Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щороку 1 грудня відповідно до рішення Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та рішення Генеральної Асамблеї ООН, прийнятими 1988 року. З того часу минуло вже 30 років, але проблема боротьби з поширенням ВІЛ інфекції/СНІДу залишається досить актуальною для багатьох країн світу.
Метою Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом є підвищення обізнаності населення про ВІЛ-інфекцію/СНІД і демонстрація міжнародної солідарності перед загрозою пандемії. Всесвітній день боротьби зі СНІДом — це ще одна можливість дізнатися про факти щодо поширеності ВІЛ-інфекції і втілити знання у практику. Якщо люди розуміють, як передається ВІЛ-інфекція, як їй можна запобігти та усвідомлюють сьогоднішню реальність життя з ВІЛ – вони можуть за допомогою цих знань дбати про власне здоров’я і здоров’я інших та толерантно ставитися до тих, хто живе з ВІЛ-інфекцією.
За оцінками програми Організації Об’єднаних Націй з ВІЛ-інфекції/СНІД (ЮНЕЙДС) з початку епідемії ВІЛ-інфекції у світі інфікувалося вірусом імунодефіциту (ВІЛ) приблизно 78 [63~89] млн. людей, померло від захворювань, зумовлених СНІДом, більше 35 млн. осіб. ВІЛ-інфекція/СНІД стали потужними чинниками, що призводять до багатофакторного деструктивного впливу на соціальне та економічне життя суспільства. У найбільш уражених СНІДом регіонах відзначено зниження середньої очікуваної тривалості життя на 15-20 років. Для країн з негативним приростом населення масштабна епідемія ВІЛ-інфекції посилила існуючі демографічні проблеми. Економічний збиток від епідемії обумовлюється, в першу чергу, збільшенням непрацездатного населення. Згідно даних Глобального інформаційного бюлетеня ЮНЕЙДС на кінець 2016 року у світі жили 36,7 [30,8–42,9] млн. людей з ВІЛ-інфекцією, протягом 2016 року 1,8 [1,6–2,1] млн. людей інфікувалися вірусом імунодефіциту і 1 [0,83–1,2] млн. людей померли від захворювань, зумовлених СНІДом.
У 2014 році стратегія ЮНЕЙДС щодо прискорення заходів у відповідь на ВІЛ-інфекцію/СНІД (Fast Track) запропонувала нові цільові показники прогресу у припиненні глобальної пандемії ВІЛ-інфекції після 2015 року: 90-90-90 (до 2020 року) та 95-95-90 (до 2030 року). Це означає, якщо 90/95% людей, які живуть з ВІЛ, будуть знати про свій ВІЛ-позитивний статус, і якщо 90/95% людей, які знають свій ВІЛ-позитивний статус, отримуватимуть високоефективну антиретровірусну терапію, то у 90/95% людей, які отримують відповідне лікування, рівень вірусного навантаження ВІЛ буде невизначуваним, що суттєво зменшить ймовірність передачі ВІЛ-інфекції та подальше поширення хвороби.
Застосування підходу ЮНЕЙДС дозволить попередити до 2030 р. приблизно 28 млн. нових випадків ВІЛ-інфекції, 21 млн. смертей, обумовлених СНІДом, уникнути додаткових витрат у зв’язку з ВІЛ у розмірі 24 млрд. доларів США та взагалі ліквідувати глобальну пандемію ВІЛ-інфекції.
У контексті забезпечення глобальних цілей у протидії епідемії ВІЛ-інфекції в Європейському регіоні до 2030 року ВООЗ розробила Європейський план дій з профілактики і контролю за ВІЛ-інфекцією/СНІДом на 2016-2021 роки, що відповідає положенням Цілей Сталого Розвитку (ЦСР), Глобальної стратегії сектора охорони здоров’я з боротьби з вірусним гепатитом та інфекціями, що передаються статевим шляхом, Європейської програми «Здоров’я-2020», Стратегії ВООЗ з ліквідації туберкульозу до 2035 року.
На Засіданні високого рівня було підкреслено, що зусилля охорони здоров’я у протидії епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу на світовому рівні призвели до вражаючих успіхів у напрямку намічених цілей Глобальної Стратегії ЮНЕЙДС на 2011-2015 роки, більш відомої як Стратегія «Прямування до Нуля»: Нуль нових випадків інфікування; Нуль смертей, пов’язаних зі СНІДом; Нуль дискримінації.
У 2015 році, в порівнянні з 2010 роком, загальна кількість нових випадків ВІЛ-інфекції у світі скоротилась на 6% та становила 2,1 млн. осіб, а кількість таких випадків серед дітей зменшилась на 50% і дорівнювала 150 тисячам. У 85 країнах кількість нових випадків зараження ВІЛ-інфекцією дітей було знижено до рівня менше 50 дітей на рік.
ВІЛ-інфекція залишається головною проблемою громадської охорони здоров’я в Європейському регіоні ВООЗ, а в східній його частині епідемія розвивається найбільш стрімкими темпами в світі.
Показники нових діагностованих випадків ВІЛ-інфекції на 100 тис. населення значно коливаються. Серед країн, що подали звітність, найвищі показники було зареєстровано в Україні (36,9), Естонії (22,1), Молдові (20,4), Латвії (17,3), Білорусі (16.4), Казахстані (13,5), Грузії (13,3), Люксембурзі (12,6), Таджикистані (11,9) та Киргизстані (10.9), а найнижчі — в Македонії (1,4), Сербії (1,4), Словаччині (1,6), Хорватії (2,2), Чеській Республіці (2,2) і Словенії (2,4). У Росії цей показник складав 58,4 на 100 тис. населення.
До країн Східної Європи і Центральної Азії з важкими епідеміями ВІЛ-інфекції серед СІН віднесені Російська Федерація, Україна, Узбекистан та Білорусія. Серед пріоритетних міст, що зумовили значний внесок у поширення національної епідемії ВІЛ-інфекції в своїх країнах, а також є територіями з високою часткою ГПР та ЛЖВ, визначені Москва і Казань (Росія), Київ (Україна), Алма-Ата (Казахстан), Ташкент (Узбекистан), Мінськ (Білорусь), Кишинів (Молдова).
Тенденції, що спостерігаються в структурі шляхів передачі ВІЛ-інфекції в Європейському регіоні ВООЗ, свідчать, що у порівнянні з 2005 роком кількість людей, інфікованих ВІЛ-інфекцією внаслідок гетеросексуальних контактів, збільшилася на 25%, статевих контактів між чоловіками — на 28%, а кількість випадків інфікування в результаті споживання ін’єкційних наркотиків знизилась на 22%.
У східній частині Європи основними шляхами поширення ВІЛ-інфекції є гетеросексуальні контакти і споживання ін’єкційних наркотиків (66% і 28% нових випадків, відповідно), а рівень поширення ВІЛ-інфекції серед чоловіків, які мають гомосексуальні статеві контакти залишається дуже низьким (2% випадків). У центральній та західній частинах Європи статеві контакти між чоловіками залишаються основним шляхом передачі ВІЛ-інфекції (28% і 44% від нових випадків, відповідно), гетеросексуальний шлях інфікування складав 24% і 33%, відповідно.
Проте, у 26 країнах світу СНІД залишається у п’ятірці причин передчасної смертності (до 65 років, за критерієм ВООЗ) та непрацездатності. До таких країн належать Колумбія, Гайана, М’янма, Росія, Україна та країни Африки на південь від Сахари. Майже 90,0% тягаря від захворювань, обумовлених СНІДом, в Регіоні Східної Європі та Центральної Азії (СЄЦА) припадає на Російську Федерацію та Україну. Регіон Східної Європи та Центральної Азії – єдиний регіон світу, де масштаби епідемії ВІЛ-інфекції продовжують зростати.
За оцінками ВООЗ та ЮНЕЙДС, Україна залишається регіоном з високим рівнем поширення ВІЛ-інфекції серед країн Східної Європи та Центральної Азії. За офіційною статистикою, з початку 2016 року в Україні зареєстровано біля 10 000 людей, які живуть з ВІЛ-інфекцією, а загальна кількість осіб, у яких було виявлено ВІЛ-інфекцію, з 1987 по 2016 рік складає понад 312 тис. осіб. До 55,0% людей, які живуть з ВІЛ, не знають про свій статус і залишаються поза медичним спостереженням. Аналіз даних щодо розвитку епідемічної ситуації з ВІЛ-інфекції/СНІДу дозволяє стверджувати, що масштаби епідемії в Україні продовжують поширюватися серед загального населення за рахунок збільшення епідемічної значимості статевого шляху передачі ВІЛ-інфекції. Враховуючи зростання частки осіб старше 25 років та частки осіб у ІІІ-ІV клінічних стадіях серед нових випадків ВІЛ-інфекції епідемію в Україні можна назвати «зрілою». Зростання показника захворюваності на ВІЛ-інфекцію, насамперед, обумовлено поступовим збільшенням рівня охоплення медичним наглядом ВІЛ-позитивних осіб у закладах охорони здоров`я. Для оцінки та прогнозування стану епідемії ВІЛ-інфекції в Україні необхідне більш досконале вивчення епідемічного процесу на окремих територіях за кількісними та якісними показниками.
За даними Державної установи «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України» станом на 01.10.2018 під медичним наглядом перебуває 144 633 ВІЛ-інфіковані особи (поширеність ВІЛ-інфекції – 342,6 на 100 тис. населення) та 46 443 хворих на СНІД (поширеність СНІДу – 110,0 на 100 тис. населення). Найбільші показники поширеності ВІЛ-інфекції (як і показники захворюваності) зареєстровані в Одеській (933,3 на 100 тис. населення), Дніпропетровській (823,5), Миколаївській (790,2) областях.
Перший випадок ВІЛ-інфекції у Харківській області був підтверджений у 1987 році. Епідемія прийшла набагато пізніше, в середині 90-х років минулого століття.
За 10 місяців 2018 року в Харківській області зареєстровано 540 ВІЛ-інфікованих осіб (20,2 на 100 тис. населення), а у 2017 році – 556 (20,7 на 100 тис. населення). Відповідно хворих на СНІД у 2018 році зареєстровано 228 випадки (8,5 на 100 тис. населення), у 2017 – 242 (9,0 на 100 тис. населення). Найбільш ураженою віковою групою є працездатні громадяни, віком від 20 до 49 років, на долю яких припадає біля 77,5%. Всього станом на 01.10.2018 в області на обліку перебуває 4437 громадян України (пок. на 100 тис – 165,3; Україна – 342,6), у т.ч. 237 дітей, з яких у 65 діагноз ВІЛ-інфекції підтверджено, 1115 хворих на СНІД (пок. на 100 тис – 41,5; Україна – 110,0).
Серед вперше зареєстрованих інфікованих у поточному році – 172 дитини віком до 18 місяців з непідтвердженим діагнозом.
Основним шляхом інфікування в Харківській області, як і в Україні, є статевий. За 10 місяців поточного року статевим шляхом інфікувалася 301 особа (55,9% від загальної кількості ВІЛ-інфікованих). В регіоні «працює» гомосексуальний шлях інфікування, який в структурі статевого шляху становить 8,3%. Парентерально, при введенні наркотичних речовин, інфікувалось 29,9% (161 особа).
Ще один виклик, з яким зіткнулась Україна – це наслідки АТО і труднощі, пов`язані з наданням належної допомоги вимушено переміщеним особам (ВПО).
Станом на 01.11.2018 у КЗОЗ Обласному центрі профілактики і боротьби зі СНІДом під медичним наглядом перебуває 310 ВІЛ-інфікованих осіб з зони проведення АТО, всі отримують антиретровірусну терапію на безоплатній основі.
Для ВІЛ-інфекції характерний багаторічний перебіг хвороби, клінічно пов’язаний з прогресуючим зниженням імунітету і розвитком імунодефіциту. В основі імунодефіциту при цьому лежить поступове зниження кількості CD4-лімфоцитів.
ВІЛ досить чутливий до зовнішніх чинників, він гине при використанні всіх відомих дезінфікуючих засобів, а також при нагріванні понад 56 °С протягом 30 хвилин. Під дією прямих сонячних променів збудник ВІЛ-інфекції втрачає свої властивості протягом 12 годин і майже миттєво гине під дією ультрафіолетового випромінення. Однак у розчині наркотичних речовин, куди потрапила ВІЛ-інфікована кров, збудник зберігає свої властивості 7-15 днів, а у замороженій крові – до 10 років.
Основним стандартним методом діагностики ВІЛ-інфекції є імуно-ферментний аналіз (ІФА). Виявити ВІЛ-інфекцію можна вже через 3 місяці після зараження у 90-95% інфікованих, через 6 місяців – у 5-9% і у 1% випадків – через 1 рік.
Для зниження темпів поширення ВІЛ-інфекції в Україні чимало робиться на державному рівні, у тому числі і при підтримці міжнародних організацій. Щоб більш дієво впливати на ситуацію, в Україні діє «Загальнодержавна цільова соціальна програма протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014-2018 роки». Метою програми є зниження рівня захворюваності й смертності від ВІЛ-інфекціі/СНІДу; забезпечення доступних і якісних послуг з профілактики і діагностики ВІЛ-інфекції насамперед серед груп підвищеного ризику; послуг з лікування, догляду і підтримки осіб з ВІЛ-інфекцією в межах реформування охорони здоров`я.
Незважаючи на те, що в Україні офіційно вже зареєстровано 324 434 випадки ВІЛ-інфекції, у тому числі, 106 642 випадка захворювання на СНІД, епідемію ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні можна буде зупинити. Наша країна впроваджує нові підходи до припинення поширеності ВІЛ-інфекції/СНІДу та має усі шанси стати позитивним прикладом у зниженні нових випадків ВІЛ-інфекції та зменшенні смертності від СНІДу в країні.
Підставою для такої заяви є унікальна ситуація, яка складається з трьох факторів. В Україні наявні сприятливі економічні умови – як в межах державного фінансування так і в частині міжнародної фінансової допомоги. Наявні технічні можливості – в країні є доступ до сучасних ліків проти ВІЛ-інфекції за доступною ціною, є мережа організацій, які впроваджують лікування, соціальній супровід та громадський контроль. А також є політична воля МОЗ та Кабінету міністрів України впроваджувати медичну реформу, яка буде впливати на подолання епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу.
На міжнародній конференції з протидії ВІЛ/СНІД у в Нідерландах, на який зібрались 15 тисяч представників з усього світу, в липні 2018 українська делегація, членами якої були представники Міністерства охорони здоров’я України та БО «Мережа 100 відсотків життя», презентувала реальні кроки на національному рівні у протидії поширеності і подоланні ВІЛ-інфекції/СНІДу.
В Україні відбувається низка важливих заходів, які сприяють протидії поширенню хвороби, а саме:
- Впровадження наймасштабніших серед країн Східної Європи та Центральної Азії профілактичних програм для груп ризику.
- Закупка препаратів для антиретровірусної терапії не менше ніж для 140 тисяч пацієнтів.
- Впровадження підходу “test and treat,” коли абсолютно усі пацієнти, у яких виявлено ВІЛ-інфекцію, одразу будуть в змозі отримувати життєво необхідне лікування — антиретровірусну терапію.
- Зміна алгоритмів тестування, коли широко використовуються швидкі тести на ВІЛ у роботі медичних фахівців первинної ланки. Лікар первинної допомоги допомагатиме визначитися щодо необхідності тестування для тих пацієнтів, які дійсно цього потребують.
- Реалізація програми замісної підтримувальної терапії за державні кошти. До речі, досвід України є унікальним — ми є єдиною країною в регіоні, яка впроваджує таку програму за державні кошти.
Водночас з позитивною динамікою по всій країні, через окупацію Криму досі немає доступу до пацієнтів та інформації, чи отримують люди з ВІЛ/СНІДом на тих територіях життєво необхідну терапію. Завдяки міжнародним організаціям та фондам, з 2015 року люди, що живуть на тимчасово окупованих територіях на Сході України, почали отримувати необхідну терапію. Глобальний фонд фінансує програму по закупівлі необхідних препаратів, а поставки їх на місця здійснює міжнародний фонд ЮНІСЕФ.
За останні 10 років в Україні у 20 разів збільшилася кількість пацієнтів, які отримують високоактивну антиретровірусну терапію (АРТ) – до 82 860 пацієнтів. Але, на жаль, і сьогодні лише кожен другий ВІЛ-інфікований українець знає свій діагноз та звернувся до медичного закладу. Тому однією з найголовніших проблем є недостатні обсяги тестування. Цю ситуацію має поліпшити проект HealthLink. HealthLink – це п’ятирічний проект агентства США з міжнародного розвитку (usaid), який працюватиме протягом 2017-2022 років у тих регіонах україни, що мають найвищі показники розповсюдження віл-інфекції. проект впроваджують бо «100% життя» (мережа лжв) у партнерстві з альянсом громадського здоров’я та за підтримки держави. в 2018 році до проекту долучилося 220 медичних закладів та 3500 лікарів. проект підтримує впровадження системних змін в медичній галузі, розробку нового медичного протоколу з тестування на віл, а також підвищує експертну кваліфікацію представників регіональних громадських об’єднань, які є головними партнерами держави на місцевому рівні в питанні надання соціальних послуг лжв. вже в 2019 році го у 12 регіонах будуть готові надавати послуги для лжв по профілактиці і супроводу ВІЛ-інфікованих, а тестування у рамках проекту зможуть пройти 268 тис українців.
Український Уряд підтримав ініціативу міжнародної громадськості і спільну ініціативу ЮНЕЙДС та ЮНІСЕФ по проведенню Всеукраїнської інформаційної кампанії «Не дай СНІДу Шанс». З вересня 2016 року відбувалась перша хвиля цієї інноваційної кампанії під гаслом «Вірю – Не вірю». Обличчям кампанії стала Посол доброї волі ЮНЕЙДС у Східній Європі та Центральній Азії співачка Віра Брежнєва.
Нову хвилю кампанії під гаслом «З презервативом – як по нотах» презентували у жовтні 2017 року у м. Києві. . На прес-конференції, що відбулась з цієї нагоди у прес-центрі УНІАН, зокрема озвучили висновки останніх досліджень міжнародних експертів: більшість українців не знає, як зменшити особисті ризики інфікування ВІЛ-інфекцією, і лише п’ята частина населення користується презервативами.
Ця інформаційна кампанія вже третій рік поспіль є результатом успішного партнерства та співпраці між урядом України та міжнародними організаціями – Об’єднаної програми ООН з ВІЛ/СНІД (UNAIDS) та компанії Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, що діє за дорученням уряду Німеччини.
В 2017 році агенція U—report спільно з ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНою ГАРЯЧою ЛІНІєю З ПИТАНЬ ВІЛ/СНІД ТА ТУБЕРКУЛЬОЗУ провели опитування щодо вивчення актуальних форм і каналів інформування про ВІЛ-інфекцію серед молоді. Більш ніж половина опитаної молоді відповіла, що її цікавить інформація про міфи, пов’язані з ВІЛ-інфекцією – 56%, як вберегти себе від ВІЛ – 37,7%, пункти тестування на ВІЛ – 31,4%, шляхи передачи ВІЛ – 21,3%, що таке ВІЛ-інфекція – 11,8%, інше – 2,8%. А на запитання: «Яка форма інформування щодо інфекції є найцікавішою для Вас?», найчастіше молодь відповідала, що найцікавішою формою інформування для молоді є відеоролики, анімація, комікси – 44,4%, інфографіка, картинки – 29,4%, публікація у Facebook – 25,5%, статті в ЗМІ – 19,4%, спеціалізовані сайти – 15,7%, ТВ-програми – 12,7%, тематичні листівки – 11%, інше – 1,9%.. Щоб задовольнити інтереси молоді, фахівці створили ряд коміксів, які можна знайти і переглянути на сайті за посиланням: http://helpme.com.ua/ua/news/new/id.2540/default.html.
Головним лікувально-профілактичним закладом щодо проблем ВІЛ-інфекції/СНІДу в нашому регіоні є КЗОЗ «Обласний центр профілактики і боротьби зі СНІДом». Він співпрацює з громадськими благодійними організаціями, програми яких спрямовані на профілактику, догляд і підтримку ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД. З метою розширення партнерства між урядовими, громадськими організаціями та фондами щорічно укладаються угоди про співпрацю з обласним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, Харківським обласним відділенням «Мережа 100 відсотків життя» м. Харків», міськими благодійними фондами «Надія Є», «Благо», «Парус» та ін. З метою залучення уразливих груп населення (споживачі ін’єкційних наркотиків, особи, які надають сексуальні послуги за винагороду, чоловіки, які мають секс з чоловіками, ув’язнені) до цільових заходів і програм профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу та хвороб, що передаються статевим шляхом, КЗОЗ «Обласний центр профілактики і боротьби зі СНІДом» сумісно з вищевказаними інституціями продовжує роботу з надання інформаційно-консультативних послуг, проведення до та після тестового консультування та тестування осіб з числа груп ризику. За 10 місяців 2018 року обстежено на ВІЛ-інфекцію за допомогою швидких тестів всього 16418 осіб, з них 2291 робітниця комерційного сексу, 5973 споживача ін’єкційних наркотиків, 2176 чоловіків, які мають секс з чоловіками, 3 підлітки, які опинились в складних життєвих обставинах. Мобільними амбулаторіями за 9 місяців 2018 року здійснено 293 виїзди,охоплено профілактичними послугами 3670 осіб з груп ризику.
Пріорітетними кроками у боротьбі з епідемією ВІЛ-інфекції в країні залишаються: забезпечення рівного доступу до консультування і тестування, вчасне охоплення ВІЛ-інфікованих осіб послугами догляду та безперервне забезпечення підтримуючою антиретровірусною терапією на безоплатній основі, попередження нових випадків інфікування ВІЛ-інфекцією. Зокрема, розширення обсягів антиретровірусної терапії дозволяє людям, які живуть з ВІЛ-інфекцією отримати шанс на якісне та продуктивне життя та розширює можливості попередження подальшої передачі ВІЛ. Саме спільні дії сприяють зміцненню організованих зусиль по боротьбі з ВІЛ-інфекцією/СНІДом.
Епідемія ВІЛ/СНІДу в Україні набула найбільших в Європі масштабів. Експертів ООН турбує той факт, що розвиток епідемії продовжує випереджати масштаби і темпи боротьби з нею. Про це повідомляє Центр новин ООН. А в той час в Україні, щодня, від СНІДу нажаль помирає в середньому 7 осіб.
Ми сподіваємося, що одного разу можна буде сказати:
«Зі СНІДом покінчено!»
