14 жовтня 2017 року – Всесвітній день паліативної та хоспісної допомоги

14 жовтня 2017 року – Всесвітній день паліативної та хоспісної допомоги

Щорічно в другу суботу жовтня світова спільнота відзначає Всесвітній день паліативної та хоспісної допомоги, організатором якого є Світовий Альянс паліативної допомоги, куди входять національні та регіональні організації, що підтримують розвиток хоспісної та паліативної допомоги у всьому світі.

Мета відзначення цього дня полягає у підвищенні інформованості світової громадськості про проблеми паліативної допомоги та хоспісів, сприяння у створенні умов для того, щоб люди могли висловити свої думки про проблему; підвищення розуміння медичних, соціальних, практичних і духовних потреб людей, які мають невиліковні захворювання та членів їх сімей; сприяння становленню та розвитку благодійних фондів, здатних підтримувати та розвивати рух хоспісної та паліативної допомоги.

Актуальність цієї теми визначається тим, що паліативна допомога є складовою частиною охорони здоров’я. У світі відсоток інкурабельних хворих, як це не сумно, зростає. Обов’язком держави і суспільства є забезпечення невиліковно хворої людини необхідними умовами, спрямованими на покрашення якості життя.

Як окремий напрямок медицини у 1982 році Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) запровадила паліативну допомогу. Спочатку її визначали як догляд за людиною в останні дні її життя, потім поняття паліативної допомоги було розширено.

Сьогодні найбільш широко застосовується наступне визначення: паліативна допомога – це комплексний підхід, мета якого – забезпечити максимальну якість життя пацієнта з невиліковним (смертельним) захворюванням і членів його родини, шляхом запобігання та полегшення страждань завдяки ранньому виявленню і точному діагностуванню (оцінці) проблем, що виникають, та проведення адекватних лікувальних заходів (при больовому синдромі та інших розладах життєдіяльності), а також надання психосоціальної та моральної підтримки.

ВООЗ окремо визначає паліативну допомогу дітям як активну, повну турботу про фізичний і душевний стан, розумові здібності дитини, що включає також і надання підтримки родині.

Паліативне лікування повинне бути доступним для хворого цілодобово і надаватися в обсязі, прийнятному для пацієнта, відповідно до затверджених стандартів та клінічних протоколів.

Паліативна медицина може суттєво допомогти в створенні максимального комфорту для хворого і його сім’ї, при ВІЛ-інфекції, онкологічній хворобі, тяжкій нирковій або серцевій недостатності, термінальній стадії легеневих захворювань, прогресуючих неврологічних і інших смертельних недугах.

Паліативна допомога може надаватися з урахуванням потреб і згоди конкретного пацієнта вдома, у поліклініці (як консультативна послуга) або в стаціонарних лікувально-профілактичних закладах будь-яких форм власності з використанням різних організаційних форм медичного обслуговування, у тому числі, у денних та спеціалізованих стаціонарах (хоспісах або відділеннях паліативної допомоги).

Якщо хворий хоче одержувати паліативну допомогу вдома, медичні працівники можуть навчити його родичів, близьких або сусідів, які його доглядають, правильно давати призначені лікарем препарати, а також надавати інші види медичної й психологічної допомоги. Ті, хто доглядають за хворим, також мають можливість звертатися, при необхідності, до медичних працівників за додатковою консультацією.

ВООЗ визнає, що в кожній країні повинні бути створені відповідні служби для задоволення медичних і соціальних потреб паліативних хворих – заклади, де вони зможуть отримати професійну, спеціалізовану, комплексну й багатопрофільну паліативну допомогу. У багатьох країнах ці заклади називаються хоспісами.

Першу згадку слова «хоспіс» (з латини – притулок, захисток) у близькому до сучасного значення можна знайти ще у письмових свідоцтвах Середньовіччя.  Вживання слова «хоспіс» стосовно догляду за смертельно хворими і помираючими людьми з`явилось вперше в 19 столітті. Перші хоспіси сучасного типу були створені в Англії в кінці минулого століття, а ідея хоспісного руху почала своє поширення. В Україні перші хоспіси з’явилися у 1996 році у Львові, Івано-Франківську (за ініціативи управлінь охорони здоров’я обласних державних адміністрації) та Коростені (Житомирська обл., за ініціативи Української православної церкви та обласного осередку Товариства Червоного Хреста України).

В Україні нараховується 25 хоспісів і відділень паліативної допомоги (8 хоспісів у 7 містах України та 17 відділень при лікарнях і онкологічних центрах).

У Харкові обласний центр паліативної медицини «ХОСПІС» (вул. Луї Пастера, 4-а), було відкрито у 1999 році. Крім того, на базі КЗОЗ «Харківська міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» (пр. Московський 195), функціонує хоспісне відділення для хворих на онкологічні захворювання та СНІД.

На початку 2013 року Україна зробила важливий крок у бік розвитку паліативної допомоги та полегшення доступу тяжкохворих до знеболювальних, зареєструвавши таблетовану форму морфіну та долучивши до процесу виробництва вітчизняні підприємства. Функцію виготовлення лікарського засобу як соціальну місію взяло на себе одеське підприємство «Інтерхім.

Наразі уряд України проводить системну роботу з розширення та спрощення доступності наркотичних лікарських засобів для тяжкохворих. Було значно спрощено процедури використання медиками наркотичних лікарських препаратів у своїй практиці, полегшено доступ амбулаторних хворих до знеболення, особливо в сільській місцевості, де лікувальні установи та аптеки віддалені від пацієнта.

 

До тижня паліативної та хоспісної допомоги, який цього року проводиться в Україні 14 жовтня, в Харківський області  заплановано наступні заходи з 8 по 14 жовтня:

  1. У супермаркетах та на бензозаправках будуть встановлені інформаційні банери щодо Всесвітнього дня паліативної допомоги. Біля кожного банера будуть знаходитися по два волонтери, які будуть проводити інформаційну роботу серед відвідувачів та надавати інформаційні буклети та листівки щодо прав людини на отримання якісної паліативної допомоги та адекватного знеболення всім категоріям.
  2. У соціальних мережах за участі волонтерів та блогерів буде проводитися флешмоб – інформування користувачів щодо прав людини на отримання якісної паліативної допомоги та адекватного знеболення всіма категоріями населення.
  3. 9 жовтня (понеділок) – для журналістів та інших представників ЗМІ буде проведено презентацію відеоролику «Час зняти рожеві окуляри! Забезпечення права на знеболення важкохворих пацієнтів в Україні» присвяченого Всесвітньому дню паліативної допомоги.
  4. 10 жовтня (вівторок) — проведення фотовиставки «Час зняти рожеві окуляри! Забезпечення права на знеболення важкохворих пацієнтів в Україні», на якій будуть представлені фотографії виконані у Харківському обласному центрі паліативної медицини «Хоспіс». Фотовиставка відбудеться на центральній площі міста Харкова.
  5. 11 жовтня (середа) – круглий стіл за темою «Час зняти рожеві окуляри! Забезпечення права на знеболення важкохворих пацієнтів в Україні», за участі представників міської і обласної державної адміністрацій, представників громадськості, духовенства, представників медичних закладів, ЗМІ. На даному заході будуть підняті наболілі питання щодо проблем паліативної допомоги та забезпечення права на знеболення важкохворих пацієнтів в Україні.
  6. 12 жовтня (четвер) – проведення благодійного аукціону за темою «Час зняти рожеві окуляри! Забезпечення права на знеболення важкохворих пацієнтів в Україні», за участі міських художників та інших діячів мистецтва та культури, бізнесменів та усіх небайдужих.
  7. 14 жовтня (субота) у Всесвітній день паліативної допомоги буде ініційовано проведення низки богослужінь у закладах різних релігійних організацій для духовної підтримки паліативних пацієнтів, їх родин та медичних працівників, які надають допомогу цим людям. Передбачається залучення приблизно 10 духовних закладів.

 

 

Навчивши молодь поважати старших, співчувати долі старих людей, ми уникнемо безлічі етичних проблем.