Правила надання першої медичної допомоги, які має знати кожен
Источник фото: www.istockphoto.com
Незалежно від віку чи професії знання про те, як надати першу допомогу, безцінні. Адже ніхто не застрахований від того, щоб потрапити в ситуацію, коли саме від вас буде залежати ваше життя або життя іншої людини.
Принципи надання першої медичної допомоги обов’язково знати кожній людині. Адже ми щодня стикаємось із потенційно небезпечними ситуаціями – переохолодження, перегрівання, опіки, ДТП тощо.
Наприклад, 50% загиблих у ДТП помирають ще до приїзду швидкої. Тобто за умови надання першої долікарської допомоги був би шанс, що людина житиме.
Перша допомога — це сукупність простих, доцільних дій, спрямованих на збереження здоров’я і життя потерпілого. Перше, що ви повинні зробити переконатись що на місці події для вас, потерпілого та оточуючих безпечно. Потім винести потерпілого з місця події. Наступний ваш крок — зупинка кровотечі, якщо така є. Смертельною є кровотеча, якщо людина втрачає від двох до п’яти літрів крові.
Основні принципи долікарської допомоги:
— правильність і доцільність (якщо ви не впевнені в своїх діях, краще утриматись; головне призначення першої допомоги — не нашкодити);
— швидкість;
— продуманість, рішучість, спокій.
Втрата свідомості
Причини втрати свідомості можуть бути різні (травми, шок, нестача кисню, замерзання тощо), але всі вони пов’язані з ураженням центру свідомості мозку.
У разі втрати свідомості велику небезпеку для життя становить западання язика і потрапляння блювотних мас у дихальні шляхи – потерпілий може задихнутися.
Перші ознаки втрати свідомості
Як правило, втрата свідомості не виникає раптово. Найчастіше організм людини подає перші ознаки у вигляді запаморочення, нудоти, дзвону у вухах, різкої слабості, помутніння в очах, холодного поту і оніміння кінцівок. Людина починає бліднути, її пульс слабшає, артеріальний тиск знижується. Після чого очі закриваються, зникає тонус м’язів, і людина падає. Якщо ви бачите, що людина втрачає свідомість, не дайте їй впасти та вдаритися, це може призвести до інших негативних наслідків, наприклад струсу мозку.
Як допомогти людині, яка втратила свідомість:
1) визначити, що потерпілий без свідомості, тобто не реагує на звертання та струшування за плечі;
- потерпілий дихає (за 10 секунд не менше 2 разів);
- перевести потерпілого у стабільне бокове положення та знову перевірити дихання.
Щоб привести людину до тями дайте їй понюхати ватку з нашатирним спиртом або оцтом, можна злегка струшувати за плечі. Але ні в якому разі не давайте людині пити. Адже у разі втрати свідомості людина не може ковтати, тому, наливаючи рідину, можна викликати у потерпілого зупинку дихання.
Коли потрібно робити серцево-легеневу реанімацію
Якщо людина не приходить до тями, перевірте дихання та серцебиття — це визначить ваші подальші кроки. У випадку зупинки дихання і серцебиття потрібно робити штучне дихання та закритий масаж серця.
Серцебиття визначається рукою на шиї, де проходить найбільша сонна артерія, або ж на внутрішній стороні плеча, передпліччя. Наявність дихання встановлюється за рухами грудної клітки.
Після встановлення ознак життя необхідно негайно розпочати надання допомоги.
Смерть складається з двох фаз: клінічної та біологічної. Клінічна смерть триває 5–7 хвилин, але незворотні явища в тканинах ще відсутні. У цей період, поки ще не сталось тяжких уражень мозку, серця та легень, організм можна оживити.
Першими ознаками біологічної смерті є помутніння рогівки та її висихання, деформація зіниць при здавлюванні, трупне задубіння, трупні синюваті плями.
Слід зазначити, що навіть за відсутності дихання та серцебиття, поки немає перших ознак смерті, необхідно надавати постраждалому допомогу в повному обсязі.
Штучне дихання
Найефективнішим способом штучного дихання є «з легень у легені», яке проводиться «з рота в рот» або «з рота в ніс».
Як робити штучне дихання «з рота в рот»
Для цього відводять голову потерпілого максимально назад і пальцями затискають ніс. Роблять глибокий вдих, притискають свої губи до губ потерпілого і швидко роблять глибокий видих йому в рот.
Вдування повторюють кілька разів, з частотою 12–20 разів на хвилину. З гігієнічною метою рекомендується рот потерпілого прикрити шматком тонкої тканини.
Зовнішній масаж серця
Зовнішній масаж серця проводять у випадку зупинки серця та відсутності дихання.
Як робити зовнішній масаж серця дорослим, дітям та новонародженим
Покладіть на нижню частину грудини (місце натискання має бути на два пальці вище від кінця грудини) зап’ястя однієї руки, на неї покладіть другу руку. З частотою 100-120 разів на хвилину натискайте на грудину. Сила здавлювання повинна бути такою, щоб грудина зміщувалась углиб не менше ніж на п’ять сантиметрів.
Непрямий масаж серця дітям доцільно проводити паралельно зі штучним диханням: для чого після двох штучних вдихів робіть 15 здавлювань грудної клітки.
При проведенні реанімаційних заходів дітям та дорослим до прибуття спеціалізованої медичної допомоги непрямий масаж серця та штучне дихання виконують у співвідношенні 30:2.
Не треба натискати на верхню частину груднини, на закінчення нижніх ребер, щоб не пошкодити їх та внутрішні органи.
Дорослим потерпілим натискання здійснюють корпусом, не згинаючи рук у ліктьових суглобах. Дітям у віці до 12 років непрямий масаж серця потрібно проводити однією рукою і робити при цьому 100-120 натискань за 1 хвилину. Новонародженим і дітям до року для зовнішнього масажу серця достатньо сили двох пальців. Число натискань — 100–120 за 1 хвилину.
У разі правильного масажу серця під час натискання на грудну клітку відчуватиметься легкий поштовх сонної артерії і протягом кількох секунд звузяться зіниці, а також порожевіє шкіра обличчя і губи, з’явиться самостійне дихання.
Не втрачайте пильності та не забувайте про можливість повторної зупинки серця або дихання. Будьте готові до раптового другого нападу. Щоб його не пропустити, треба стежити за зіницями, кольором шкіри і диханням, регулярно перевіряти частоту і ритмічність пульсу.
Шок
Шок може спричинити сильний біль, втрата крові, утворення у пошкоджених тканинах шкідливих продуктів, що призводить до виснажування захисних можливостей організму, внаслідок чого виникають порушення кровообігу, дихання, обміну речовин.
Ознаки шоку
Блідість, холодний піт, розширені зіниці, короткочасна втрата свідомості, посилене дихання і пульс, зниження артеріального тиску. У випадку важкого шоку — блювання, спрага, попелястий колір обличчя, посиніння губ, мочок вух, кінчиків пальців, інколи може спостерігатися мимовільне сечовиділення.
Допомога
Для запобігання і розвитку шоку є ефективна та своєчасна допомога, яка надається у разі будь-якого поранення. Якщо шок посилився, необхідно надати першу допомогу, яка відповідає пораненню.
Потім закутайте потерпілого у ковдру, покладіть у горизонтальне положення з дещо опущеною головою. У випадку спраги, коли немає пошкоджень внутрішніх органів, можна давати пити воду.
Струс мозку
Струс мозку може викликати травматичне пошкодження тканин мозку внаслідок падіння на голову, ударів і забиття голови. При цьому можуть виникати дрібні крововиливи і набряк мозкової тканини.
Ознаки струсу мозку
Моментальна втрата свідомості, яка може бути короткочасна або тривати кілька годин. Можуть спостерігатися порушення дихання, пульсу, нудота, блювання.
Допомога
Для запобігання задушення потерпілого у несвідомому стані від западання язика або блювотних мас покладіть його у стабільне положення на на бік або на спину. На голову покладіть охолоджувальні компреси, за відсутності або порушенні дихання зробіть штучне дихання.
Потерпілого ні в якому разі не можна намагатися напоїти! Потрібна негайна госпіталізація.
Кровотечі
Причини виникнення кровотеч: пошкодження цілісності кровоносних судин внаслідок механічного або патологічного порушення.
Ознаки кровотечі: артеріальна кровотеча характеризується яскраво-червоним кольором крові, кров б’є фонтаном. При капілярній кровотечі кров виділяється краплями. Венозна кров має темно-червоне забарвлення.
Перша допомога при кровотечах: артеріальну кровотечу зупиняють за допомогою давлючої пов’язки (джгут). При кровотечі з великим припливом крові — передавлюють артерію пальцем вище місця поранення, а потім накладають давлючу пов’язку. При кровотечі стегнової артерії накладають джгут вище від місця кровотечі. Під джгут кладуть шар марлі, щоб не пошкодити шкіру і нерви, і вставляють записку із зазначеним часом його накладання.
Перша допомога у разі капілярної, венозної та артеріальної кровотечі
Джгут можна накладати не більше ніж на дві години (саме для цього потрібно зафіксувати час накладання). У противному разі — кінцівка омертвіє. Через 1,5–2 години зніміть джгут на кілька хвилин (тимчасово припиніть кровотечу іншими методами), потім можете накладати джгут повторно.
Увага! У разі артеріальної кровотечі джгут накладають вище рани, венозної — нижче рани. Джгут не накладається в середній третині плеча та у верхній третині гомілки.
Капілярна кровотеча добре зупиняється давлючою пов’язкою. Для цього шкіру навколо обробляють розчином йоду, спирту, горілки, одеколону. Якщо з рани виступає сторонній предмет, у місці локалізації його треба зафіксувати, інакше цей предмет може ще глибше проникнути всередину і викликати ускладнення.
Переохолодження
Переохолодження наступає внаслідок довгого перебування на холоді, це натомість призводить до розладу функцій життєво важливих систем. Переохолодженню може сприяти втома та малорухливість.
Ознаки переохолодження: спочатку потерпілого морозить, прискорюється дихання і пульс, підвищується артеріальний тиск, потім під дією низьких температур рідшає пульс, дихання, знижується температура тіла. Після припинення дихання серце може ще деякий час скорочуватись. У випадку зниження температури тіла до 34–32 градусів затьмарюється свідомість, припиняється вільне дихання, мова стає неусвідомленою.
Перша допомога у разі переохолодження: у випадку легкого переохолодження тіло розігрівають шляхом збереження тепла, тобто замотують у ковдру. Потерпілого потрібно напоїти теплим напоєм.
Якщо стан переохолодження середній і важкий, потрібно розтирати тіло шерстяною тканиною до почервоніння шкіри, давати пити багато гарячого (наприклад, чаю або молока з цукром). Якщо потерпілий слабо дихає, зробіть штучне дихання.
Перегрівання
Перегрівання настає внаслідок тривалого перебування на сонці без захисного одягу, фізичного навантаження у нерухомому вологому повітрі.
Є кілька ступенів перегрівання:
— легкий ступінь;
— середній ступінь;
— тепловий удар.
Ознаки перегрівання: легкий ступінь — загальна слабкість, нездужання, запаморочення, нудота, посилена спрага, почервоніння шкіри обличчя, прискорення пульсу і дихання, температура тіла 37,5 — 38,9°С; середній ступінь — температура тіла 39–40°С, сильний головний біль, різка м’язова слабкість, миготіння в очах, шум в вухах, болі в ділянці серця, виражене почервоніння шкіри.
Тяжкі ступені перегрівання тіла кваліфікуються по-різному: якщо температура повітря висока і його вологість підвищена, говорять про тепловий удар. Якщо людина довго перебувала під сонцем, то вона може отримати сонячний удар. При цьому температура тіла піднімається вище 40°С, людина може втрати свідомість, шкіра стає сухою.
Перша допомога у разі теплового удару
Покладіть потерпілого в тінь або в прохолодне місце, забезпечте доступ свіжого повітря. Потрібно облити його прохолодною водою. На голову, шию, ділянку серця покласти холодний компрес, дати прохолодний напій, піднести до носа ватку, змочену нашатирним спиртом. Якщо різко порушується серцева діяльність, зупиняється дихання, треба проводити штучне дихання.
Термічні опіки
Термічні опіки настають внаслідок попадання на шкіру гарячої рідини, розжарених предметів чи контакту з відкритим полум’ям.
Розрізняють 4 ступені опіків:
І – почервоніння шкіри і набряк;
II – пухирі, наповнені жовтуватою рідиною;
III – утворення некрозу шкіри (струпів);
IV – обвуглювання тканин.
Перша допомога: винесіть потерпілого із зони вогню або приберіть подразник — гарчу воду, предмет тощо. Якщо загорівся одяг — зніміть його з потерпілого, якщо такої можливості немає, накиньте на нього нелегкозаймисту тканину. Це припинить доступ повітря до вогню, і він згасне. Полум’я на одязі можна гасити водою, засипати піском.
У разі опіків першого ступеня треба промити уражені ділянки шкіри асептичними засобами, прохолодною водою.
Якщо потерпілого морозить, треба зігріти його: укрити, дати багато теплого питва. У випадку втрати свідомості через отруєння чадним газом треба дати понюхати нашатирний спирт. У випадку зупинки дихання – зробити штучне дихання.
Що не можна робити
До обпечених ділянок не можна доторкатися руками, проколювати пухирі і відривати прилиплі до місця опіку шматки одягу, не можна накладати мазі, порошки
Отруєння
Отруєння настає внаслідок вживання несвіжих або заражених збудниками інфекційних хвороб продуктів. Захворювання, як правило, починається через 2–3 години після вживання заражених продуктів, інколи через 20–26 годин.
Ознаки отруєння
Загальна слабість, нудота, блювота (неодноразова), біль в животі, блідість, підвищення температури тіла до 38-40о С, частий слабкий пульс, судоми.
Перша допомога
Потерпілому потрібно негайно промити шлунок: дайте випити 1,5–2 літри води, а потім потрібно викликати блювоту. Після промивання шлунку не можна їсти, але можна пити чай та воду. Перший час необхідний постійний нагляд за хворим, щоб запобігти зупинці дихання.
Пам’ятайте! Знання правил надання першої медичної допомоги може врятувати ваше життя або життя іншої людини. Головне правило першої допомоги — не нашкодити. Ніколи не намагайтеся провести медичні заходи, в яких ви не впевнені.
