає уряди, спільноти, занепокоїні проблемою туберкульозу, організації громадянського суспільства, установи охорони здоров’я та національних і міжнародних партнерів об’єднати сили під девізом «Виявити, лікувати всіх, # ліквідувати ТБ», з тим щоб ніхто не був залишений без уваги.
Час діяти! Пора ліквідувати ТБ.
Всесвітній день боротьби з туберкульозом дає можливість привернути увагу до цієї хвороби і мобілізувати політичну і суспільну прихильність справі прискорення ходу боротьби з туберкульозом.
В Україні у 1995 році була оголошена епідемія туберкульозу, яку вдалося призупинити лише у 2004 році завдяки тому, що питання протидії цьому захворюванню стали одним із пріоритетних напрямків державної політики у сфері охорони здоров′я і соціального розвитку та предметом міжнародних зобов′язань.
Спільними зусиллями медичної спільноти основні епідемічні показники щодо туберкульозу вдалося стабілізувати.
З 2020 р. передбачено зміни у фінансуванні протитуберкульозної медичної допомоги. Більшість цих послуг буде профінансовано з програми медичних гарантій, зокрема, амбулаторне лікування хворих на туберкульоз та стаціонарна допомога (виключно за умови показань для госпіталізації). Окремо, з програми «Громадське здоров’я та заходи боротьби з епідеміями», буде профінансовано профілактичні заходи.
Протидія захворюванням, які мають найбільший негативний соціально-демографічний та економічний вплив, є пріоритетом України на шляху інтеграції до європейської спільноти і цивілізованого світу загалом. Це також передбачено в рамках досягнення цілей сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй (ООН).
Незважаючи на тенденцію щодо зниження показників захворюваності на туберкульоз та смертності від цієї хвороби, епідемічна ситуація з туберкульозу в Україні все ще залишається складною. В Україні щорічно на туберкульоз захворює близько 22 тисяч людей та понад 5 тисяч людей помирає від цієї недуги. Виліковується від туберкульозу в результаті основного курсу хіміотерапії приблизно 70% від захворілих. Близько 8 % вперше захворілих перериває лікування, 12% – помирає.
За оцінками національних і міжнародних експертів, головними причинами складної епідемічної ситуації із захворюваністю на туберкульоз в Україні є поширеність хіміорезистентного туберкульозу. За розрахунками ВООЗ, у 2017 році захворюваність на туберкульоз в Україні знаходилась на рівні 84 осіб на 100 тис. населення, а за даними рутинного епіднагляду – 64 особи на 100 тис. населення. Тобто майже кожний четвертий випадок туберкульозу був не виявленим. Можливими чинниками невиявлення слід вважати недостатній рівень діагностики, обмежений доступ до медичної допомоги окремих прошарків населення і пізнє звернення до лікарів.
Слід зазначити, що в Харківській області відзначається чітка тенденція щодо стабілізації основних епідемічних показників, які характеризують ситуацію з туберкульозу. Так, показники захворюваності населення за останні 5 років практично стабільні та коливаються від 40,7 випадків на 100 тисяч населення (1108 осіб) у 2015 році до 37,4 (1003 особи) у 2019 році.
Сьогодні на обліку у лікарів – фтизіатрів перебуває 1488 хворих на активні форми туберкульозу. Кількість їх зменшилась за останні 5 років понад 500 осіб. Зменшується показник смертності від туберкульозу з 10,9 випадків на 100 тисяч населення (295 осіб) у 2015 році до 7,1 у 2019 році (190 осіб). Показник первинного виходу на інвалідність працездатного населення протягом останніх років складає 1,0 — 0,9 випадки на 10 тис. населення (середній по Україні – 2,4).
Разом з тим, щотижня у Харківській області помирає від туберкульозу три людини, а хвора людина на заразну форму туберкульозу інфікує майже 30 оточуючих осіб.
Тривогу також викликає розвиток хіміорезистентної форми захворювання, від якої страждають майже 40 тис. осіб в Україні, що становить майже 9% від загальної кількості хворих на туберкульоз. В Харківській області на сьогодні понад 700 осіб, або кожний другий бактеріовиділювач хворіє на стійку до наявних протитуберкульозних ліків форму туберкульозу.
Це зумовлено тим, по- перше, що основні ліки, які використовувалися для лікування туберкульозу існують понад 60 років, збудник до них пристосувався, по- друге, тим, що значно поліпшилася діагностика такої форми хвороби (в області за рахунок обласного бюджету створено найсучаснішу лабораторію з діагностики туберкульозу, а за рахунок Державних коштів оснащено високовартісним обладнанням), по третє, для асоціальних хворих характерно недотриманням строків лікування та переривання його. Для лікування такого туберкульозу використовуються вкрай дорогі ліки.
Районними фтизіатрами у поодиноких випадках здійснюється примусова госпіталізації хворих на заразну форму туберкульозу, які відмовляються від лікування за рішенням суду. Ці пацієнти були госпіталізовані на ліжка протитуберкульозних закладів з урахуванням туберкульозного процесу та стійкості збудника туберкульозу. У 2019 році таких пацієнтів було 22 особи.
На сьогодні в області ефективно впроваджується «пацієнт-орієнтований підхід», який полягає в наданні комплексної допомоги пацієнту з повагою до нього і, відповідно, до його індивідуальних потреб, а також в активній участі пацієнта як проінформованого партнера у прийнятті рішень щодо діагностики та лікування.
Медико-соціальний супровід хворих на туберкульоз у рамках проекту «Інвестиції заради впливу на епідемії туберкульозу та ВІЛ-інфекції» за фінансової підтримки Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією забезпечує в області неурядова організація «100% життя», якою надані послуги 562 пацієнтам із чутливим туберкульозом та 386 із хіміорезистентним. Допомогу у вигляді харчових та гігієнічних пакетів надана на суму 616598,71 грн.
Завдяки цьому щороку зменшується кількість хворих на туберкульоз, які переривають лікування у 2019 році їх зафіксовано 59, що у 1,5 рази менше ніж у попередні роки.
Згідно протоколу надання медичної допомоги при туберкульозі (Наказ МОЗ України від 04.09.2014р. № 620) госпіталізація показана хворим на «заразні» форми туберкульозу (із позитивним результатом дослідження мазка мокротиння методом бактеріоскопії), у важкому клінічному стані та при наявності ускладнень туберкульозу до їх припинення. Таким чином, суворе дотримання показань до госпіталізації зменшує коло осіб, яким вона необхідна, тобто зменшується потреба у ліжках та виникає необхідність їх оптимізації.
Продовження оптимізації ліжкового фонду доцільно з урахуванням реальних потреб регіону (показників захворюваності, поширеності туберкульозу), навантаження на наявні ліжка та рекомендацій ВООЗ щодо надання переваги амбулаторному лікуванню. Щороку кожний п′ятий пацієнт із числа захворілих лікується у амбулаторних умовах та закінчує його успішно у 95% випадків. Це переважно хворі на незаразні форми, які не повинні госпіталізуватись, щоб уникнути повторного інфікування, що можливо при тривалому перебуванні у стаціонарі.
Рання діагностика та організація своєчасного якісного лікування хворих, є також вагомою складовою у боротьбі з епідемією туберкульозу та попередженні поширення хвороби серед населення. За даними ВООЗ з 2000 року 43 млн людей у світі врятовано завдяки ранній діагностиці та лікуванню.
Тож варто наголосити на тому, що своєчасне виявлення туберкульозу є вирішальним фактором для його ефективного лікування.
Від туберкульозу страждають люди різного віку і статі, з різним соціальним статусом. Джерелом зараження можуть бути хворі люди або домашні тварини. Здебільшого туберкульоз поширюється повітряно-крапельним шляхом (через легені дорослої людини за добу проходить майже 15 кубометрів повітря).
При зараженні людини мікобактерії туберкульозу розповсюджуються в її організмі, проте не обов’язково викликають захворювання: більшість з них гинуть, проте деякі можуть зберігати свою життєздатність і перебувати в організмі роками, не завдаючи шкоди. Несприятливі чинники – погані житлові умови, неповноцінне харчування, брак якісної питної води, стреси, недосипання, деякі хронічні хвороби знижують опірність організму та збільшують ризик розвитку захворювання. Дуже схильні до захворювання на туберкульоз люди, які вживають наркотики, зловживають алкоголем і курінням. Хвороба часто уражує ВІЛ-інфікованих, і кількість таких випадків постійно зростає.
Ранніми проявами туберкульозу легенів та інших органів і систем є безпричинне змарніння, загальна слабість, що з’являється переважно надвечір, зниження працездатності, поступова втрата апетиту, безсоння, нервова вразливість, часто невисока гарячка в надвечірні години. При туберкульозі легенів з’являється сухий, іноді впертий кашель. Початок туберкульозу легень у дітей супроводжується такими проявами як в’ялість, байдужість, втрата апетиту, сонливість, блідість, покашлювання.
Туберкульоз уражає усі органи і системи організму. Прояви хвороби залежать від локалізації — при туберкульозі хребта, нирок — болі в попереку, при туберкульозі кісток і суглобів — біль у тому чи іншому суглобі, кульгавість, при туберкульозі гортані — охриплість голосу, при туберкульозі яєчників та матки — порушення менструального циклу.
При прояві одного або декількох з перерахованих симптомів необхідно негайно звернутися до лікаря для з’ясування їх причини.
Для своєчасного виявлення інфікованих мікобактеріями туберкульозу та хворих на туберкульоз дітей передбачено проводити їм пробу Манту, яку ще називають туберкуліновою пробою, а також використання більш сучасного методу – квантиферонового тесту.
За рекомендаціями ВООЗ, доцільним є використання рентгено-флюорографічного методу обстеження у групах високого ризику захворювання на туберкульоз, які визначені для кожної країни з урахуванням особливостей.
В Україні перелік груп підвищеного ризику захворювання на туберкульоз, які потребують щорічного обстеження на наявність туберкульозу, визначений наказом МОЗ від 15.05.2014 №327 «Про виявлення осіб, хворих на туберкульоз та інфікованих мікобактеріями туберкульозу» (це, наприклад, особи, які контактували з хворими на туберкульоз, з ослабленою імунної системою, ВІЛ-інфіковані, які перебувають за межею бідності, безробітні тощо).
Згідно з цим наказом, Міністерством охорони здоров’я України ще з 2014 року рекомендувало проводити флюорографічне обстеження та інші види обстеження за наявності симптомів туберкульозу та ризиків щодо захворювання на туберкульоз за результатами анкетного опитування сімейним лікарем. Це відповідає Протоколу надання медичної допомоги при туберкульозі.
У разі наявності симптомів туберкульозу або віднесення до групи підвищеного ризику необхідно звернутися до сімейного лікаря для подальшого обстеження.
Слід пам’ятати, що вчасно виявлений туберкульоз краще піддається лікуванню. Саме тому метою Всесвітнього і Всеукраїнського дня боротьби з туберкульозом є:
- мобілізація суспільства на боротьбу з поширенням туберкульозу;
- проведення інформаційно-пропагандистської роботи з різними верствами населення щодо роз`яснення характерної симптоматики, способів передачі інфекції, методів діагностики і лікування туберкульозу, стимулювання людей, які мають симптоми захворювання і підозру на туберкульоз, пройти обстеження в лікувальних установах, переконувати хворих на туберкульоз дотримуватися всіх рекомендацій у процесі лікування.
Щоб уберегти себе від зараження туберкульозом, необхідно:
- дітям проводити профілактичні щеплення вакциною БЦЖ;
- відмовитися від шкідливих звичок, які знижують опірність організму;
- слідкувати за чистотою і порядком в приміщенні і за його межами;
- як можна частіше провітрювати приміщення;
- дотримуватися режиму харчування;
- не купувати м’ясо, молоко на стихійних ринках;
- у їжу вживати тільки кип’ячене молоко;
- дотримуватися режиму праці та відпочинку;
- гартувати свій організм;
- займатися фізкультурою і спортом;
- частіше бувати на свіжому повітрі;
- боротися зі стресом;
- регулярно проходити профілактичне обстеження.
