Щороку відповідно до рішення Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та рішенням Генеральної Асамблеї ООН, прийнятими 1988 року, 1 грудня відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом.
Метою цього заходу є підвищення обізнаності населення про ВІЛ/СНІД і демонстрація міжнародної солідарності перед загрозою пандемії. Всесвітній день — це ще одна можливість дізнатися про факти щодо ВІЛ-інфекції і втілити знання у практику. Якщо люди розуміють, як передається ВІЛ-інфекція, як їй можна запобігти та усвідомлюють сьогоднішню реальність життя з ВІЛ – вони можуть за допомогою цих знань дбати про власне здоров’я і здоров’я інших та лікувати тих, хто живе з ВІЛ, відверто, з повагою та розумінням.
За оцінками програми Організації Об’єднаних Націй з ВІЛ-інфекції/СНІД (ЮНЕЙДС) з початку епідемії ВІЛ-інфекції у світі інфікувалося вірусом імунодефіциту (ВІЛ) приблизно 78 [63~89] млн. людей, померло від захворювань, зумовлених СНІДом більше 35 млн. осіб. ВІЛ/СНІД став потужним чинником, що призводить до багатофакторного деструктивного впливу на соціальне та економічне життя суспільства. У найбільш уражених СНІДом регіонах відзначено зниження середньої очікуваної тривалості життя на 15-20 років. Для країн з негативним приростом населення масштабна епідемія ВІЛ-інфекції посилила існуючі демографічні проблеми. Економічний збиток від епідемії обумовлюється, в першу чергу, збільшенням непрацездатного населення. Згідно даних Глобального інформаційного бюлетеня ЮНЕЙДС на кінець 2016 року у світі жили 36,7 [30,8–42,9] млн. ЛЖВ, протягом 2016 року 1,8 [1,6–2,1] млн. людей інфікувалися ВІЛ і 1 [0,83–1,2] млн. людей померли від захворювань, зумовлених СНІДом.
У 2014 році стратегія ЮНЕЙДС щодо прискорення заходів у відповідь на ВІЛ/СНІД (Fast Track) запропонувала нові цільові показники прогресу у припиненні глобальної пандемії ВІЛ-інфекції після 2015 року: 90-90-90 (до 2020 року) та 95-95-90 (до 2030 року). Це означає, якщо 90/95% ЛЖВ, будуть знати про свій ВІЛ-позитивний статус, і якщо 90/95% людей, які знають свій ВІЛ-позитивний статус, отримуватимуть АРТ, то у 90/95% людей, які отримують відповідне лікування, рівень вірусного навантаження ВІЛ буде невизначуваним, що суттєво зменшить ймовірність передачі ВІЛ та подальше поширення збудника.
Застосування підходу ЮНЕЙДС дозволить попередити до 2030 р. приблизно 28 млн. нових випадків ВІЛ-інфекції, 21 млн. смертей, обумовлених СНІДом, уникнути додаткових витрат у зв’язку з ВІЛ у розмірі 24 млрд. доларів США та взагалі ліквідувати глобальну пандемію ВІЛ-інфекції.
У контексті забезпечення глобальних цілей у протидії епідемії
ВІЛ-інфекції в Європейському регіоні до 2030 року ВООЗ розробила Європейський план дій з профілактики і контролю за ВІЛ-інфекцією/СНІДом на 2016-2021 роки, що відповідає положенням Цілей Сталого Розвитку (ЦСР), Глобальної стратегії сектора охорони здоров’я з боротьби з вірусним гепатитом та інфекціями, що передаються статевим шляхом, Європейської програми «Здоров’я-2020», Стратегії ВООЗ з ліквідації туберкульозу до 2035 року.
На Засіданні високого рівня було підкреслено, що зусилля охорони здоров’я у протидії епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу на світовому рівні призвели до вражаючих успіхів у напрямку намічених цілей Глобальної Стратегії ЮНЕЙДС на 2011-2015 роки, більш відомою як Стратегія «Прямування до Нуля»: Нуль нових випадків інфікування; Нуль смертей, пов’язаних зі СНІДом; Нуль дискримінації.
У 2015 році в порівнянні з 2010 роком, загальна кількість нових випадків ВІЛ-інфекції у світі скоротилась на 6% та становила 2,1 млн. осіб, а кількість таких випадків серед дітей зменшилась на 50% і дорівнювала 150 тисячам. У 85 країнах кількість нових випадків зараження ВІЛ дітей було знижено до рівня менше 50 дітей на рік.
ВІЛ-інфекція залишається головною проблемою громадської охорони здоров’я в Європейському регіоні ВООЗ, а в східній його частині епідемія розвивається ще і найбільш стрімкими темпами в світі.
Показники нових діагностованих випадків ВІЛ-інфекції на 100 тис. населення значно коливаються у Регіоні. Серед країн, що подали звітність, найвищі показники було зареєстровано в Україні (36,9), Естонії (22,1), Молдові (20,4), Латвії (17,3), Білорусі (16.4), Казахстані (13,5), Грузії (13,3), Люксембурзі (12,6), Таджикистані (11,9) та Киргизстані (10.9), а найнижчі -в Македонії (1,4), Сербії (1,4), Словаччині (1,6), Хорватії (2,2), Чеській Республіці (2,2) і Словенії (2,4). У Росії цей показник складав 58,4 на 100 тис. населення.
До країн Східної Європи і Центральної Азії з важкими епідеміями ВІЛ-інфекції серед СІН віднесені Російська Федерація, Україна, Узбекистан та Білорусія. Серед пріоритетних міст, що зумовили значний внесок у поширення національної епідемії ВІЛ-інфекції в своїх країнах, а також є територіями з високою часткою ГПР та ЛЖВ, визначені Москва і Казань (Росія), Київ (Україна), Алма-Ата (Казахстан), Ташкент (Узбекистан), Мінськ (Білорусь), Кишинів (Молдова).
Тенденції, що спостерігаються в структурі шляхів передачі ВІЛ в Європейському регіоні ВООЗ, свідчать, що у порівнянні з 2005 р кількість людей, інфікованих ВІЛ внаслідок гетеросексуальних контактів, збільшилася на 25%, статевих контактів між чоловіками — на 28%, а кількість випадків інфікування в результаті споживання ін’єкційних наркотиків знизилась на 22%.
У східній частині Регіону основними шляхами поширення ВІЛ-інфекції є гетеросексуальні контакти і споживання ін’єкційних наркотиків (66% і 28% нових випадків, відповідно), а рівень поширення ВІЛ серед ЧСЧ залишається дуже низьким (2% випадків). У центральній та західній частинах Регіону статеві контакти між чоловіками залишаються основним шляхом передачі ВІЛ-інфекції (28% і 44% від нових випадків, відповідно), гетеросексуальний шлях інфікування складав 24% і 33%, відповідно.
Проте, у 26 країнах світу СНІД залишається у п’ятірці причин передчасної смертності (до 65 років, за критерієм ВООЗ) та непрацездатності. До таких країн належать Колумбія, Гайана, М’янма, Росія, Україна та країни Африки на південь від Сахари. Майже 90,0% тягаря від захворювань, обумовлених СНІДом, в Регіоні Східної Європі та Центральної Азії (СЄЦА) припадає на Російську Федерацію та Україну. Регіон Східної Європи та Центральної Азії – єдиний регіон світу, де масштаби епідемії ВІЛ-інфекції продовжують зростати.
За оцінками ВООЗ та ЮНЕЙДС, Україна залишається регіоном з високим рівнем поширення ВІЛ-інфекції серед країн Східної Європи та Центральної Азії. За офіційною статистикою, з початку 2016 року в Україні зареєстровано біля 10 000 людей, які живуть з ВІЛ, а загальна кількість осіб, у яких було виявлено ВІЛ-інфекцію, з 1987 по 2016 рік складає понад 312 тис. осіб. До 55,0% людей, які живуть з ВІЛ, не знають про свій статус і залишаються поза медичним спостереженням. Аналіз даних щодо розвитку епідемічної ситуації з ВІЛ/СНІДу дозволяє стверджувати, що масштаби епідемії в Україні продовжують поширюватися серед загального населення за рахунок збільшення епідемічної значимості статевого шляху передачі ВІЛ. Враховуючи зростання частки осіб старше 25 років та частки осіб у ІІІ-ІV клінічних стадіях серед нових випадків ВІЛ-інфекції епідемію в Україні можна назвати «зрілою». Зростання показника захворюваності на ВІЛ-інфекцію, насамперед, обумовлено поступовим збільшенням рівня охоплення медичним наглядом ВІЛ-позитивних осіб у закладах охорони здоров`я. Для оцінки та прогнозування стану епідемії ВІЛ-інфекції в Україні необхідне більш досконале вивчення епідемічного процесу на окремих територіях за кількісними та якісними показниками.
За даними Державної установи «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України» станом на 01.10.2017 під медичним наглядом перебувало 139 394 ВІЛ-інфіковані особи (поширеність ВІЛ-інфекції –329,6 на 100 тис. населення) та 42666 хворих на СНІД (поширеність СНІДу – 100,9 на 100 тис. населення). Найбільші показники поширеності ВІЛ-інфекції (як і показники захворюваності) зареєстровані в Одеській (876,4 на 100 тис. населення ), Дніпропетровській (841,6), Миколаївській (767,4) областях.
Перший випадок ВІЛ-інфекції у Харківській області був підтверджений у 1987 році. Епідемія прийшла набагато пізніше, в середині 90-х років минулого століття.
За 10 місяців 2017 року в Харківській області зареєстровано 556 ВІЛ-інфікованих (20,7 на 100 тис. населення), а у 2016 році – 495 (18,4 на 100 тис. населення). Відповідно хворих на СНІД у 2017 році зареєстровано 242 випадки (9,0 на 100 тис. населення), у 2016 – 228 (8,5 на 100 тис. населення). Найбільш ураженою віковою групою є працездатна група осіб віком від 20 до 49 років, на долю яких припадає біля 70%. Всього станом на 01.10.2017 в області на обліку перебуває 4028 громадян України (пок. на 100 тис – 150,2; Україна – 329,6), у т.ч. 228 дітей, з яких у 65 діагноз ВІЛ-інфекції підтверджено, 980 хворих на СНІД (пок. на 100 тис – 36,4; Україна – 100,9).
Серед вперше зареєстрованих інфікованих у поточному році – 163 дитини віком до 18 місяців з непідтвердженим діагнозом.
Основним шляхом зараження в Харківській області, як і в Україні, є статевий. За 10 місяців цього року статевим шляхом інфікувалось 352 особи (63,3% від загальної кількості інфікованих ВІЛ). В регіоні «працює» гомосексуальний шлях зараження, який в структурі статевого шляху становить 6,3%. Парентерально — при введенні наркотичних речовин інфікувалось 24,1% (134 особи).
Ще один виклик, з яким зіткнулась Україна – це наслідки АТО і труднощі, пов`язані з наданням належної допомоги вимушено переміщеним особам (ВПО).
Станом на 01.11.2017р. у КЗОЗ Обласному центрі профілактики і боротьби зі СНІДом під медичним наглядом перебуває 133 ВІЛ-інфікованих особи з зони АТО, з них 112 осіб отримують антиретровірусну терапію.
Для ВІЛ-інфекції характерний багаторічний перебіг хвороби, клінічно пов’язаний з прогресуючим зниженням імунітету і розвитком імунодефіциту. В основі імунодефіциту при цьому лежить поступове зниження кількості CD4-лімфоцитів.
ВІЛ досить чутливий до зовнішніх чинників, гине при використанні всіх відомих дезінфікуючих засобів, а також при нагріванні понад 56 °С протягом 30 хвилин. Під дією прямих сонячних променів збудник ВІЛ втрачає свої властивості протягом 12 годин і майже миттєво гине під дією ультрафіолетового випромінення. Однак у розчині наркотику, куди потрапила ВІЛ-інфікована кров, збудник зберігає свої властивості 7-15 днів, у замороженій крові – до 10 років.
Основним стандартним методом діагностики ВІЛ-інфекції є імуно-ферментний аналіз (ІФА). Виявити ВІЛ можна вже через 3 місяці після зараження у 90-95% інфікованих, через 6 місяців – у 5-9% і у 1% випадків – через 1 рік.
В останні роки Україна мала найвищі темпи поширення ВІЛ-інфекції серед європейських країн, однак за результатами 2011 року вже можна було говорити про певні ознаки стабілізації процесу. Для цього в Україні чимало робиться на державному рівні, у тому числі і при підтримці міжнародних організацій. Щоб більш дієво впливати на ситуацію Верховна рада України 20 жовтня 2014 року прийняла законопроект № 1708-VII « Про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014-2018 роки». В пояснювальній частині законопроекту наголошується, що метою програми є зниження рівня захворюваності й смертності від ВІЛ-інфекціі/СНІДу; забезпечення доступних і якісних послуг з профілактики і діагностики ВІЛ-інфекції насамперед серед груп підвищеного риску; послуг з лікування, догляду і підтримки осіб з ВІЛ в межах реформування охорони здоров`я. Досягнення вказаної мети можливо шляхом реалізації на протязі 2014-2018 років комплексу задач і заходів, які поділені на 5 розділів: організаційні задачі; профілактичні задачі; лабораторна діагностика; забезпечення якості досліджень; лікування хворих з ВІЛ-інфекцією; задачі з догляду і підтримки.
Епідемію ВІЛ/СНІДу в Україні буде зупинено. Таку спільну заяву 27 вересня 2017 року зробили в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун, директор Об’єднаної програми ООН з ВІЛ/СНІДУ (UNAIDS) в Україні Яцек Тишко, Голова Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні Джованна Барберіс, директор ВООЗ Марте Еверард та голова найбільшої пацієнтської організації БО “Всеукраїнська мережа ЛЖВ” Дмитро Шерембей.
Підставою для такої заяви стала унікальна ситуація, яка складається з трьох факторів. В Україні наявні сприятливі економічні умови – як в межах державного фінансування так і в частині міжнародної фінансової допомоги. Технічні можливості – в країні є доступ до сучасних ліків проти ВІЛ за доступною ціною, є мережа організацій, які впроваджують лікування, соціальній супровід та громадський контроль. Та є політична воля МОЗ та Кабінету міністрів України впроваджувати медичну реформу, яка впливатиме на подолання епідемії ВІЛ/СНІДу.
“Сьогодні 75% ліків для ВІЛ-позитивних пацієнтів купує держава. Уряд зробив безпрецедентний крок, збільшивши у два рази фінансування програм лікування ВІЛ-інфекції та туберкульозу до рекордних 871 млн. грн., завдяки чому в Україні склалась унікальна можливість подолати епідемію ВІЛ/СНІД. Головне – не змарнувати час!” – підкреслила з цього приводу в.о. міністра охорони здоров’я доктор Уляна Супрун.
За останні 10 років в Україні у 20 разів збільшилася кількість пацієнтів, які отримують лікування проти ВІЛ – антиретровірусну терапію (АРТ) – до 82 860 пацієнтів. Але, на жаль, сьогодні досі лише кожен другий ВІЛ-інфікований українець знає свій діагноз та звернувся до лікаря.
Особливу увагу Український Уряд приділяє заходам щодо боротьби з епідемією СНІДу серед молодого покоління. І це зумовлено тим рівнем обізнаності з цього питання, який має місце в молодіжному середовищі. Незважаючи на освітні та інформаційні програми, 60% підлітків ніколи не замислювалися над тим, щоб пройти тестування на ВІЛ. Про це на круглому столі «Освіта з питань збереження сексуального та репродуктивного здоров’я в Україні” оголосив заступник генерального директора Центру громадського здоров’я Ігор Кузін.
«За результатами досліджень, 40-42% підлітків заявили, що не проходили тестування (на ВІЛ) через невеликий ризик інфікування, і біля 60% ніколи не замислювалися над цим. Тобто існуюча інформація в межах діючих інформаційних програм не стимулює їх замислитися над тим, що можуть бути ризиковані сексуальні практики, або як мінімум потрібно взяти собі за правило тестуватися на ВІЛ та супутні інфекції», – продовжив І.Кузін.
Він наголосив, що при досить розгалуженій мережі кабінетів довіри, яких в Україні налічується майже 850, а також мережі клінік, дружніх до молоді, практично 17% підлітків не мають уявлення, де можна пройти таке тестування.
При цьому незважаючи на те, що статистичні дані свідчать про зниження тенденції до нових випадків зараження ВІЛ/СНІД (з 12% у 2009 році до 5,2% у 2016 році), в Україні лише 40% підлітків і молодих людей вікової групи 15-24 роки мають уявлення про шляхи передачі статевих інфекцій.
«На сьогодні, згідно з рекомендаціями міжнародних організацій, 80% населення в цій віковій групі повинні мати правильне уявлення про шляхи передачі ВІЛ-інфекції. За результатами різних досліджень, у нас ця цифра не перевищує 40%. Як мінімум, нам потрібно посилити всі наші програми в два рази для того, щоб ми через 3-5 років могли довести цю цифру до потрібного рівня, щоб ці програми мали вплив на епідемію», – робить висновок Ігор Кузін.
До того ж, за соціологічними даними, які навів доповідач, 65% підлітків говорять про те, що майже єдиним джерелом інформації про питання ВІЛ/СНІДу для них є вчителі. Тому на круглому столі також обговорили питання освіти в цьому напрямку, зокрема курсу «Основи здоров’я», який викладають у школі. Учасники зауважили, що попри всі недоліки і застарілу інформацію, цей курс певним чином можна назвати унікальним, бо ніде на пострадянському просторі подібного предмету не викладають
Український Уряд підтримав ініціативу міжнародної громадськості і спільну ініціативу ЮНЕЙДС та ЮНІСЕФ по проведенню Всеукраїнської інформаційної кампанії «Не дай СНІДу Шанс». З вересня 2016 року відбувалась перша хвиля цієї інноваційної кампанії під гаслом «Вірю – Не вірю». Обличчям кампанії стала Посол доброї волі ЮНЕЙДС у Східній Європі та Центральній Азії співачка Віра Брежнєва.
Нову хвилю кампанії під гаслом «З презервативом – як по нотах» нещодавно презентували у Києві. На прес-конференції, що відбулась з цієї нагоди 12 жовтня 2017 року у прес-центрі УНІАН, зокрема озвучили висновки останніх досліджень міжнародних експертів: більшість українців не знає, як зменшити особисті ризики інфікування ВІЛ-інфекцією, і лише п’ята частина населення користується презервативами.
Ця інформаційна кампанія вже третій рік поспіль є результатом успішного партнерства та співпраці між урядом України та міжнародними організаціями – Об’єднаної програми ООН з ВІЛ/СНІД (UNAIDS) та компанії Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, що діє за дорученням уряду Німеччини.
Головним лікувально-профілактичним закладом щодо проблем ВІЛ-інфекції/СНІДу в нашому регіоні є КЗОЗ «Обласний Центр профілактики і боротьби зі СНІДом». Він співпрацює з громадськими благодійними організаціями, програми яких спрямовані на профілактику, догляд і підтримку ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД. З метою розширення партнерства між урядовими, громадськими організаціями та фондами щорічно укладаються угоди про співпрацю між КЗОЗ «Обласним центром профілактики і боротьби зі СНІДом», обласним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, Харківським обласним відділенням «Мережа 100 відсотків життя» м. Харків», міськими благодійними фондами «Надія Є», «Благо», «Парус» та ін. З метою залучення уразливих груп населення (споживачі ін’єкційних наркотиків, особи, які надають сексуальні послуги, чоловіки, які мають секс з чоловіками, ув’язнені) до цільових заходів і програм профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу та хвороб, що передаються статевим шляхом, КЗОЗ «Обласний центр профілактики і боротьби зі СНІДом» сумісно з вищевказаними інституціями продовжує роботу з надання інформаційно-консультативних послуг, проведення до та після тестового консультування та тестування осіб з числа груп ризику. За 10 місяців 2017 року обстежено на ВІЛ-інфекцію за допомогою швидких тестів всього 14100 осіб, з них 2534 робітниці комерційного сексу, 5593 споживача ін’єкційних наркотиків, 1506 чоловіків, які мають секс з чоловіками, 494 підлітки, які опинились в складних життєвих обставинах. Мобільними амбулаторіями за 9 місяців 2017 року здійснено 259 виїздів, охоплено профілактичними послугами 4475 осіб з груп ризику.
За підтримки ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України» спільно з Управлінням охорони здоров’я обласної державної адміністрації у співпраці з Харківською медичною Академією післядипломної освіти при фінансуванні Глобального фонду з протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу на базі КЗОЗ Обласного центру профілактики і боротьби зі СНІДом функціонує Харківський міжрегіональний тренінговий центр, який спеціалізується на підготовці широкого кола фахівців, які надаватимуть послуги пацієнтам з ВІЛ-інфекцією, хворим на туберкульозом, вірусні гепатити та ІПСШ за принципом інтегрованої медико-соціальної допомоги. За 10 місяців 2017 року проведено 7 тренінгів, навчено 162 фахівця.
Пріорітетними кроками у боротьбі з епідемією ВІЛ-інфекції в країні
залишаються: забезпечення рівного доступу до консультування і тестування,
вчасне охоплення ВІЛ-інфікованих осіб послугами догляду та підтримки,
антиретровірусним лікуванням, попередження нових випадків інфікування
ВІЛ. Зокрема, розширення обсягів антиретровірусної терапії дозволяє ЛЖВ
отримати шанс на якісне та продуктивне життя та розширює можливості
попередження подальшої передачі ВІЛ. Саме спільні дії служать справі
зміцнення організованих зусиль по боротьбі з ВІЛ/СНІДом
Епідемія ВІЛ/СНІДу в Україні набула найбільших в Європі масштабів. Експертів ООН турбує той факт, що розвиток епідемії продовжує випереджати масштаби і темпи боротьби з нею. Про це повідомляє Центр новин ООН, а в Україні щодня від СНІДу помирає в середньому 7 осіб, але
Ми сподіваємося, що одного разу можна буде сказати:
«Зі СНІДом покінчено!»
