Всесвітній День серця (World Heart Day) вперше був організований в 1999 році за ініціативою Всесвітньої федерації серця. Цю акцію підтримала Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), ЮНЕСКО та інші організації. Спочатку цей День проводився в останню неділю вересня, а тепер він має фіксовану дату святкування — 29 вересня.
Ціллю проведення такого заходу є підвищення інформованості населення планети про захворювання серця і судин, фактори ризику та методи профілактики. У партнерстві з ВООЗ Всесвітня федерація серця проводить заходи в більше ніж 100 країнах світу. В програму Дня серця входять масові перевірки здоров’я, публічні лекції, наукові форуми, виставки, концерти, фестивалі, організовані прогулянки та спортивні змагання.
Боротьба із серцево-судинними захворюваннями (ССЗ) та їх попередження є надзвичайно важливими у всьому світі. За даними ВООЗ хвороби системи кровообігу щороку забирають до 17,5 мільйонів людських життів у світі і, на жаль, число таких смертей постійно зростає. Ішемічна хвороба серця та цереброваскулярні захворювання — лідируючі причини смерті в світі. Очікується, що вони збережуть цю позицію до 2030 р., коли, у відповідності до прогнозу, ІХС (ішемічна хвороба серця) та інсульти будуть викликати більш чверті усіх смертей. Ця проблема по різному зачіпає країни в залежності від рівня доходу. Більше 80% випадків смерті від хвороб серця і судин відбувається в країнах з низьким і середнім рівнем доходу, майже в однаковій мірі серед чоловіків і жінок.
Ситуація є критичною: нагадаємо, серцево-судинні захворювання є причиною 67% усіх смертей українців. До переліку таких захворювань відносяться ішемічна хвороба серця (серцеві напади), інсульт, підвищений артеріальний тиск (гіпертонія), захворювання периферичних артерій, ревматична хвороба серця, вроджені захворювання серця та серцева недостатність. Хвороби системи кровообігу в 2015 р. складали в структурі смертності 68,0%, в 2016 р. – 67,2 % . Тобто кожний рік в Україні помирало понад 400 тисяч чоловік. У Франції і Японії, наприклад, ця складова в структурі летальності дорівнює 29%, в США- 31%. Виходить, що у нас вирує епідемія серцево-судинних захворювань, з якою необхідно вести боротьбу.
Наявність у людини серцево-судинних захворювань – це не вирок. В першу чергу необхідно проводити активну профілактику. Людям треба розповідати, як будувати своє життя, що треба робити, щоб суттєво знизити ризик захворіти. На виконання п.31 «Плану пріоритетних дій Уряду на 2017 рік», затвердженого Розпорядженням Кабінету міністрів України від 03.04.2017 № 275 з метою удосконалення надання високоспеціалізованої медичної допомоги за напрямком «Боротьба із серцево-судинними та судинно-мозковими захворюваннями» Міністерство охорони здоров’я України листом, який зареєстровано УОЗ ХОДА від 18.07.2017р № 01-08/516, доручило організувати та провести заходи із запобігання серцево-судинним та судинно-мозковим захворюванням. Серед цих заходів важливе місце займає активна санітарно-просвітницька робота серед населення, поінформованість населення про фактори ризику та можливість запобігання серцево-судинним і судинно-мозковим захворюванням через засоби масової інформації, соціальна реклама та пропаганда здорового способу життя.
Серед мешканців області у 2017 році зареєстровано вперше в житті 2751 випадок гострого інфаркту міокарда проти 3083 випадків, які мали місце у 2016 році. Ішемічна хвороба серця має високий рівень поширеності і діагностується майже у кожної п’ятої дорослої людини.
Щоб ішемічна хвороба серця трансформувалась в інфаркт, інколи непотрібно ніяких провокуючих факторів. Серцевий напад виникає раптово і у більшості людей супроводжується такими основними ознаками:
- дискомфорт в грудній клітці, стискуючий біль у грудях або за грудиною;
- дискомфорт або біль, який поширюється на інші ділянки верхньої частини тіла, наприклад на одну або обидві руки, під лопатку, на спину, шию, верхню або нижню щелепу, або ділянку шлунку;
- задишка, з відчуттям або без відчуття дискомфорту в грудній клітці.
Інші ознаки включають: немотивовану слабкість, втомлюваність, відчуття страху, холодний піт, нудота, блювання, головокружіння і запаморочення.
Основні ознаки інсульту включають:
- раптова слабкість в обличчі, руці або нозі, частіше всього на одній стороні тіла;
- раптове запаморочення свідомості, проблеми з мовою або з розумінням мови,;
- раптові проблеми з зором в одному або обох очах;
- раптове порушення ходи, головокружіння, втрата рівноваги або координації;
- раптовий сильний головний біль з невідомої причини.
При появі будь-яких із цих ознак не можна зволікати, треба негайно викликати швидку допомогу. Чим раніше розпочати лікування, тим воно ефективніше.
Яким чином можна зменшити ризик розвитку серцево-судинних захворювань?
Для цього необхідно регулярно займатися фізичними вправами, відмовитися від паління тютюну, дотримуватися правил здорового харчування, підтримувати вагу тіла в нормі та уникати надмірного вживання алкоголю. Слід відмовитися від куріння дома, щоб позбавити дітей та інших членів родини від пасивного куріння. Навіть 30 хвилин помірних фізичних навантажень п’ять разів на тиждень можуть знизити ризик хвороб серця та інсульту. Крім того, рекомендується ввести в раціон якомога більше фруктів і овочів. Фахівці радять зменшити вживання здоби, солодощів, готувати здорову їжу для дітей, обмежити споживання кухонної солі, використовувати маленьку тарілку, споживати їжу невеличкими порціями, але часто.
Усім чоловікам старше 40 років та жінкам, починаючи з 50 років, потрібно хоча раз на 2 роки вимірювати рівень холестерину і глюкози. Якщо ж у найближчих родичів були інфаркти міокарда чи інсульти, або при наявності гіпертонічної хвороби, ожиріння, особливо особам, які палять, це варто робити незалежно від віку.
Для людей, які вже пережили інфаркт міокарда існує підвищений ризик виникнення повторного інфаркту, та цей ризик може бути значно знижений за допомогою адекватної терапії препаратами, котрі необхідно приймати безперервно протягом всього життя – аспірин, гіпохолестеринемічні (статини) та інші (за наявності супутніх захворювань, які підвищують серцево-судинний ризик). Крім того, для лікування хвороб серця іноді потрібні хірургічні втручання.
Для збереження свого життя, запобігання різних ускладнень вже існуючих хвороб необхідно вчасно звернутися по допомогу до лікаря, який зможе призначити відповідне лікування. Ні в якому випадку не можна займатися самолікуванням чи приймати ліки лише під час загострення хвороби.
В державі в останні часи почалась боротьба із серцево-судинними захворюваннями: вперше в історії України в повному обсязі почала діяти урядова програма безоплатного стентування для пацієнтів, які потребують невідкладної допомоги: закуплено 26 ангіографів, в регіонах створюється мережа кардіоцентрів, лікарні забезпечені стентами на 100% потреби. Ангіографічні системи, придбані у рамках спільного проекту Світового банку та МОЗ України «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей», вже поставлено в лікарні деяких областей.
У Харкові операції безоплатного стентування для пацієнтів, які потребують невідкладної допомоги, можливі у трьох центрах — КЗОЗ «Обласна клінічна лікарня — Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т.Зайцева НАМНУ» і Харківська клінічна лікарня на залізничному транспорті № 2 філії «Центр охорони здоров’я» ПАБ «Укрзалізниця» (який входит в програму, але в якому тимчасово не працює ангіограф).
Реперфузійні центри повинні функціонувати у режимі 24 години 7 днів на тиждень, 365 днів на рік(24/7/365). Кожен пацієнт, який потребує невідкладного стентування, забезпечуватиметься якісною і своєчасною діагностикою та ефективним і безкоштовним лікуванням. Відповідно до європейських протоколів лікування, стентування мають проводити у перші 2 години контакту пацієнта з медичним персоналом (максимум 12 годин від початку симптомів).
НА РОЗВИТОК МЕРЕЖІ РЕПЕРФУЗІЙНИХ ЦЕНТРІВ УРЯД ВИДІЛИВ ПО 150 МЛН ГРН. У 2017 І 2018 РОКАХ.
За програмою «Доступні ліки» українці можуть отримати в аптеках безоплатно або з невеликою доплатою ліки від найпоширеніших хвороб – серцево-судинних, бронхіальної астми, діабету ІІ типу в кожній третій аптеці країни, а лікарні закуповують ліки з нового списку життєво необхідних лікарських засобів, створеного на основі переліку ВООЗ. Ці ліки надають пацієнтам повністю безоплатно.
Вперше в Україні системно впроваджуватимуть заходи з профілактики хвороб, що викликані не інфекціями, а способом життя та умовами навколишнього середовища. На засіданні Кабінету Міністрів в липні 2018 року ухвалено розроблений МОЗ України «Національний план заходів щодо неінфекційних захворювань для досягнення глобальних цілей сталого розвитку».
Понад 80% смертей в Україні спричинено хворобами системи кровообігу, новоутвореннями, хронічними обструктивними хворобами легень, діабетом. Це ті хвороби, яким в багатьох випадках можна запобігти, змінивши спосіб життя. Недотримання базових правил харчування, режиму рухової активності, а також шкідливі звички є причиною численних хвороб і передчасної смертності. Так, українські чоловіки в середньому живуть 67 років, жінки – 77. Це значно менше у порівнянні з тривалістю життя людей в інших європейських країнах.
МОЗ України разом з іншими міністерствами розпочинає довготривалу національну кампанію для запобігання неінфекційним захворюванням. Першою чергою мова йде про розробку та реалізацію інформаційної політики і проведення масштабної роз’яснювальної роботи щодо основних факторів ризику неінфекційних хвороб (тютюнокуріння, вживання алкоголю, нездорового харчування, недостатньої фізичної активності тощо) та їх наслідків для здоров’я.
Впровадження Національного плану заходів щодо неінфекційних захворювань для досягнення глобальних цілей сталого розвитку дозволить Україні:
- до 2030 року на третину зменшити передчасну смертність від неінфекційних захворювань: серцево-судинних захворювань, раку, діабету та хронічних респіраторних захворювань та інших;
- щонайменше на 10% зменшити зловживання алкоголем;
- на 10% зменшити поширеність низької фізичної активності;
- скоротити на 30% споживання солі;
- знизити до показника 18,5% поширеність споживання тютюнових виробів населенням у віці понад 15 років;
- зупинити зростання захворюваності на ожиріння та діабет.
Ухвалення Національного плану передбачене в рамках виконання Угоди про Асоціацію України та ЄС у напрямку реформи системи громадського здоров’я. Кроки зроблені в державі і у нашому регіоні по впроваджуванню Урядового проекту «Доступні ліки» і заходів з профілактики неінфекційних хвороб дали перші позитивні результати: смертність від інфаркту в області в 2017 р. (30,45 на 100 тис. дорослого населення) у порівнянні з 2016 р. (35,70 на 100 тис. дорослого населення) зменшилась на 14,71 %.
Лише бережливе відношення до серця, попередження виникнення хвороб, адекватна та якісна терапія зможуть на довгі роки продовжити його роботу!
