Сигарета міцно вписалася в повсякденне життя нашого суспільства. Для багатьох з нас палити стало такою ж повсякденною потребою, як чистити зуби, їсти та пити.
Міжнародний день відмови від куріння відзначається щороку в третій четвер листопада. Цю традицію започаткувало Американське онкологічне товариство ще в 1977 році, оцінивши згубний вплив куріння на організм людини та здатність регулярного куріння провокувати розвиток раку.
Поява цього свята здоров’я цілком виправдана, оскільки статистика Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо даної проблеми не може не лякати. Згідно з даними ВООЗ, у всьому світі 90% усіх випадків смертей від раку легенів, 75% смертей від хронічного бронхіту, а також 25% випадків смертей від ішемічної хвороби серця в тій чи іншій мірі викликані курінням людини.
З метою залучення уваги громадськості до негативних наслідків паління тютюну цей день відзначають і в Україні. Це прекрасний привід задуматися над тим, що в цілому у нашій країні зараз курить десята частина жінок, більше половини всіх чоловіків, 53% старшокласників. Тому Міжнародний день відмови від куріння обов’язково пов’язаний з проведенням заходів, які сприяють боротьбі з цією згубною звичкою.
Сьогодні у світі налічується понад 1 млрд. 300 млн. курців, а до 2025 року, згідно з прогнозами, їх кількість зросте ще на 400 млн. На нашій планеті кожні 6 секунд помирає одна людина від захворювань, пов’язаних з курінням тютюну, а щорічно з цієї причини гине близько 5 млн. людей. При збереженні таких масштабів вживання тютюну до 2020 р. щорічна кількість смертей може збільшитися вдвічі.
В Україні на сьогоднішній день (2017 рік) у порівнянні з 2010 роком зафіксовано 20-ти відсоткове відносне скорочення частки населення, яке палить тютюн щодня. Це значною мірою пов’язано зі скороченням паління серед чоловіків, а от істотного скорочення паління серед курців-жінок не спостерігається. Всього станом на 2017 рік щодня курять 7,2 млн дорослих українців (35,9% всіх дорослих чоловіків і 7% всіх дорослих жінок).
Існує вислів, що «крапля нікотину вбиває коня». Деякі науковці вважають, що ця крапля здатна убити не одного, а трьох коней. Що ж стосується людей, то смертельна доза нікотину для людини — 50-100 мг. При викурюванні в день 20-25 сигарет за 30 років курець пропускає через свої легені 150-160 кг тютюну і не вмирає тільки тому, що вводить отруту невеликими дозами впродовж десятиліть, отруюючи організм поступово.
Тютюновий дим викликає і загострює багато хвороб, діючи практично на всі органи. За статистикою, 45% смертей прямо або побічно пов’язані з тютюнопалінням. Вченими встановлено, що при викурюванні однієї пачки цигарок на день людина отримує дозу радіації в семеро більше за ту, яка визнана гранично допустимою. А радіація тютюнового походження укупі з іншими канцерогенними речовинами — головна причина виникнення раку.
Смертність від раку легенів у курців в 20 разів вище, ніж у некурців. Любителі тютюну в 13 разів частіше страждають стенокардією і в 10 разів частіше — виразкою шлунку.
Встановлено, що до 90% людей починають палити з молодості. Саме курці, які познайомилися з сигаретою до 18 років, в більшості своїй самостійно не можуть розлучитися з сигаретою до кінця життя. Молоді люди впевнені, що кинути палити легко. Але далеко не всім з них вдається позбутися від нікотинової залежності.
Пасивне куріння є не менш небезпечним — воно згубно впливає на дихальну систему, до того ж, тютюновий дим — сильний алерген. Пасивний курець вдихає ті ж самі небезпечні речовини, що й курець, незважаючи на їх малу концентрацію.
Визначення куріння світовою медичною громадськістю коротке і вичерпне: «Чума ХХ століття». Безумовно, ця проблема залишається чумою і нашого сьогоднішнього століття.
Дослідження по вивченню впливу куріння на тривалість життя літніх людей виявило, що у курців зі стажем ризик смерті від серцево-судинних захворювань на 59% вищій, ніж у тих, хто не палить, або колишніх курців. Причому цей ризик знижується протягом 1-5 років після відмови від цієї шкідливої звички. Дослідження також показало, що в групі обстежених віком 50-59 років кожен п’ятий страждає на ішемічну хворобу серця, 74% з них курили.
Нікотин руйнівно впливає на організм: порушується дихальний центр, підвищується артеріальний тиск, частішає серцебиття. Нікотин стимулює функцію надниркових залоз, в кров виділяється значна кількість адреналіну і норадреналіну, що збільшує споживання кисню серцевим м’язом, і серце працює неекономно.
Послаблюючи серце, куріння призводить до таких захворювань, як стенокардія, інфаркт міокарда, аритмія. Артеріальні судини у курців звужуються, стінки судин поступово зношуються, утворюються холестеринові бляшки. Порушується кровопостачання мозку, нирок, нижніх кінцівок. Вченими виявлено прямий зв’язок між кількістю викурених сигарет і ступенем атеросклеротичного ураження і закупорки судин серця.
До речі, 60% людей визнають, що паління шкідливе, але далеко не всім відомо, що шкідливо для всіх, хто знаходиться в приміщенні, де курять.
Тютюновий дим згубно діє і на тих, хто не палить: перебуваючи протягом години в задимленому приміщенні, вони пасивно «викурюють» 4 сигарети. Якщо взяти до уваги, що куріння сприяє розвитку і таких захворювань, як рак легенів та стравоходу, бронхіт, виразка шлунку, імпотенція, то зрозуміло, наскільки шкідливий тютюн до організму людини.
При наявності в сім’ї курців ризик розвитку онкозахворювань зростає. Люди, які в дитячому віці піддавалися впливу тютюнового диму, але самі палити не почали, все одно мають підвищений ризик захворіти на рак. Обстеження дружин курців чоловіків дозволило зробити висновок: ризик розвитку раку легенів у 2-3 рази у них вищий, ніж у жінок, чоловіки яких не курять. Діти курців жінок приблизно до 11 років відстають у фізичному і розумовому розвитку.
Діти батьків, які палять, набагато частіше хворіють нервовими захворюваннями, раніше починають курити, частота респіраторних захворювань у таких дітей знаходиться в прямому зв’язку з кількістю сигарет, що викурюються їх батьками впродовж доби.
Експерти ВООЗ, узагальнивши дані багатьох країн світу, зробили висновок:
— смертність серед курців на 30-80% є вищою, ніж тих, хто не курить;
— смертність зростає зі збільшенням кількості викурених цигарок;
— смертність вища серед людей, які почали палити в молодому віці.
Дані загальної статистики і лікарі конкретизують на які саме хвороби частіш за все хворіють курці:
— серед хворих на рак в різній формі 95% палять;
— серед померлих від хронічних обструктивних хвороб легень (ХОХЛ) не
менше 75% курців;
— смертність від раку легень серед курців вища в 20 разів;
— стенокардія у курців зустрічається частіше у 13 разів;
— інфаркт міокарда уражує курців в 12 разів частіше (особливо це
стосується осіб у віці до 40 років);
— виразка шлунка буває у курців частіше в 10 разів;
— кожен сьомий курець страждає від облітеруючого ендартеріїту, який
часто призводить до ампутації ніг;
— рак нирок зустрічається у курців частіше в 5 разів;
— із 100 випадків захворювання на туберкульоз легень 95 припадають на
частку курців;
— куріння відіграє важливу роль у розвитку раку гортані, порожнини рота,
стравоходу, сечового міхура, нирок, підшлункової залози.
Палаюча сигарета — це хімічна фабрика, що виробляє 4000 сполук, в їх числі понад 40 канцерогенів і 12 коканцерогенів (канцероген – ракостворюючий чинник, коканцероген — речовина, що підсилює вплив). У складі тютюнового диму присутні радіоактивні елементи, наприклад, полоній у вигляді ізотопу. На думку англійських учених, він є першопричиною розвитку раку легенів.
За всіма цими сухими цифрами статистики стоять життя багатьох мільйонів людей, їхніх дітей та батьків.
У травні 2003 р. на 56-ій сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я було прийнято Рамкову Конвенцію ВООЗ з боротьби проти тютюну (далі РКБТ ВООЗ). Вона стала першим юридичним документом, першою міжнародною угодою, метою якої є зниження смертності через вживання тютюну та скорочення використання тютюну в усьому світі. Положення Конвенції встановлюють міжнародні стандарти та керівні принципи боротьби з тютюном наступними заходами: підвищення цін і податків на тютюн, заборона продажу тютюну неповнолітнім і неповнолітніми, реклама і спонсорство тютюну, маркування, незаконна торгівля і пасивне куріння.
Сторонами Рамкової конвенції тоді стали 40 країн, і 27 лютого 2005 Конвенція набула чинності. З того дня вона стала міжнародним законом для її сторін, які зобов’язані вживати заходи щодо боротьби з тютюном.
15 березня 2006 року Україна ратифікувала РКБТ ВООЗ – перший зобов’язуючий міжнародний договір у сфері охорони здоров’я. З нагоди 10-річчя ратифікації Україною РКБТ ВООЗ Постановою Верховної Ради України від 13 квітня 2016 р. затверджена відповідна Заява № 1087- VIII і направлена до Секретаріату РКБТ ВООЗ та Генерального директора ВООЗ.
Сьогодні Рамкову Конвенцію підтримують близько 180 країн, де проживає понад 90% населення земної кулі.
У цій боротьбі за право людини на здоров’я Україна продемонструвала значний поступ, який дав можливість зупинити тютюнову епідемію в країні. З моменту ратифікації РКБТ ВООЗ в Україні було ухвалено зміни до законодавства, які врятували сотні тисяч життів. За цей час змінилося ставлення до тютюну та куріння, зникли майже всі форми тютюнової реклами, спонсорства та маркетингу, запроваджено нові правила маркування упаковок сигарет, більшість робочих місць стали «бездимними», значно знижено цінову доступність сигарет через постійне зростання ставок акцизів.
МОЗ України за участі експертів ВООЗ розроблено Національний план заходів з імплементації європейської стратегії «Здоров’я 2020» щодо неінфекційних захворювань на період до 2020 року. Цим планом заходів передбачено комплекс завдань, які ми повинні спільно вирішити – і державні органи, і суспільство, і неурядові організації:
— захисту молоді від тютюну, особливо, щодо запобігання куріння;
— з підтримки курців в їх прагненні відмовитися від цієї звички;
— із захисту людей, які не палять від впливів пасивного куріння;
— з регулювання виготовлення та реалізації тютюнової продукції в нашій
країні.
Перед державою стоїть завдання формування інформаційної політики та вдосконалення відповідно до європейських норм законодавства, що регулює площу попереджувальних написів, малюнків та їх ротацій на тютюнових упаковках щодо шкідливого впливу паління. Окрім того, необхідно посилити контроль над виконанням діючого законодавства: заборона куріння у громадських місцях і продаж тютюнових виробів дітям та неповнолітнім.
Якщо громадяни, що палять, не будуть змінювати свій спосіб життя, то безрезультатними будуть будь-які державні програми боротьби з серцево-судинними захворюваннями. Тютюнопаління призводить до збільшення ризику виникнення інфаркту міокарда у два рази. В п’ять разів більше спостерігається випадків раптової смерті в групі пацієнтів, які палять. Також курців супроводжує негативна тенденція по ризику виникнення інсультів, захворювання ниркових артерій, атеросклерозу нижніх кінцівок і периферичних артерій.
У наш час боротьба з курінням є не тільки медичною, а й соціальною проблемою. Не зважаючи на існуючі заходи проти вживання тютюну, значних успіхів у його подоланні поки що не досягнуто. Ця шкідлива звичка міцно утримується в побуті людей. Викликає занепокоєння переміщення куріння у більш ранні вікові групи населення та поширення його серед осіб жіночої статі.
Запровадження медичної допомоги курцям і насамперед тим, хто бажає кинути палити, є надзвичайно актуальним.
Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03.08.2012 р. № 601 затверджено стандарти первинної медичної допомоги при припиненні вживання тютюнових виробів, які розроблені відповідно до статей 3, 4, 15 Закону України від 22.09.2005 р. № 2899-IV «Про Заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» з метою:
- удосконалення профілактичних, просвітницьких заходів, спрямованих на попередження та зменшення куріння тютюнових виробів чи інших способів їх вживання;
- сприяння лікуванню залежності від тютюну (нікотинової залежності), які бажають позбутися шкідливої звички курити тютюнові вироби чи іншим способом їх вживати, та пропаганди здорового способу життя;
- забезпечення інформування населення про ризики та шкідливі наслідки для здоров’я людини куріння тютюнових виробів чи інших способів їх вживання незалежно від віку людини і стану її здоров’я.
Медичні працівники закладів охорони здоров’я усіх форм власності зобов’язані:
- пропагувати медичні знання з питань профілактики захворювань, спричинених курінням тютюнових виробів чи іншим способом їх вживання, і запобігати їх вживанню серед населення, насамперед в молодіжному середовищі;
- надавати практичні поради щодо здорового способу життя та рекомендувати не починати курити чи іншим способом вживати тютюнові вироби або припинити їх вживання;
- роз’яснювати про шкідливі наслідки для здоров’я людини куріння тютюнових виробів чи іншого способу їх вживання, впливу тютюнового диму;
- надавати особам, які бажають позбутися залежності від тютюну (нікотинової залежності), відповідну лікувально-профілактичну допомогу.
Виконання вимог Рамкової конвенції вже має певні позитивні результати.
В Україні в наслідок антитютюнової кампанії кількість курців скоротилася майже на 20%. Звільнення громадських і робочих місць від тютюнового диму призвело до зменшення захворюваності та смертності від хвороб органів дихання і новоутворень.
Лікарі стверджують, що вже через 20 хвилин після останньої викуреної сигарети артеріальний тиск знизиться до нормального, відновиться нормальна робота серця, покращиться кровопостачання кінцівок. Через 8 годин нормалізується вміст кисню в крові. Якщо продовжити відмову від паління до двох діб, то посилиться здатність відчувати смак і запах. Тиждень утримання від сигарет поліпшить колір обличчя, неприємні запахи від волосся і шкіри зникнуть. Здоров’я почне повертатися через місяць: стане легше дихати, поступово зникнуть стомлення, головний біль, кашель.
Існують безліч способів відмови від куріння: голкорефлексотерапія, гіпноз, медикаментозні засоби, величезна кількість методів народної медицини З’явилися навіть електронні помічники в боротьбі з курінням. Є з чого вибрати найкращий для себе спосіб відмови від сигарет.
Однак при такому наборі різноманітних засобів лікування тютюнової залежності лікарі відзначають, що людина ніколи не кине палити, якщо сама цього не захоче. І вони абсолютно праві, оскільки багато курців вдало розлучилися з тютюнопалінням, розраховуючи лише на власні сили.
Консультативну допомогу в припиненні тютюнопаління можна отримати за телефонами «гарячої лінії» обласного наркологічного диспансеру: 340-21-35 (з 9-00 до 18-00) та 52-81-84 (цілодобово).
Лікування від тютюнопаління здійснюється: в наркологічних кабінетах центральних районних/міських лікарень, наркологічних кабінетах та денних наркологічних стаціонарах обласного наркологічного диспансеру, приватних наркологічних кабінетах.
Кидайте палити!
Ніхто з колишніх курців ніколи не пошкодував,
що він зміг це зробити!
