Поширені запитання про ВІЛ-СНІД, частина друга | КНП ХОР "Обласний центр медичної статитстики, здорового способу життя та інформаційно-аналітичної діяльності"

Шляхи передавання, симптоматика та загальний перебіг ВІЛ

ВІЛ передається через кров та інші біологічні рідини (сперма, виділення піхви, грудне молоко) під час статевого контакту і вагітності, пологів та годування груддю.

Важливо пам’ятати, що людина може жити 10–15 років без прояву будь-яких симптомів. Лише з часом, коли вірус усе більше послаблює імунну систему, можуть проявлятися такі симптоми, як збільшені лімфовузли, втрата ваги, підвищена температура, кашель, розлади ЖКТ. Без лікування в інфікованих можуть розвинутися такі серйозні хвороби, як туберкульоз, криптококовий менінгіт, важка бактеріальна інфекція, онкологічні захворювання та ін. Це так звані опортуністичні інфекції або опортуністичні пухлини.

Люди, які не лікують ВІЛ, мають поганий прогноз зі смертністю понад 90%. Без лікування ВІЛ зазвичай перетворюється на СНІД. Розвиток СНІДу говорить про те, що імунна система людини серйозно пошкоджена. Існує більша ймовірність розвитку захворювань, які зазвичай не спричиняють захворювання в людини зі здоровою імунною системою. Тому вкрай важливо вчасно протестуватись, виявити ВІЛ та розпочати безоплатну терапію, яка дозволить повноцінно жити.

Тридцять років тому виявлення ВІЛ вважалося смертним вироком. Сьогодні, завдяки ефективності та доступності антиретровірусній терапії, своєчасному та достовірному тестуванню, люди з ВІЛ можуть жити довгим і повноцінним життям. Ось чому раннє виявлення ВІЛ та своєчасне лікування є ключовими засобами для боротьби з епідемією ВІЛ, продовження тривалості життя та зниження ризику передачі ВІЛ.

Я підозрюю інфікування на ВІЛ. Що мені робити?

Якомога швидше — не пізніше 72 годин після контакту — необхідно звернутися до лікаря для вирішення питання щодо ризику інфікування й доцільності розпочати прийом Постконтактної профілактики ВІЛ. Для цього зверніться в найближчий медичний заклад, який надає допомогу ВІЛ-пацієнтам.

Інформація про роботу медзакладів і гарячі лінії:

https://findart.phc.org.ua/— онлайн-платформа на сайті ЦГЗ
https://t.me/HIV_AIDS_bot— чат-бот у Телеграмі
0 800 500 451— загальнонаціональна гаряча лінія з питань ВІЛ/СНІДу

Докладний алгоритм ПКП в умовах війни є на сайті ЦГЗ: https://bit.ly/3w0YEKo

Коли слід розпочинати АРТ?

Важливо розпочати лікування одразу після встановлення діагнозу. Ранній початок АРТ гарантовано дозволить уникнути важких (часом невиліковних) захворювань, що пов’язані з критичним зниженням імунітету, до якого призводить ВІЛ-інфекція.

ВІЛ набагато частіше передається людьми, які не знають, що вони інфіковані й не лікуються. Як тільки ваше вірусне навантаження стане невизначальним (зазвичай через 6 місяців після початку лікування), ви не зможете передати ВІЛ партнерам. Отже, якщо у вас діагностовано ВІЛ, раннє лікування збереже ваше здоров’я та захистить ваших партнерів.

Які побічні реакції можуть бути при прийомі АРВ-препаратів?

Про можливість побічних реакцій вас поінформує лікар перед початком АРВ-терапії. Вони можуть виникати під час адаптації організму до нових препаратів. І хоча сучасні препарати настільки безпечні, що більшість людей не помічає жодних проявів чи побічних реакцій, інколи на початку лікування у вас можуть бути запаморочення, нудота або слабкість. Зазвичай симптоми побічних ефектів зникають протягом кількох тижнів. Ви можете прийняти симптоматичні ліки, щоби запобігти або полегшити побічні ефекти. Деякі пацієнти навіть можуть відчувати побічні ефекти, які вимагатимуть зміни режиму АРТ.

Чи суміснісні АРВ-препарати з іншими ліками?

АРВ-препарати можуть взаємодіяти з іншими лікарськими засобами, проте взаємодії вивчені та існують відповідні рекомендації щодо мінімізації негативних взаємодій між лікарськими засобами. Для цього обов’язково проконсультуйтеся з вашим лікарем.

Чи можна змінити схему АРТ?

Так, схема терапії підбирається індивідуально з урахуванням найкращої зручності та безпечності для пацієнта. Для цього проконсультуйтеся з вашим лікарем.