Всесвітній день боротьби з інсультом був вперше проголошений 29 жовтня 2006 року на Регіональному Всесвітньому конгресі з інсульту в Кейптауні (Південна Африка), коли Міжнародне товариство інсульту і Всесвітня федерація інсульту об’єдналися в єдину організацію. З того часу Всесвітній день боротьби з інсультом відзначається щорічно саме 29 жовтня.
В цей день медичні працівники всього світу звертають увагу громадськості на проблеми виникнення, лікування і профілактики інсультів. Вони проводять інформаційні та просвітницькі кампанії серед населення, розповсюджують прес-релізи, спілкуються з владними структурами, залучають до цих заходів громадські організації.
За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я мозковий інсульт- це клінічний синдром раптових локальних чи глобальних порушень церебральної функції, які тривають понад 24 години, або ведуть до смерті через судинну катастрофу.
Розрізняють два основних типи інсульту: ішемічний (пов’язаний з недостатнім кровообігом будь-якої ділянки мозку) і геморагічний ( крововилив в речовину мозку або під його павутинну оболонку).Ішемічний інсульт трапляється значно частіше, ніж геморагічний.
Актуальність проблеми мозкового інсульту обумовлена високою частотою захворювання, тяжкими його наслідками та недостатньою ефективністю лікування. Інсульт обумовлює 5,7 млн. смертей щороку в усьому світі, і як причина смерті поступається лише ішемічній хворобі серця .Він є також провідною причиною серйозної втрати працездатності або здатності до самообслуговування в повсякденному житті, і не шкодує нікого – незалежно від віку, статі, матеріального стану, соціального рівня, етнічного походження або країни.
В загальносвітових масштабах поширеність інсульту складає на кожні 100 тис.населення від 100 до 300-х випадків, тобто близько 16 млн випадків на рік.
В Україні річна кількість первинних інсультів складає понад 110 тисяч, а показники частоти захворювання в 1,5-2 рази перевищують середньо-світові. Крім того, смертність від інсульту в нашій країні є у 2-3 рази вищою, ніж у розвинених країнах. Інвалідами після перенесеного захворювання стають 20-40%, до праці повертаються 10-20% хворих.
Потребує негайного вирішення проблема реабілітації. На сьогодні є переконливі докази у високоякісних дослідженнях того, що для відновлення втрачених функцій внаслідок перенесеного інсульту необхідна активна робота пацієнта. Пасивність лише консервує проблему та орієнтує людину на те, що хтось повинен вирішити її проблеми, а не вона сама. Після інсульту мозок людини не може створити нові клітини, щоб замінити ті, що були пошкоджені, тому відновлення залежить від здатності мозку реорганізувати свої непошкоджені клітини та компенсувати втрачене. Це називається нейропластичністю. Фізична терапія може надати експертні практичні вказівки щоб допомогти цьому процесу протікати максимально ефективно. Фізичні терапевти часто працюють з іншими членами реабілітаційної команди, щоб допомогти у ряді проблем, які можуть виникати після перенесеного інсульту. Команда може складатися з ерготерапевтів, терапевтів мови та мовлення/ логопедів, лікарів, медичних сестер, соціальних працівників.
Інсульт займає друге місце серед причин смерті і є головною причиною тривалої і пожиттєвої втрати функціональних здібностей серед дорослого населення. Кожні 2 секунди одна людина уражається інсультом, кожні 6 секунд інсульт забирає одне людське життя. У світі від цієї недуги помирає щороку близько 10% населення. Інсульт залишається однією з провідних причин смерті та функціональної неспроможності в Європі, і прогнози показують, що за умови використання підходу «все як завжди» тягар інсульту не зменшиться в наступному десятилітті або після нього. Важливим фактором, який цьому сприяє, є те, що в період 2017–2050 роки число літніх людей в Європі зросте, згідно з прогнозами, на 35% [1]. На щастя, є переконливі докази того, що інсульт відноситься до захворювань, які надзвичайно піддатливі до запобігання, лікування й контролювання, й існує потенціал для різкого зменшення тягаря інсульту та його довготривалих наслідків. Однак, для цього потрібні спільні дії міністерств охорони здоров’я, інших урядових органів, наукових організацій і товариств з підтримки хворих з інсультом, а також медичних працівників, клінічних і доклінічних дослідників.
План дій боротьби з інсультом у Європі на 2018–2030 роки – ESAP (European Stroke Action Plan) – підготувала Європейська організація інсульту (ESO – European Stroke Organisation) у співпраці з Європейським альянсом боротьби з інсультом (SAFE – Stroke Alliance for Europe). Українською мовою настанову переклала ГО «Українська асоціація боротьби з інсультом».
План дій надає базову «дорожню карту». Він встановлює цільові показники для впровадження доказово обґрунтованих профілактичних заходів і видів допомоги при інсульті до 2030 року.
Спеціалісти визначили чотири стратегічні цілі на 2030 рік:
зменшити на 10% абсолютне число інсультів в Європі;
лікувати ≥90% всіх пацієнтів з інсультом в Європі в спеціалізованих інсультних блоках
мати національні плани боротьби з інсультом, що охоплюють весь ланцюг надання допомоги;
повністю впровадити національні стратегії з мультисекторальних втручань в сфері охорони здоров’я.
План включає в себе сім сфер діяльності:
- первинну профілактику;
- організацію допомоги при інсульті;
- лікування при гострому інсульті;
- вторинну профілактику;
- реабілітацію;
- оцінку результатів лікування при інсульті;
- оцінку якості допомоги і життя після інсульту.
Надто розповсюджені фактори ризику розвитку інсульту, до яких перед усім належать артеріальна гіпертонія, хвороби серця, цукровий діабет, ліпідемія, безсимптомний стеноз сонної артерії, гіперхолестеринемія. Сприяють цьому також фактори, пов’язані зі способом життя – гіподинамія, хронічний стрес, неправильне харчування, паління, зловживання алкоголем.
Соціально-економічні умови відіграють важливу роль в реалізації генетичної схильності до артеріальної гіпертензії. Основними екзогенними факторами є гострі і хронічні стреси. Невпинне зростання рівня артеріального тиску і поширеності артеріальної гіпертензії спостерігається серед малозабезпечених груп населення.
Те, що мозковий інсульт уражує молодих працездатних людей, пов’язано, в першу чергу з розповсюдженням артеріальної гіпертензії, яка є провідним чинником ризику. За статистичними даними в Україні налічується 11,8 млн. хворих на артеріальну гіпертонію, 9млн. хворих на ішемічну хворобу серця, 1млн. на цукровий діабет. Лише 36 % українців знають про те, що в них підвищений артеріальний тиск, але часто нехтують медичною допомогою чи профілактикою.
У Харківській області у 2019 році серед усього населення зареєстровано 585290 хворих на гіпертонічну хворобу, показник поширеності становив 22003 на кожні 100 тисяч населення ( у 2018 році – 599502 хворих, на 100 тис. населення 22233 випадки). Протягом 2019 року було виявлено вперше в житті 33173 випадки захворювання на артеріальну гіпертонію, у 2018 році – 36010 випадків.
Ішемічний інсульт – це динамічний процес, де в перші хвилини в дільниці мозку з фатальним зниженням мозкового кровотоку формується інфарктне ядро зі швидкою загибеллю нейронів. Зниження мозкової перфузії обмежує постачання до мозку кисню і глюкози.
В останні роки привертає увагу науковців те, що причиною розвитку інсультів у людей молодого віку є метаболічний синдром, який являє собою поєднання гіпертензії, дисліпідемії, ожиріння. Метаболічні порушення спричиняють дезорганізацію судинної стінки, що є основною причиною виникнення ішемічного інсульту. Наявність метаболічного синдрому не лише збільшує ризик виникнення серцево – судинних захворювань та сприяє більш ранньому їх розвитку, а й веде до виникнення серйозних ускладнень.
У Харківській області протягом 2019 року було зареестровано 5799 випадків інсульту, на кожні 100 тис. населення припадало 218 хворих. У 2018 році зафіксовано 5542 випадки захворювання, що становило 206 хворих на 100 тис. населення. Статистичні дані попередніх 2014-2017 років були значно вищими і дорівнювали в середньому 8093 випадкам щорічно.
В медичних закладах області під диспансерним наглядом у 2019 році перебувало 3135 хворих, що перенесли інсульт, у 2018р. – 3027.
Сьогодні основною стратегією первинної профілактики інсульту є виявлення та корекція чинників ризику. Саме зміна способу життя може значно знизити ризик виникнення інсульту. Науковцями визначено 7 життєвих звичок, які в значній мірі впливають на зниження ймовірності виникнення інсульту: фізична активність, контроль холестерину, правильне харчування, контроль кров’яного тиску, оптимальна вага тіла, контроль рівня цукру в крові, відмова від паління, боротьба зі стресом.
Найважливішим аспектом, на думку науковців, є контроль артеріального тиску, хоча інші 6 звичок також мають велике значення для профілактики інсульту. Так, при нормальному артеріальному тиску ризик виникнення інсульту знижується на 60% відсотків, відмова від паління дозволяє зменшити імовірність мозкової судинної катастрофи на 40%. В цілому, якщо людина дотримується усіх зазначених вище правил, ймовірність виникнення інсульту скорочується майже вдвічі порівняно з тими, хто не намагається виконувати жодного правила щодо здорового способу життя:
- Не палити;
- Правильно харчуватися – щодня вживати до 5 порцій овочів і фруктів;
- Контролювати рівень артеріального тиску;
- Виконувати кожного дня протягом 30 хвилин будь-які фізичні навантаження або проходити пішки відстань у 3 км;
- Прагнути до рекомендованих об’ємів талії, які не перевищують 102см у чоловіків і 88см у жінок.
Вторинна профілактика спрямована на запобігання розвитку повторного інсульту. Така профілактика передбачає підтримання артеріального тиску на рівні 120/80, відмову від паління, щоденне оптимальне фізичне навантаження, лікувальну фізкультуру, а також контроль рівня холестерину в крові і прийом необхідних препаратів.
Для зменшення кількості інсультів безперечно потрібні зусилля медиків, направлені на профілактику і лікування захворювання.
Велике значення має також підвищення ефективності лікування мозкового інсульту шляхом покращення надання допомоги хворим. Міністерство охорони здоров‘я України приділяє цьому питанню особливу увагу. На лікування гострого мозкового інсульту у стаціонарних умовах збільшено тариф з 19 тисяч грн до майже 27 тисяч грн. Це гарантує забезпечення кожного хворого необхідним діагностичним обстеженням і лікувальними засобами за рахунок держави.
Інсульт потребує невідкладної медичної допомоги. Застосування методу тромболізису при лікуванні ішемічного інсульту є надзвичайно ефективним. Таке лікування дає найбільш швидке і повне відновлення функції нейронів (клітин головного мозку).
Терапевтичне «вікно», протягом якого можна вдатися до тромболізису, становить всього три години від початку захворювання.
Саме тому вкрай важливо знати і не пропустити перші симптоми хвороби:
- Раптова слабкість м’язів , заніміння в ділянці обличчя, руки, ноги або однієї половини тіла;
- Раптове порушення мовлення та розуміння мови, з якою звертаються;
- Раптова повна або часткова втрата зору на одне або обидва ока;
- Раптовий і надзвичайно сильний головний біль;
- Раптова втрата рівноваги, запаморочення, нудота.
При раптовій появі будь якого із перелічених симптомів необхідно
терміново викликати невідкладну допомогу.
Завдяки урядовій програмі « Доступні ліки», кожний громадянин України, який підписав декларацію з лікарем, має можливість отримати безкоштовно або з незначною доплатою медикаментозні препарати для лікування серцево-судинних захворювань. Щоб отримати ліки, які підпадають під дію програми, потрібно звернутися до лікаря за електронним рецептом. Вартість ліків аптекам компенсує держава. Пацієнти можуть поліпшувати стан свого здоров’я, систематично отримуючи препарати для зниження артеріального тиску, вмісту холестерину в крові і ризику утворення тромбів. Інсульт можна лікувати, але краще йому запобігти.
