Поширені запитання про ВІЛ-СНІД, частина третя

Які права та обов’язки мають люди, які живуть з ВІЛ?

Соціальні права людей, які живуть з ВІЛ, не можуть бути обмеженими, а будь-яка дискримінація заборонена.

Чи є в моєму місті спільнота підтримки людей, які живуть з ВІЛ?

Для уточнення такої інформації зверніться до БО «100% Життя» — це найбільша пацієнтська організація в Україні. Мережа працює з пацієнтами та для пацієнтів, у тому числі представляючи інтереси людей, які живуть із ВІЛ, у 25 регіонах України. Контакти: +38 (044) 467–75–67, info@network.org.ua.

Чи надійно збережена інформація про мій статус ЛЖВ?

Усе залишається конфіденційним. Інформація про пацієнтів закодована та розміщена в спеціальній медичній системі «МІС ВІЛ» (сучасна назва «МІС СЗХ»), яка має відповідні рівні захисту даних), а медичні картки — у сейфах. Жоден лікар не має права розголошувати будь-яку інформацію про ваш стан здоров’я, інакше він нестиме кримінальну відповідальність.

Чи можу я отримувати лікування й консультацію без декларації з сімейним лікарем?

Так. Знайти найближчий СНІД Центр або кабінет Довіра допоможуть:

Що робити, якщо я втратив/ла усі документи? (наприклад, якщо я ВПО)

У положенні передбаченому ст. 14–1 Закону «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» зазначено, що паспорт громадянина України у формі картки, що містить безконтактний електронний носій (ID-картка), та паспорт громадянина України для виїзду за кордон, які сформовані в «Дії», мають таку ж юридичну силу, що і звичайні. Тому в разі втрати паспорта варто використовувати мобільний застосунок «Дія».

Подати документи на оформлення ID-картки та закордонного паспорта, а також відновити втрачені документи можна в центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП).

Також, з 15.03.2022 паспортні послуги доступні в підрозділах Державної міграційної служби, які знаходяться в безпечних районах, де не ведуться активні бойові дії. Підрозділи ДМС відновлюють роботу з прийому та надання адміністративних послуг, зокрема, документів для оформлення ID-картки, закордонного паспорта громадянина України, посвідок на постійне та тимчасове проживання

Чи можу я отримувати лікування й консультацію без паспорта?

Правовий висновок щодо необхідності наявності в особи документу, що посвідчує особу та врегулювання чинним законодавством України процедур відновлення документів, що посвідчують особу, у разі їх втрати/відсутності

Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Законом України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» (далі — Закон №1972) передбачено, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, особи, які звернулися за наданням статусу біженця та яким надано статус біженця в Україні, інші іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах тимчасово перебувають на території України, мають право на проведення тестування для виявлення ВІЛ (далі — тестування) з одержанням кваліфікованої консультації до й після проведення тестування, що здійснюється відповідно до протоколу проведення такого тестування, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я (частина 1 статті 6 Закону №1972).

Частиною 1 статті 14 Закону №1972, визначено, що люди, які живуть з ВІЛ, та особи, які належать до груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ, — громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, особи, які звернулися за наданням статусу біженця та яким надано статус біженця в Україні, шукачі притулку, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах тимчасово перебувають на території України, користуються всіма правами та свободами, передбаченими Конституцією та законами України, іншими нормативно-правовими актами України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 15 Закону №1972, крім загальних прав і свобод людини і громадянина, люди, які живуть з ВІЛ, мають також право на: безоплатне забезпечення антиретровірусними препаратами та лікарськими засобами для лікування опортуністичних інфекцій у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров’я.

Стаття 9 Закону №1972 визначає, що реєстрація та облік людей, які живуть з ВІЛ, здійснення медичного нагляду за ними забезпечуються відповідними закладами охорони здоров’я державної та комунальної форми власності, визначеними спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань.

Відповідно до Порядку встановлення діагнозу ВІЛ-інфекції, Порядку ведення обліку людей, які живуть з ВІЛ, та здійснення медичного нагляду за ними, Порядку організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД, затверджених наказом МОЗ України від 10.07.2013 №585, передбачено заповнення первинної медичної облікової документації щодо пацієнтів та хворих на ВІЛ, які передбачають внесення персональних даних.

Також, згідно з пунктом 2 Порядку ведення обліку людей, які живуть з ВІЛ, та здійснення медичного нагляду за ними, Порядку організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД, затверджених наказом МОЗ України від 10.07.2013 №585, визначено, що встановлення на облік людей, які живуть з ВІЛ, та медичний нагляд за ними здійснюються за умови їх добровільної згоди.

Джерело інформації:

28 11 2022, https://phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/vilsnid/poshireni-zapitannya