Щорічно, за ініціативи ООН, світова спільнота відзначає 26 квітня – Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф.
Серед усіх трагедій, які пережило людство, Чорнобильська катастрофа не має аналогів за масштабами, техногенними та медичними наслідками.
Найбільша еколого-техногенна катастрофа сучасності — аварія на Чорнобильській АЕС понад три десятиліття впливає на здоров’я людей та довкілля не тільки на радіоактивно забруднених територіях, а й на території всієї України.
Катастрофи на атомних електростанціях України і Японії — це трагедія не тільки для мешканців цих країн, але це страшна трагедія для всього населення Землі і навколишнього середовища нашої планети.
Чорнобильська катастрофа – не тільки лихо минулого, але й виклик майбутньому.
Кількість проблем, пов’язаних з цією техногенною катастрофою, з роками не зменшується. Навпаки, екологічні, соціальні, психологічні, медичні і інші негативні процеси загострюються і набувають системного характеру.
Аварія на Чорнобильській АЕС, її наслідки завдали і продовжують завдавати шкоди здоров’ю населення Харківської області.
В обласному рівні Національного медичного підреєстру станом на 01.04.2019 року перебуває на обліку 15226 осіб, які постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, в тому числі 12987 дорослих і 2239 дітей. Із них ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС 8753, евакуйовані – 796, переселенці –3165, особи 4 групи первинного обліку старше 18 років – 273 і діти, які народились від осіб 4 групи первинного обліку – 94 (онуки). Серед тих, хто перебуває на обліку, 5450 (35,8%) мешканці м. Харкова і 9726 (64,2%) мешканці районів області. В області відпрацьована і діє протягом останніх двадцяти семи років система надання медичної допомоги постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи. Система цілком адекватна кількості потерпілих і стану їх здоров’я та відповідає вимогам Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постановам Кабінету Міністрів України, наказам Міністерства охорони здоров’я, рішенням Харківської обласної Ради, розпорядженьням Харківської обласної адміністрації, наказів Департаменту охорони здоров’я, рішеньням Колегій МОЗ України, Департаменту охорони здоров’я обласної держадміністрації. Для надання медичної допомоги постраждалим задіяна вся мережа медичних закладів області, яка включає 71 територіальний амбулаторно-поліклінічний заклад для ведення обліку, диспансерного нагляду та амбулаторного лікування постраждалих. У провідних лікарнях м. Харкова і клініках інститутів НАМН України функціонує 600 стаціонарних ліжок, із них 85 – для дітей.
За 1 квартал поточного року комплексними профілактичними оглядами охоплено 8358 (64,4%) дорослих, в тому числі 67,1% ліквідаторів, 54,3% евакуйованих, 59,4% переселенців і 64,1% дорослих 4-ї групи первинного обліку.
Комплексними профілактичними оглядами за цей період охоплено 1543 (71,9%) дітей, в томі числі дітей у віці 0-14 років – 72,5%, підлітків – 70,3 і дітей, які народилися від 4 групи первинного обліку –78,7%.
На виконання наказу Міністерства охорони здоров’я від 29.01.2010 року № 62/45/5 «Про вдосконалення ендокринної допомоги потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи» лікарями територіальних поліклінік проводиться щорічне обстеження щитоподібної залози у осіб, які на час аварії були у дитячому та підлітковому віці (1968-1986 рр. народження). На 01.04.2019 року підлягало скринінговому обстеженню 2226 постраждалих. Оглянуто на цей період 1277 (57,4%). Виявлена патологія щитоподібної залози у 523 (23,5%) обстежених, в тому числі вузлові утворення щитоподібної залози у 42 (8,0%), рак щитоподібної залози у 7 (1,34%).
За 1 квартал 2019 року 99,2% дорослих и 100% дітей, які підлягали оздоровленню та лікуванню, проліковано в амбулаторних умовах. В усіх амбулаторних закладах для оздоровлення широко використовуються денні стаціонари.
В разі амбулаторного лікування постраждалі забезпечувались ліками, отриманими за пільговими рецептами лікарів. За три місяці поточного року 1676 (11,0%) постраждалих отримали ліки за пільговими рецептами на суму 1710179,46 грн. Середня сума на одного постраждалого склала 1020,39 грн., а середня сума в цілому на реєстрованого постраждалого склала 112,32 грн.
За 3 місяці 2019 року отримали стаціонарне лікування 1666 (17,7%) постраждалих, із них 1553 (18,8%) дорослих і 110 (10,0%) дітей і 3 (7,0%) онуків, при майже рівних показниках серед мешканців районів області (18,6%) і м. Харкова (21,0%).
У спеціалізованих відділеннях за 3 місяців поточного року проліковано 1470 хворих із числа постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, в тому числі 1428 дорослих і 42 дітей.
За 3 місяці поточного року санаторно-курортне і реабілітаційне оздоровлення отримали 144 (1,5%) постраждалих, в тому числі 105 (1,3%) дорослих (ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС – 88 (1,5%), евакуйовані – 10 (2,4%), переселенці – 7 (0,4%) і 39 (3,3%) дітей від 0-17 років (0-14 років – 24 (2,6%), підлітки – 15 (4,8%).
У поточному році для проведення зубопротезування передбачено 995,6 тис.грн. За 1 квартал зубне протезування проведено 170 постраждалим на суму 327,0 тис.грн, в тому числі в районах області запротезировано 104 особи на суму 188,65 тис.грн, по м. Харкову – 66 осіб на суму 138,4 тис.грн. У середньому на одного запротезованого витрачено 1923,8 грн, в тому числі у районах області – 1813,2 грн, у м. Харкові – 2047,9 грн.
Незважаючи на проведену роботу з медичного забезпечення постраждалих, зміни в стані їх здоров’я характеризується стійкими негативними тенденціями.
За результатами проведених комплексних медичних оглядів серед постраждалих дорослих визнано здоровими лише 1,1%, в тому числі серед ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС – 0, евакуйованих із зони відчуження – 1,6%, переселенців – 4,2%. Лише кожна третя дитина за результатами профоглядів визнана практично здоровою.
Динаміка поширеності захворювань серед дорослих постраждалих виявляє стабільну тенденцію до її щорічного зростання. Так станом на 01.01.2019 року поширеність захворювань серед дорослих становить 89455,5 на 10 тис. населення проти 357,7 у 1987р., 28334,0 у 1996р. і 67148,8 у 2006 роках і перевищує в 4,7 рази обласний середньостатистичний показник та в 3,4 рази середньостатистичний показник серед постраждалих по Україні. В структурі поширеності захворювань серед дорослих постраждалих перші рангові місця займають хвороби системи кровообігу (28,4%), органів травлення (16,6%), органів дихання (11,6%), ендокринної (9,9%) та сечостатевої (6,7%) систем, що співпадає зі структурою поширеності захворювань серед усього населення області.
Поширеність захворювань серед постраждалих дітей станом на 01.01.2019 року становить 2734,6 на 1000 контингенту (у 1987р. – 148,2, 1996р. – 1439,4 і 2006 р. – 3118,3) і перевищує в 1,4 рази середньостатистичний показник по області і в 1,16 рази середньостатистичний показник по Україні. Найбільшу питому вагу в структурі захворювань цієї групи постраждалих займають хвороби органів дихання (31,8%), органів травлення (14,9%), нервової системи (11,1%), системи кровообігу (10,7%) і ендокринної системи (6,9%).
Для виявлення закономірності поширеності захворювань за класами хвороб і можливого встановлення причини високої поширеності окремих хвороб класи хвороб розділені на дві групи.
Першу групу склали класи хвороб, які є показниками можливої радіоіндуктивної патології і другу – соматичні ефекти дії іонізуючого опромінення в поєднанні з другими шкідливими та несприятливими чинниками. як під час роботи в зоні аварії, так і в наступні роки життя.
До захворювань, які є показниками можливої радіоіндуктивної патології належать хвороби двох класів: злоякісні новоутворення та хвороби ендокринної системи.
Поширеність злоякісних новоутворень у постраждалих за останні три роки збільшилась на 18,0% і становить 495,4 на 10 тис. постраждалих (у 2016 році 417,4 на 10 тис. постраждалих) і перевищує середньостатистичні показники серед постраждалих по Україні на 122,9% (403,1 на 10 тис. населення) і серед усього населення області на 171,8% (288,4 на 10 тис. населення). Також за цей термін зросла захворюваність постраждалих на злоякісні новоутворення із 68,0 на 10 тис. населення у 2015 році до 75,8 на 10 тис. населення у 2018 році. Показник захворюваності у 2018 році перевищує середньостатистичні показники серед постраждалих по Україні на 169,9% (44,6 на 10 тис. населення) і в 2,2 рази серед усього населення області (34,1 на 10 тис. населення).
Помітного впливу на виникнення злоякісних новоутворень часу роботи в зоні відчуження (1986, 1987, 1988-1190 роки) не встановлено. Захворюваність на злоякісні новоутворення у постраждалих переважно залежить від віку хворих. Так серед вперше захворілих на злоякісні новоутворення у 2018 році 74,6% були хворі у віці 60 років і старші.
Достовірно доведений зв’язок радіаційного опромінення з ростом захворюваності на лейкемію, суттєве зростання раку щитоподібної залози, збільшення захворювань на рак молочної залози переважно у жінок-ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС.
У 2018 році у лікувально-профілактичних закладах області перебували на диспансерному обліку 632 хворих постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС на злоякісні новоутворення. Серед них ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС 497 (78,6%), евакуйовані 26 (4,1%), переселенці із забруднених територій 99 (15,7%) і дорослі 4 групи диспансерного нагляду 10 (1,6%), чоловіки – 493 (78,0%), жінки – 139 (22,0%). Серед хворих на злоякісні новоутворення постраждалі були у віці 60 років і старше 73,2%, 40-59 років – 24,2%, 20-39 років – 1,9% і 0-19 років –0,7%. Провідні рангові місця по поширеності злоякісних новоутворень окремих органів становили злоякісні новоутворення молочної залози (117,3 на 10 тис. жіночого населення), шкіри (64,3 на 10 тис. населення), передміхурової залози (62,5 на 10 тис. чоловічого населення), органів дихання (трахеї, бронхів, легенів) (55,1 на 10 тис. населення), сечового міхура (45,2 на 10 тис. населення), ободової кишки (35,2 на 10 тис. населення), прямої кишки (19,9 на 10 тис. населення), шлунки (12,3 на 10 тис. населення) і інші.
Проведений аналіз поширеності злоякісних новоутворень за окремими локалізаціями показав значний ріст злоякісних новоутворень у постраждалих, які мешкають на території області, у віддалений період (32 років) після аварії на ЧАЕС.
Поширеність ендокринних захворювань у віддалений період після аварії на ЧАЕС з 2016 року зросла на 148,7% з 5976,7 тис. на 10 тис. населення до 8885,83 на 10 тис. населення у 2018 році і в 9,7 разів перевищує середньостатистичний обласний показник (915,11 на 10 тис. населення).
Суттєве зростання поширеності захворювань ендокринної системи, особливо щитоподібної залози, у постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС у порівнянні із усім населенням області стало можливим, як в результаті зовнішнього і внутрішнього радіаційного опромінення щитоподібної залози так дією інших шкідливих чинників в зоні аварії на ЧАЕС.
Поширеність захворювань органів дихання у віддалений період з 2006 по 2018 рік збільшилась на 135,7% і складає 10353,01 на 10 тис. населення і перевищує середньостатистичний показник серед постраждалого населення України в 3,4 рази, усього населення області в 4,3 рази.
Поширеність хвороб органів травлення у постраждалих в відділений період із 2006 по 2018 рік збільшилась в 1,5 рази і становить 14843,4 на 10 тис. постраждалих, в тому числі кількість захворювань на виразкову хворобу шлунку та 12-ти палої кишки, печінки і жовчного міхура збільшилась в 1,8 рази (1488,6 і 7083,2 на 10 тис. постраждалих) та підшлункової залози в 2,6 рази (1624,9 на 10 тис. населення). Ці показники перевищують середньостатистичні обласні дані в 7,2, 7,7 і 6,5 рази відповідно і в 3,1-4,1 рази середньостатистичні показники серед постраждалих по Україні.
Поширеність хвороб сечостатевої системи у постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС постійно зростала як у ранній, а особливо у віддалений періоди після аварії. Так з 2006 року по 2018 рік поширеність цих захворювань зросла на 152,4% з 3741,8 на 10 тис. населення до 5701,5 на 10 тис. постраждалого населення і перевищує середньостатистичний показник серед постраждалого населення України в 4,4 рази (1290,9 на 10 тис. населення).
Поширеність хвороб системи кровообігу займає провідне рангове місце протягом усього періоду нагляду за постраждалим і має чітку тенденцію до збільшення. У віддалений період щорічно реєструються від 731 (у 2018 році) до 1197 (2006 рік) захворювань системи кровообігу з діагнозом, встановленим вперше в житті. За термін з 2006 року по 2018 рік поширеність хвороб системи кровообігу збільшилась на 139,0% і становить 25410,0 на 10 тис. постраждалих і перевищує середньостатистичний показник серед усього дорослого населення області в 4,1 рази та в 2,7 рази середньостатистичний показник серед постраждалих по Україні. Зростання у постраждалих поширеності захворювань, несприятливі зміни у перебігу захворювань та накопичення ускладнень приводять до стійкої втрати працездатності. На диспансерному обліку у 2018 році в лікувальних закладах області перебувало 5891 інвалідів (4511,1 на 10 тис. населення) або 45,1% від усього дорослого населення, із них 5409 (91,8%) по захворюванню пов’язаному з наслідками аварії на ЧАЕС. 3174 (53,4%) інвалідів проживають в районах області і 2742 (46,6%) у м. Харкові. У минулому році профілактичними оглядами охоплено 5862 (99,5%) інвалідів, проліковано амбулаторно 5862 (100,0%), отримали стаціонарне лікування 3391 (57,8%) і оздоровлення у санаторно-курортних закладах 1278 (21,8%) інвалідів із числа постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС.
Смертність постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС у віддалений період зросла на 142,9% із 181,1 на 10 тис. населення у 2006 році до 258,8 на 10 тис. населення у 2018 році, що на 157,5% більше середньостатистичного показника серед постраждалого населення України.
Приведений аналіз динаміки основних показників, які характеризують стан здоров’я постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, свідчить про погіршення їх стану здоров’я у відділений період, яке обумовлене:
- дією зовнішнього і внутрішнього іонізуючого опромінення і других
шкідливих чинників при роботі з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або перебування (проживання) на забруднених територіях, як в ранній так і в віддалений періоди;
- дією соціально-психологічних факторів протягом усього життя,
- постарінням населення, яке постраждало внаслідок аварії на
Чорнобильській АЕС.
За роки існування та розвитку КНП ХОР «Обласний клінічний спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення» в його складі створено та ефективно працює комплекс підрозділів і служб, що забезпечують реалізацію на території області завдань державної політики щодо всіх аспектів медичного обслуговування осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та проживають на території Харківщини.
У структурі обласного клінічного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення діють стаціонар на 260 ліжок та консультативна поліклініка на 400 відвідувань за зміну. В закладі створені умови для проведення комплексного обстеження пацієнтів із використанням можливостей сучасного обладнання відділень функціональної та ультразвукової діагностики, лабораторної, рентгенодіагностичної, ендоскопічної служб, а також лікування у фізіотерапевтичному, стоматологічному відділеннях, кабінеті лікувальної фізкультури.
На базі диспансеру працюють чотири кафедри Харківської медичної академії післядипломної освіти (кафедра медицини невідкладних станів та медицини катастроф; загальної і дитячої неврології; відновлювального лікування, фізіотерапії і курортології; акушерства і гінекології та онкогінекології) і кафедри патанатомії та пропедевтики внутрішньої медицини №2 і медсестринства Харківського Національного медичного університету.
В диспансері запроваджене проведення хіміотерапевтичного лікування онкологічним хворим в рамках реалізації Державної бюджетної програми «Комплексне медико-санітарне забезпечення та лікування онкологічних захворювань із застосуванням високовартісних медичних технологій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»..
26 квітня світова спільнота звертає увагу суспільства на проблеми ліквідаторів і постраждалих від наслідків радіаційних аварій і катастроф
