Щорічно в другу суботу жовтня світова спільнота відзначає Всесвітній день паліативної та хоспісної допомоги, організатором якого є Світовий Альянс паліативної допомоги, куди входять національні та регіональні організації, що підтримують розвиток хоспісної та паліативної допомоги у всьому світі.
В 2020 році Всесвітній день хоспісів та паліативної допомоги припадає на 10 жовтня.
Організатором Всесвітнього Дня хоспісної та паліативної допомоги є Світовий Альянс паліативної допомоги, куди входять національні та регіональні організації, які підтримують розвиток хоспісної та паліативної допомоги у всьому світі.
Хоспіс є однією з форм паліативної допомоги — це спеціалізована медична установа для догляду за невиліковно хворими людьми в кінці життя. Філософія хоспісу стверджує, що хоспіс — це не «будинок смерті», але «будинок життя».
Мета відзначення цього дня полягає у підвищенні інформованості світової громадськості про проблеми паліативної допомоги та хоспісів, сприяння у створенні умов для того, щоб люди могли висловити свої думки про проблему; підвищення розуміння медичних, соціальних, практичних і духовних потреб людей, які мають невиліковні захворювання та членів їх сімей; сприяння становленню та розвитку благодійних фондів, здатних підтримувати та розвивати рух хоспісної та паліативної допомоги.
Актуальність цієї теми визначається тим, що паліативна допомога є складовою частиною охорони здоров’я. У світі відсоток інкурабельних хворих, як це не сумно, зростає. Обов’язком держави і суспільства є забезпечення невиліковно хворої людини необхідними умовами, спрямованими на покрашення якості життя.
Як окремий напрямок медицини у 1982 році Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) запровадила паліативну допомогу. Спочатку її визначали як догляд за людиною в останні дні її життя, потім поняття паліативної допомоги було розширено.
Сьогодні найбільш широко застосовується наступне визначення: паліативна допомога – це комплексний підхід, мета якого – забезпечити максимальну якість життя пацієнта з невиліковним (смертельним) захворюванням і членів його родини, шляхом запобігання та полегшення страждань завдяки ранньому виявленню і точному діагностуванню (оцінці) проблем, що виникають, та проведення адекватних лікувальних заходів (при больовому синдромі та інших розладах життєдіяльності), а також надання психосоціальної та моральної підтримки.
ВООЗ окремо визначає паліативну допомогу дітям як активну, повну турботу про фізичний і душевний стан, розумові здібності дитини, що включає також і надання підтримки родині.
Паліативне лікування повинне бути доступним для хворого цілодобово і надаватися в обсязі, прийнятному для пацієнта, відповідно до затверджених стандартів та клінічних протоколів.
В області гостро стоїть питання щодо надання паліативної допомоги дітям. Обласний спеціалізований будинок дитини «Гіппократ» є одним із медичних закладів, де надають паліативну допомогу дітям поза межами контрактування з НСЗУ.
Максимально можливу якість життя паліативних хворих і членів їх родин намагаються забезпечувати в профільному відділенні будинку дитини та за допомогою виїзної паліативної служби в районах області.
Відповідно до програми медичних гарантій (пакет № 23) глобальна ставка за готовність надавати послуги паліативної медичної допомоги становить 9,8 тис. грн на 9 місяців.
Паліативна медицина може суттєво допомогти в створенні максимального комфорту для хворого і його сім’ї, при ВІЛ-інфекції, онкологічній хворобі, тяжкій нирковій або серцевій недостатності, термінальній стадії легеневих захворювань, прогресуючих неврологічних і інших смертельних недугах.
Паліативна допомога може надаватися з урахуванням потреб і згоди конкретного пацієнта вдома, у поліклініці (як консультативна послуга) або в стаціонарних лікувально-профілактичних закладах будь-яких форм власності з використанням різних організаційних форм медичного обслуговування, у тому числі, у денних та спеціалізованих стаціонарах (хоспісах або відділеннях паліативної допомоги).
Якщо хворий хоче одержувати паліативну допомогу вдома, медичні працівники можуть навчити його родичів, близьких або сусідів, які його доглядають, правильно давати призначені лікарем препарати, а також надавати інші види медичної й психологічної допомоги. Ті, хто доглядають за хворим, також мають можливість звертатися, при необхідності, до медичних працівників за додатковою консультацією.
ВООЗ визнає, що в кожній країні повинні бути створені відповідні служби для задоволення медичних і соціальних потреб паліативних хворих – заклади, де вони зможуть отримати професійну, спеціалізовану, комплексну й багатопрофільну паліативну допомогу. У багатьох країнах ці заклади називаються хоспісами.
Першу згадку слова «хоспіс» (з латини – притулок, захисток) у близькому до сучасного значення можна знайти ще у письмових свідоцтвах Середньовіччя. Вживання слова «хоспіс» стосовно догляду за смертельно хворими і помираючими людьми з`явилось вперше в 19 столітті. Перші хоспіси сучасного типу були створені в Англії в кінці минулого століття, а ідея хоспісного руху почала своє поширення. В Україні перші хоспіси з’явилися у 1996 році у Львові, Івано-Франківську (за ініціативи управлінь охорони здоров’я обласних державних адміністрації) та Коростені (Житомирська обл., за ініціативи Української православної церкви та обласного осередку Товариства Червоного Хреста України).
В Україні нараховується 25 хоспісів і відділень паліативної допомоги (8 хоспісів у 7 містах України та 17 відділень при лікарнях і онкологічних центрах). Щороку в Україні паліативної допомоги потребують понад 600 тисяч невиліковних хворих. Серед них: онкохворі, хворі на ВІЛ/СНІД, цукровий діабет інші захворювання. За критеріями Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) необхідним мінімумом є 100 ліжок для паліативних хворих на 1 млн. населення. Ситуація в Україні все ще не відповідає даним стандартам.
Водночас, і пацієнти, і лікарі, і громадські активісти зазначають, що за останні п’ять років спостерігається покращення паліативної допомоги в Україні. Зокрема, з’явилися нові хоспіси або спеціалізовані відділення; розширився та покращився доступ до знеболення пацієнтів (зокрема, з’явився таблетований морфін); відбулися зміни в законодавстві, які дозволяють призначати препарати сильнодіючої групи; поступово розвивається волонтерський рух з допомоги паліативним пацієнтам.
Паліативна хоспісна допомога увійшла в перелік тих лікувальних процесів, фінансування яких повністю забезпечиться державою. Але те що виділяється державою, для такої групи хворих – вкрай недостатньо. Є надія, що в процесі реформування другої ланки охорони здоров’я, НСЗУ у 2021 році поліпшить фінансування паліативної і хоспісної допомоги.
У Харкові обласний центр паліативної медицини «ХОСПІС» (вул. Луї Пастера, 4-а), було відкрито у 1999 році. Хоспіс за більш як 20-річний період функціонування, набув значний досвід щодо забезпечення належної якості життя пацієнтам, що страждають від невиліковних хвороб. Тільки на протязі 2016-2019 років проведено паліативне лікування 708 хворим. Крім того, на базі КЗОЗ «Харківська міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» (пр. Московський 195), функціонує хоспісне відділення для хворих на онкологічні захворювання та СНІД.
Декілька років тому в Україні зроблено важливий крок у бік розвитку паліативної допомоги та полегшення доступу тяжкохворих до знеболювальних, зареєстровано таблетовану форму морфіну та налагоджено його виробництво вітчизняними підприємствами. Функцію виготовлення лікарського засобу як соціальну місію взяло на себе одеське підприємство «Інтерхім».
Наразі уряд України проводить системну роботу з розширення та спрощення доступності наркотичних лікарських засобів для тяжкохворих. Було значно спрощено процедури використання медиками наркотичних лікарських препаратів у своїй практиці, полегшено доступ амбулаторних хворих до знеболення, особливо в сільській місцевості, де лікувальні установи та аптеки віддалені від пацієнта.
До тижня паліативної та хоспісної допомоги, який цього року проводиться в Україні 10 жовтня, в Харківський області заплановано наступні заходи з 5 по 11 жовтня:
- У супермаркетах та на бензозаправках будуть встановлені інформаційні банери щодо Всесвітнього дня паліативної допомоги. Біля кожного банера будуть знаходитися по два волонтери, які будуть проводити інформаційну роботу серед відвідувачів та надавати інформаційні буклети та листівки щодо прав людини на отримання якісної паліативної допомоги та адекватного знеболення всім категоріям.
- У соціальних мережах за участі волонтерів та блогерів буде проводитися флешмоб – інформування користувачів щодо прав людини на отримання якісної паліативної допомоги та адекватного знеболення всіма категоріями населення.
- 10 жовтня (субота) у Всесвітній день паліативної допомоги буде ініційовано проведення низки богослужінь у закладах різних релігійних організацій для духовної підтримки паліативних пацієнтів, їх родин та медичних працівників, які надають допомогу цим людям. Передбачається залучення приблизно 10 духовних закладів.