24-30 квітня 2019 року Український тиждень імунізації

Вакцинация 1

В Україні, як і в усьому світі, за ініціативи ВООЗ, щорічно, починаючи з 2005 року, в останній тиждень квітня проводиться Всесвітній тиждень імунізації. Цього року він буде проведений 24-30 квітня під девізом: «Захистимося разом – вакцини діють». В Тиждень імунізації ми згадуємо про те, що завдяки масовій вакцинації населення на нашій планеті було ліквідовано багато інфекційних  захворюваннь, що забирали в колишні часи тисячі людських життів

 

Європейський тиждень імунізації — це глобальна кампанія, яка спрямована на підвищення поінформованості населення про вакцинацію, як найбільш ефективний спосіб боротьби з інфекційними  хворобами на кожному етапі життя. В європейському регіоні ця широкомасштабна кампанія в попередні роки проводилась  під девізом — «Ліквідувати прогалини в імунізації».

 

Метою проведення Європейського тижня імунізації є підвищення рівня охоплення вакцинацією через досягнення більш глибокого розуміння того, що кожна людина: потребує захисту від хвороб, керованих за допомогою вакцин та має право на підвищення рівня інформованості щодо вакцинації; а кожна громада регіону повинна відчувати покращення комунікації в напрямку імунізації. Це одна з найефективніших, з точки зору вартості , видів інвестицій в охорону здоров’я з перевіреними стратегіями, які забезпечують доступність імунізації навіть для самих важкодоступних і уразливих груп населення.

Завдяки кампанії імунізації, запровадженій ВООЗ у 1967-1977 роках, було ліквідовано натуральну віспу, до цього від неї помирав кожен четвертий хворий. Досягнутою метою вважають ліквідацію поліомієліту. З початку боротьби з цією хворобою вдалося врятувати від паралічу близько 5 млн людей, на 99% знизити захворюваність; смертність від кору в усьому світі знизилася на 74%. Деякі країни досягли стійкого прогресу в боротьбі з туберкульозом. Вакцину від гепатиту В регулярно вводять дітям у 147 із 192 країн-членів ВООЗ.

 

Не дивлячись  на значні успіхи, закріплення результатів вимагає подальшої роботи. З 2010 р. нові вакцини були впроваджені в 113 країнах, і число вакцинованих дітей зросло на 20 мільйонів. Зараз на черзі стоїть ліквідація кору, поліомієліту, епідемічного паротиту. Розроблені вакцини проти вітряної віспи, дизентерії Зонне, пневмонії та інших поширених захворювань. Крім того, значний прорив в напрямку інноваційних і комбінованих вакцин дозволяють підліткам і дорослим людям захиститися від грипу, менінгіту, онкологічних процесів в печінці і шийці матки.

Проте ситуація в цій області далека від ідеальної. Незважаючи на результати в роботі по досягненню всіх цілей по ліквідації хвороб, включаючи кір, краснуху, а також материнський і неонатальний правець, відзначається відставання, і за останні два роки в світі відбулося кілька спалахів кору, дифтерії і ряду інших хвороб, які попереджаються  за допомогою вакцин.

 

Щорічно в світі від інфекційних захворювань помирає понад 15 мільйонів чоловік. Причинами цього є недостатній рівень фінансування, недостатнє надходження медичних препаратів, відсутність доступу до пацієнтів служб охорони здоров’я та ін.

Вакцинація є невід’ємним правом людини на здорове і повноцінне життя та найефективнішою зброєю у подоланні інфекційних хвороб. Інфекційні хвороби залишаються однією з основних причин інвалідності та смертності населення в усьому світі. За даними ВООЗ, близько 30% летальних випадків у дорослих зумовлені інфекційними хворобами та їхніми наслідками, у дітей цей показник становить понад 6о%. Досвід розвинених країн вказує, що лише підвищення рівня охоплення вакцинацією серед населення призводить до зменшення захворюваності, інвалідизації та смертності у цілому.

При проведенні кампанії кожного року особливо підкреслюється необхідність імунізації підлітків і дорослих людей протягом усього життя. Вона покликана привернути увагу всього світу до життєвої важливості забезпечення охоплення  щепленнями уразливих груп населення, які проживають в умовах конфліктів або надзвичайних ситуацій.

В Глобальному плані дій ВООЗ щодо вакцин (ГПДВ), прийнятому 194 державами-членами на сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я в травні 2012 року, поставлена амбітна мета забезпечити загальне охоплення вакцинацією в усьому світі до 2020 року.

 

ГПДВ передбачає рішення наступних завдань:

  • активізація боротьби з хворобами, керованими за допомогою вакцин, визначаючи в якості першого найважливішого етапу ліквідацію поліомієліту, і нарощування зусиль, спрямованих на елімінацію кору, краснухи, правця матерів і новонароджених та інших хвороб;
  • посилення національних програм планової імунізації для досягнення цільових показників щодо охоплення вакцинацією;
  • введення нових і вдосконалених вакцин;
  • активізація наукових досліджень і розробок для наступного покоління вакцин і технологій.

Для нашої держави питання імунопрофілактики на сьогодні залишається одним із найважливіших. Тому є декілька складових:

  • падіння загального рівня імунізації в останні роки в силу різних причин, в т.ч. і за відсутності необхідних вакцин;
  • ріст недовіри населення та зниження активності медиків щодо вакцинації;
  • збільшення кількості некомпетентних та неперевірених інформаційних та залякуючих повідомлень в ЗМІ з приводу вакцинації.

 

В рамках кампанії 2019 року та її партнери будуть вести роботу за наступними напрямками:

  • демонстрація важливого значення вакцин для охорони здоров`я дітей, спільнот і людства;
  • залучення уваги до необхідності подальшого розвитку успіхів в області імунізації і усунення прогалин, в тому числі за допомогою підвищення обсягу виділених на ці цілі ресурсів;
  • пропаганда планової імунізації, як фундаменту для побудови надійних, стійких систем охорони здоров`я та забезпеченням загального охоплення послугами охорони здоров`я.

Для успішної боротьби з інфекційними недугами в Україні запроваджено усі складові державної політики щодо імунопрофілактики, а саме: законодавче підґрунтя (Закони України), Національний календар, стабільне, хоча все ще недостатнє фінансування з державного бюджету, налагоджено систему контролю за імунізацією (система розслідування несприятливих подій після імунізації – порушення у стані здоров’я протягом 30 днів після вакцинації, що призвело до госпіталізації ); контроль якості за вакцинами, постійне безперервне навчання медичних працівників з основних питань вакцинації, створено науково-технічну групу з імунізації (незалежні від МОЗ експерти з питань вакцинації).

У нашій державі діє Національний Календар профілактичних щеплень, який за останні два десятиліття переглядався п’ять разів. Останній раз це закріплено Наказом МОЗ України від 18.05.2018 р. , № 947 « Про внесення змін до календаря профілактичних щеплень в Україні», яким до речі відмінено ревакцинацію БЦЖ дітям у 7 років, а щеплення проти гепатиту В рекомендовано проводити в пологовому відділені, друге щеплення – у віці 2-х місяців, третє – у 6 місяців.Такий календар для будь-якої країни є основою основ для проведення ефективної рутинної вакцинації. При цьому Україна залишається серед тих держав, які налічують найменше інфекцій, а саме 10, профілактика яких підлягає обов’язковій імунізації (дифтерія, правець, кашлюк, кір, паротит, поліомієліт, туберкульоз, гепатит В, краснуха та гемофільна інфекція). Тоді як, наприклад, у США до Національного календаря щеплень включено 16 інфекцій, У Швейцарії – 14, Німеччині – 13, у Австрії – 17 інфекційних недуг. Такі календарі переглядаються країнами за потребою (епідситуація в країні, рекомендація ВООЗ) та ґрунтуються на основі доказової медицини та висновків науковців.

Основним завданням імунопрофілактики є створення популяційного імунітету населення держави на рівні 95%. Саме цей рівень дозволяє уникнути масового розповсюдження інфекційних захворювань.

 

Зараз в Україні спостерігається позитивна тенденція до покращення стану імунізації, однак рівень охоплення щепленнями ще залишається небезпечно низьким. Україна стала найгіршою країною у Європейському регіоні за рівнем охоплення профілактичними щепленнями. В наслідок цього українські діти у XXI столітті хворіють та помирають від хвороб, яким можна запобігти проведеною вчасно вакцинацією (кір, правець). Україна належить до 17 країн світу, де є ризик повернення спалаху поліомієліту. В Україні існує також реальна загроза виникнення епідемії дифтерії.

 

У 2017- 2018  роках в Україні значно зросла захворюваність на кір. За оперативними даними Центру Громадського здоров’я МОЗ України, з 28 грудня 2018 р. до 11 квітня 2019 р. на кір захворіло 39 549 людей — 18 187 дорослих і 21 362 дитини. Від ускладнень кору померло 14 людей. Рівень захворюваності на кір в Україні продовжує зростати. З 5 по 11 квітня найбільше нових випадків кору зареєстровано у м. Київ (309 хворих: 199 дорослих і 110 дітей), у Харківській (239: 165 дорослих та 74 дитини), Київській (197: 120 дорослих та 77 дітей), Хмельницькій (186: 93 дорослих і 93 дитини) та Львівській (157: 41 дорослий та 116 дітей) областях. Основною причиною спалаху кору став низький рівень вакцинації населення. МОЗ України спільно з місцевою владою продовжує спеціальні заходи, щоби зупинити спалах кору в країні. Упродовж першого кварталу 2019 року спецоперація для підвищення рівня вакцинації і подолання кору тривала у Львівський області. Результат — 90% дітей мають захист від кору, Львівщина перестала бути лідером серед областей з найвищими показниками захворюваності на кір. Найближчими днями подібна спецоперація розпочнеться у Хмельницькій області, у якій щотижня зростає кількість нових випадків хвороби. Щоб вакцинація в Україні стала ще доступнішою: знято застарілі обмеження щодо лікарів — ФОП і кабінетів щеплень. Відтепер лікарі, які надають медичну допомогу як фізичні особи підприємці, також можуть проводити вакцинацію. Так само змінились вимоги до місць проведення щеплень: вони відповідають сучасним нормам і не містять зайвих обмежень. Наказом МОЗ України №280 від 1 лютого 2019 року (https://bit.ly/2uhtI9u)  затверджено зміни до «Положення про організацію і проведення профілактичних щеплень». У новому наказі, зокрема, вже немає обмежень щодо площі приміщення, у якому можна робити щеплення. Пункт щеплення може бути тимчасовим —  де щеплення проводяться лише впродовж 24 годин.

 

За поширеністю серед усіх хвороб серед дітей віком від 0 до 17 років в Україні інфекційні хвороби займають 7 місце, а серед вперше зареєстрованих в житті хвороб – 3 місце після захворювань органів дихання та хвороб шкіри.

За даними дослідницьких центрів МОЗ України щороку від інфекцій в Україні помирає 300-350 дітей, з яких 130-200 дітей віком до 1 року. Більшість цих дітей можна було б врятувати завдяки вчасно проведеній вакцинації.

Після введення HIB-вакцинації знизилися показники смертності дітей від гнійного менінгіту в 2 рази і від пневмоній в 1, 5 разу, однак захворюваність залишається доволі високою. З літератури відомо, що 15% гнійних менінгітів та 60% пневмоній викликається пневмококом, вакцина від якого зареєстрована також  в Україні і є рекомендованою для проведення щеплення. У Європейських країнах захворюваність на вірусний «гепатит В» в 10-15 разів нижче, ніж в Україні. Згідно із рекомендаціями ВООЗ, стратегія захисту проти окремих інфекцій, зокрема й гепатиту В, передбачає проведення обов’язкової імунізації дітей ще на першому році життя. До 2011 року більшість країн світу, а саме 171 країна, включили вакцинацію проти гепатиту В до Національних календарів щеплення. Відомо, що у  10% хворих вірусний гепатит В переходить в хронічний, але у дітей першого року життя у 70%-90% випадків. Хронічний вірусний гепатит В у 350 разів підвищує ризик життєво небезпечних уражень печінки (цироз та рак печінки) через 10-15 років. Усім цим хворобам можна запобігти саме завдяки вакцинації. Тож, антивакцинальні настрої в суспільстві, що впливають на рівень охоплення, є надзвичайно небезпечними.

 

Слід зазначити — одним із важливих факторів є те, що Україна єдина країна на пострадянському просторі, де розслідування випадків можливих несприятливих подій після імунізації є обов’язковою умовою реалізації програми з імунопрофілактики. Безпечність вакцинації є наріжним каменем програми поруч із її ефективністю.

Не менш вагомою умовою безпечності щеплень є питання якості вакцин. Усі вакцини, які використовуються в Україні для імунізації дітей проходять ретельний лабораторний контроль якості ще до того, як потрапити на фармацевтичний ринок. У нашій державі контроль якості медичних імунобіологічних препаратів здійснюється сертифікованою ЄС лабораторією ДП «Державний експертний центр МОЗ України». При цьому перевірці підлягає кожна серія вакцини.

 

Важливим елементом реалізації Загальнодержавної програми є каскадне навчання лікарів, яке успішно реалізується в Україні не перший рік, та правильна організація процесу вакцинації.

Імунобіологічні препарати в область надходять централізовано за кошти державного бюджету України з ДП «Укрвакцина» відповідно до наказів МОЗ України та як гуманітарна допомога. Останні розподіляються в усі лікувально-профілактичні заклади  області та м. Харкова згідно з річною потребою. Зберігаються та транспортуються імунобіологічні препарати виключно з дотриманням вимог «холодового ланцюга». Для забезпечення своєчасного проведення профілактичних щеплень медичний працівник в усній або письмовій формі запрошує до закладу охорони здоров’я, дітей які підлягають щепленням. У дошкільних, загальноосвітніх навчальних закладах заздалегідь інформують батьків або осіб, що їх замінюють, про проведення профілактичних щеплень дітям.

 

У визначений день перед щепленням здорову дитину у присутності батьків оглядає лікар. Лише після ретельного огляду, вимірювання температури, визначення анамнезу та письмової згоди батьків дитині проводять щеплення. Процедура здійснюється виключно у спеціально відведеному кабінеті для щеплень медичним працівником, який отримав спеціальну щорічну  підготовку та володіє правилами організації і технікою проведення щеплень, а також навичками надання невідкладної допомоги в разі розвитку післявакцинальних реакцій. Після щеплення дитина не менше 30 хвилин  перебуває під наглядом  медичного працівника.

У випадках індивідуального придбання вакцин громадяни можуть придбати їх лише за умови наявності термоконтейнера з холодоелементами. Кожна доза супроводжується інструкцією про застосування вакцин українською мовою, та обов’язково видається касовий чек з датою та годиною продажу. Відповідальний за продаж в аптеці вакцин працівник зобов’язаний пояснити покупцю умови зберігання вакцини і необхідність проведення вакцинації лише в лікувально-профілактичному закладі. Вакцини, що зберігались в умовах порушення «холодового ланцюга», не можуть бути використані і підлягають знищенню.

Вакцини, як й інші лікарські засоби, можуть викликати реакції, але зазвичай вони є помірними: наприклад, підвищення температури тіла, больові відчуття або набряки у місці ін’єкції. Як правило, такі помірні реакції проходять за декілька днів.

 

Якщо температура тіла дитини зростає до 38°C і вище, батьки можуть дати їй парацетамол для її зниження. Якщо дитина має будь-які симптоми, які викликають занепокоєння, батькам варто звернутися за консультацією до педіатра або сімейного лікаря.

Серйозні реакції на вакцини зустрічаються вкрай рідко. Ризик серйозних ускладнень від захворювання, яке можна попередити вакцинацією, є набагато вищим, ніж ризик виникнення серйозної реакції від щеплення.

 

Беззаперечним фактором успішності подолання інфекційних захворювань є передусім небайдужість батьків до здоров’я їхніх дітей та розуміння важливості вакцинації. Адже, лише вчасне проходження імунізації, звернення до фахового лікаря, дбайливе та уважне ставлення до самопочуття дитини гарантує її право на здорове життя.

 

У Харківській області вакциновано дітей у 2018 році:  проти кашлюку, дифтерії та правця вакциною АКДП – 43% ( низький рівень зумовлено відмовами батьків від проведення щеплення даною вакциною та медичні протипокази), вакциною АДП — 81%; проти поліомієліту вакциною ОПВ – 70%; проти кору, краснухи та епідемічного паротиту вакциною КПК – 81%; проти вірусного гепатиту B – 53.2% ( внаслідок значної кількості відмов, особливо серед дітей старше 1 року життя);  проти туберкульозу вакциною БЦЖ – 87,5% ( залишаються не щепленими діти через медичні проти покази та відмови); вакциною проти гемофільної  інфекції – 64,5%.

 

Забезпечення вакцинами закладів охорони здоров’я області є достатнім для проведення планових щеплень дітям проти кору,паротиту, кашлюку,краснухи, дифтерії, правця, поліомієліту і туберкульозу, гепатиту В, гемофільної інфекциї. Є також запас вакцин для профілактики дифтерії і правця у дорослих.

 

Вакцини, придбані Міністерством охорони здоров’я через ЮНІСЕФ та ПРООН, є пре-кваліфікованими Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ). Це означає, що незалежно від країни виробника вони повністю відповідають найвищим міжнародним стандартам якості. Вони є безпечними та ефективними.

 

Визиває стурбованість той факт, що за результатами соціологічних досліджень «Індекс здоров’я, Україна», який щорічно починаючи з 2016 року проводиться  Міжнародним фондом «Відродження», в Харківській області чисельність батьків які висловили цілком позитивне ставлення до вакцинації своїх дітей з року в рік зменшується : 2016 рік – 92%; 2017 рік – 91%; 2018 рік – 78% .

 

Тому, зважаючи на прогалини у вакцинації у минули роки, панування антивакцинальних настроїв в суспільному середовищі, які підігріваються «псевдоактивістами» з цих питань, а інколи і пряме ігнорування існуючих нормативно — правових актів, які регламентують обмеження відвідування нещепленими дітьми закладів освіти, зокрема ДНЗ та ЗНЗ ; медичним працівникам необхідно активізувати інформаційно-роз’яснювальну роботу, закликаючи батьків зробити щеплення своїм дітям, щоб захистити їх від небезпечних захворювань.

 

Пам`ятаємо, лише вчасне проведення імунізації,

звернення до фахового лікаря, дбайливе ставлення до самопочуття дитини гарантує її право на здорове життя