Поширені запитання про ВІЛ-СНІД, частина четверта | КНП ХОР "Обласний центр медичної статитстики, здорового способу життя та інформаційно-аналітичної діяльності"

Встановлення на облік людей, які живуть з ВІЛ, та медичний нагляд за ними здійснюються за умови їх добровільної згоди.

Водночас , повідомляємо, що згідно з пунктом 4 наказу Міністерства охорони здоров’я України від 28.02.2020 №587 «Деякі питання ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я», з 01 квітня 2020 року — для всіх надавачів медичних послуг, які уклали договори з Національною службою здоров’я України про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, та їх залучених до виконання такого договору осіб, обов’язковим є внесення медичних записів про надання медичних послуг в амбулаторних умовах, про госпіталізацію, виписку зі стаціонару, записів про направлення та рецептів на лікарські засоби, які підлягають реімбурсації; з 01 січня 2021 року — для всіх інших закладів охорони здоров’я та фізичних осіб — підприємців, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та які зобов’язані надавати пацієнтам медичну допомогу безоплатно відповідно до закону або договору.

Також, відповідно до підпункту 1 пункту 20 Порядку функціонування електронної системи охорони здоров’я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року №411 (далі — Порядок), до Реєстру пацієнтів, що містить інформацію про фізичних осіб, які мають право на гарантії згідно із Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» включаються такі відомості про пацієнта:

унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (у разі наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків (у разі наявності) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу й мають відмітку в паспорті);
прізвище, ім’я, по батькові;
дата та місце народження;
адреса фактичного місця проживання або перебування;
серія та номер (у разі наявності) документа, що посвідчує особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, свідоцтво про народження (для осіб, які не досягли 14-річного віку), посвідка на постійне проживання в Україні, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту), орган, що видав документ, дата видачі, строк дії;
номер телефону, адреса електронної пошти (далі — контактні дані) (у разі надання);
інформація про законного представника особи (прізвище, ім’я, по батькові, документи, що посвідчують його особу та повноваження законного представника відповідно до законодавства) (у разі наявності);
інші відомості, визначені МОЗ.

Також, відповідно до пункту 35 Порядку, під час реєстрації, зокрема, повинно бути однозначно встановлено (ідентифіковано) особу користувача електронної системи охорони здоров’я.

Водночас, частиною першою статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 №5492–VI (далі — Закон) затверджено перелік документів, що посвідчують особу та підтверджують її громадянство, спеціальний статус.

Частиною другою статті 16 Закону закріплено обов’язок особи в разі втрати або викрадення документа в порядку і строки, визначені законодавством, повідомити уповноваженому суб’єкту, який здійснив видачу документа (перелік уповноважених суб’єктів закріплений статтею 2 Закону), та органам Національної поліції.

Частина дев’ята статті 16 Закону передбачає, що замість втраченого або викраденого документа уповноважений суб’єкт, після встановлення факту видачі раніше такого документа особі, яка заявила про його втрату або викрадення, оформлює та видає новий документ.

Наразі, у разі втрати паспорта громадянина України, до видачі нового паспорта територіальний підрозділ Державної міграційної служби України (далі — ДМС) на підставі заяви про видачу тимчасового посвідчення видає особі тимчасове посвідчення, що регламентується Наказом Міністерства внутрішніх справ «Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України» від 06.06.2019 № 456 (далі — Наказ).

Пунктом 3 розділу VII Наказу передбачено, що в разі відсутності будь-якого документа, що посвідчує особу, яка втратила паспорт, у тимчасовому посвідченні вчиняється запис «Оформлено без документа, що посвідчує особу заявника».

Тимчасове посвідчення оформляється протягом трьох робочих днів з дня надходження заяви про видачу тимчасового посвідчення. Строк дії тимчасового посвідчення становить 30 календарних днів. У разі потреби проведення додаткової перевірки за матеріалами справи про втрату паспорта або в разі несвоєчасного надходження відповіді на направлені запити строк розгляду продовжується не більше ніж на 30 календарних днів.

Статус бездомних осіб і безпритульних дітей регламентується Законом України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» від 02.06.2005 № 2623–IV (далі — Закон 2623–IV). Відповідно до статті 7 Закону 2623–IV облік бездомних осіб за місцем їх проживання або місцем перебування ведеться відповідними закладами для бездомних осіб — центрами обліку, що створюються органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади.

Відповідно до статті 8 Закону 2623–IV бездомні особи, які не мають паспортного документа, звертаються для поновлення в установленому порядку документів, що посвідчують особу, до органів реєстрації за територіальним розташуванням центрів обліку, де вони перебувають на обліку, або закладів, де їм надали тимчасовий притулок.