Щорічно, за ініціативи ООН, світова спільнота відзначає 26 квітня – Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф.
Серед усіх трагедій, які пережило людство, Чорнобильська катастрофа не має аналогів за масштабами, техногенними та медичними наслідками.
Найбільша еколого-техногенна катастрофа сучасності — аварія на Чорнобильській АЕС – уже впродовж 32 року впливає на здоров’я людей та довкілля не тільки на радіоактивно забруднених територіях, а й на території всієї України.
Катастрофи на атомних електростанціях України і Японії — це трагедія не тільки для мешканців цих країн, але це страшна трагедія для всього населення землі і навколишнього середовища нашої планети.
Чорнобильська катастрофа – не тільки лихо минулого, але й виклик майбутньому.
Кількість проблем, пов’язаних з цією техногенною катастрофою, з роками не зменшується. Навпаки, екологічні, соціальні, психологічні, медичні і інші негативні процеси загострюються і набувають системного характеру.
Аварія на Чорнобильській АЕС, її наслідки завдали і продовжують завдавати шкоди здоров’ю населення Харківської області. На обласному рівні Державного реєстру станом на 01.04.2018 року на обліку перебуває 15720 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, в тому числі 13319 дорослих, 2317 дітей і 84 онука.
Серед дорослих — ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС – 9091 евакуйованих – 805, переселенців – 3 223, осіб 18 років і старше з 4 групи спостереження — 271. У місті Харкові проживають 5626 (35,6%) осіб, в районах області 10179 (64,4%) осіб.
Серед потерпілих від наслідків аварії на ЧАЕС 6971 (44,1%) перебувають у працездатному віці, з них чоловіків – 4911 (70,4%), жінок – 2060 (29,6%).
На 01.04.2018 комплексними профілактичними оглядами охоплено 9158 (68,8%) дорослих, з них здоровими визнано 92 особи (1,0%); з 1638 оглянутих дітей (70,7%) визнано здоровими 455 (27,8%). Крім того, оглянуто 72 онуків (85,7%), здоровими визнано 34(47,2%).
Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я від 29.01.2010 року № 62/45/5 «Про вдосконалення ендокринологічної допомоги потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи» в області проводиться моніторинг захворювань ендокринної системи у осіб, які на час аварії були у дитячому та підлітковому віці (1968–1986 р.р. народження). На 01.04.2018 року налічується цього контингенту 2221 осіб, у 1324 осіб, (59,6%) з них виявлена патологія ендокринної системи, з них 3 випадки – підтвердженого пункційною біопсією захворювання на рак щитоподібної залози.
За 1 квартал 2018 року амбулаторно проліковано 9033 (99,6%) дорослих, 1169 (98,8%) дітей та 37 онуки (97,4%).
За пільговими рецептами лікарів територіальних закладів охорони здоров’я придбано ліків на загальну суму 1342747,67 грн, отримали пільгові рецепти 1596 осіб. Середня сума на 1 постраждалого, який отримав рецепт склала – 841,32 грн., в середньому на одного зареєстрованого «чорнобильця» витрачено 85,42 грн. За розрахунками фахівців, з урахуванням особливостей контингенту постраждалих в Харківській області та наявної у них патології, на одного «чорнобильця» для проведення підтримуючого амбулаторного лікування необхідно понад 850 грн. на рік.
У 2018 році для проведення зубопротезування передбачено 927,7 тис. грн. Ці кошти розподілені адміністративним територіям пропорційно кількості «чорнобильців», які знаходяться в реєстрі. За 1 квартал 2018 року протезування проведено на суму 293,6 тис. грн., в тому числі в районах області запротезовано 89 осіб на суму 147,5 тис. грн, в м. Харкові – 60 осіб на суму 146,1 тис. грн. У середньому на одного запротезованого витрачено 1970,5 грн., в тому числі в районах – 1657,8 грн.,в м. Харкову – 2434,4 грн.
Стаціонарне лікування за 1 квартал поточного року отримали 1793 (19,8%) дорослих, 109(9,2%) дітей та 1 онук (2,6%).
Санаторно-курортне оздоровлення за 1 кварталі 2018 року отримали 89 (1,0%) дорослих та 3 (0,3%) дітей.
Провідним закладом в області з надання медичної допомоги постраждалим від аварії на ЧАЕС визначено КЗОЗ «Обласний клінічний спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення». У структурі диспансеру функціонує консультативна поліклініка на 400 відвідувань, стаціонар на 260 ліжок, допоміжні і діагностичні відділення (функціональної діагностики та ультразвукових досліджень, клініко-діагностична лабораторія, фізіотерапевтичне, стоматологічне відділення) і кабінети (ендоскопічний, рентгенологічний, лікувальної фізкультури). З метою більш раціонального використання ліжкового фонду проведено перерозподіл ліжок всередині стаціонару, з 1 вересня 2017 року кардіологічне відділення працює на 60 ліжок, неврологічне — на 90, залишилися без змін терапевтичне (60 ліжок), і хірургічне (50 ліжок) відділення.
Основний напрямок в роботі диспансеру — надання медичної допомоги особам, які постраждали від аварії на ЧАЕС і які проживають в Харківській області та м Харкові. Також приділяється увага постраждалим від аварії на ЧАЕС, тимчасово переміщеним з Донецької та Луганської областей у зв’язку з бойовими діями на сході країни, до нашої області. У 2017 році в стаціонарі диспансеру проліковано 123 людини (87 жителів Луганської та 36 осіб з Донецької областей), за 1 квартал поточного року вже проліковано 24 «чорнобильця» з цих областей (17 жителів Луганська і 7 – Донецька область).
В диспансері працює 389 осіб, з них 70 лікарів, в тому числі 8 кандидатів наук, 1 Заслужений лікар України..
На базі диспансеру працюють 4 кафедри Харківської медичної академії післядипломної освіти (кафедра медицини невідкладних станів; загальної і дитячої неврології; відновлювального лікування, фізіотерапії і курортології; онкогінекології). Договір про співпрацю з інститутом загальної і невідкладної хірургії Національної академії медичних наук України сприяє наданню хірургічної допомоги у диспансері на високому рівні.
Одне з нових напрямків у роботі диспансеру — проведення хіміотерапевтичного лікування онкологічним хворим в рамках реалізації державної бюджетної програми «Комплексне медико-санітарне забезпечення та лікування онкологічних захворювань із застосуванням високозатратних медичних технологій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». З вересня 2016 року в хірургічному відділенні стаціонару працює лікар-онколог, проводиться хіміотерапевтичне лікування онкологічним хворим. У 2017 році 101 хворий отримав хіміотерапію, за 1 квартал 2017 року на базі диспансеру отримали хіміотерапевтичне лікування 101 хворий.
Але не зважаючи на проведену роботу з медичного забезпечення потерпілих, зміни в стані їх здоров’я характеризуються стійкими негативними тенденціями.
В 2017 році поширеність хвороб серед дорослих потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС склала 87549,7 на 10 тис (2016 — 85870,47; 2015 — 82540,6). Аналіз динаміки поширеності хвороб серед даного контингенту виявив стабільну тенденцію до її щорічного зростання з 1991 року.
Аналіз динаміки рівнів поширеності захворювань у дорослих показує тенденцію до зниження хвороб органів дихання (2016 – 9994,9; 2017 — 9954,4), травми і отруєння (2016 – 153,7;2017 – 127,70).
Разом з тим залишається стабільною тенденція до зростання практично по всіх інших класах. Слід зазначити зростання поширеності хвороб системи кровообігу, органів травлення, сечостатевої системи, злоякісних новоутворень, які займають перші рангові місця і їх питома вага становить 28,7%; 16,7%; 6,5%; 0,54% відповідно.Відмічається незначне зростання хвороб нервової системи (2016 – 4300,0; 2017 – 4392,8 на 10 тис.) і туберкульозу (2016 – 13,9; 2017 – 16,4).
Поширеність хвороб системи кровообігу займає провідне рангове місце протягом усього періоду спостереження за потерпілими і має чітку тенденцію до збільшення. В 2017 році вона становить 25134,4 на 10 тис. потерпілих (2016 — 24464,7; 2015 — 23690,30) що перевищує в 4,5 рази показник 2017 року по Харківській області (5628,7). Серед хвороб системи кровообігу провідні рангові місця належать гіпертонічній хворобі (8633,3 на 10 тис. потерпілих), ішемічній хворобі серця (6034,4) і цереброваскулярній патології (5946,2). Ці співвідношення відповідають середньостатистичним обласним показникам, але перевищують їх в 3,28; 2,5 і 6,3 рази відповідно.
Хвороби системи кровообігу в цілому є головними причинами інвалідності (61,9% інвалідів) і смертності потерпілих (55,7% померлих). Усе це вимагає підвищено уваги від спеціалістів районного рівня при проведенні диспансеризації хворих із захворюваннями системи кровообігу. Лікарям — кураторам диспансеру при виїздах в райони області потрібно більш детально займатися цією патологією при консультуванні як хворих, так і лікарів на місцях.
Рівень поширеності злоякісних новоутворень у потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС мав тенденцію до зростання. Протягом 2017 року кількість злоякісних новоутворень зросла на 7,6% у порівнянні з 2016 роком і становить 476,5 (2016 — 442,7; 2015 — 417,4; на 10 тис. відповідного населення), середньостатистичний показник серед постраждалих по Україні 2017 року – 403,11 на 10 тис. потерпілих).
Рівень первинної захворюваності злоякісними новоутвореннями серед потерпілих після аварії на ЧАЕС в області протягом 2017 року дещо зменшився( на 2,6% у порівнянні з 2016 роком) і становить 82,9 на 10 тис. відповідного населення (2016 -83,4; 2015 — 68,0). У 2017 році було вперше виявлено 111 випадків злоякісних новоутворень (2016 – 114, 2015 – 95), серед них хворих у занедбаній стадії 22 випадки – 19,8%, (2016 – 16; 14%; 2015 – 18; 18,9%).
Поширеність захворювань серед постраждалих дітей у 2017 році склала 2898,8 на 1000 постраждалих (2016–2983,7; 2015–2998,3) при обласному показнику 2017 року – 1968,16 на 1 тисячу дитячого населення.
Вперше у 2017 році у дітей від 0 до 14 років було виявлено 2719,0 захворювання (2016–2784,4) на 1000 дитячого контингенту. Серед вперше виявлених у 2017 році захворювань у дітей найбільша питома вага у хвороб органів дихання –66,8% (2016–63,3%); органів травлення–6,02% (2016– 6,57%); хвороби нервової системи–4,25% (2016–5,86%); ендокринної системи – 3,90% (2016–3,74%); системи кровообігу – 3,01% (2016 — 3,84%).
Зростання кількості захворювань і хронічний їх перебіг у потерпілих приводять до стійкої втрати працездатності. Серед постраждалих, що проживають на території області, 6043 (45,1%) дорослих мають інвалідність, 2015 – 6144, в тому числі у 5526 осіб інвалідність пов’язана з аварією на ЧАЕС, в районах області – 3280 (54,3%),в м. Харків – 2763 (45,7%). Вперше визнані інвалідами в 2017 році 42 дорослих (31,37 на 10 тис. потерпілих), у яких причина інвалідності пов’язана з наслідками аварії на ЧАЕС. Основні захворювання, які призвели до стійкої втрати працездатності серед дорослих: хвороби системи кровообігу –19,4 на 10 тисяч постраждалих (2016 – 31,5; 2014 — 47,3), злоякісні новоутворення – 7,5 (2016 – 7,3), хвороби нервової системи – 3,0 (2016 – 2,2), уроджені аномалії розвитку – 1,5 (2016 – 3,7).
Серед постраждалих дітей, що проживають на території області 80 мають інвалідність, в тому числі у 13 дітей інвалідність пов’язана із впливом шкідливих факторів внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Крім того,
1 онук має інвалідність, пов’язану з ЧАЕС.
У звітному році померло 325 дорослих, що на 3,8% меньше, ніж у 2016 році (338). Провідні місця серед причин смерті займають хвороби системи кровообігу (135,2 на 10 тис. контингенту), злоякісні новоутворення (61,2), травми й отруєння (15,7), хвороби органів травлення (16,5), хвороби органів дихання (13,2).
В області відпрацьована система диспансерного спостереження та етапного надання медичної допомоги постраждалому населенню, яка відповідає складу постраждалих та їх стану здоров’я.
26 квітня світова спільнота звертає увагу суспільства на проблеми ліквідаторів і постраждалих від наслідків радіаційних аварій і катастроф.
