Всесвітній День серця (World Heart Day) вперше був організований в 1999 році за ініціативою Всесвітньої федерації серця. Цю акцію підтримала Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), ЮНЕСКО та інші організації. Спочатку цей День проводився в останню неділю вересня, а тепер він має фіксовану дату святкування — 29 вересня.
Ціллю проведення такого заходу є підвищення інформованості населення планети про захворювання серця і судин, фактори ризику та методи профілактики. У партнерстві з ВООЗ Всесвітня федерація серця проводить заходи в більше ніж 100 країнах світу. В програму Дня серця входять масові перевірки здоров’я, публічні лекції, наукові форуми, виставки, концерти, фестивалі, організовані прогулянки та спортивні змагання.
Боротьба із серцево-судинними захворюваннями (ССЗ) та їх попередження є надзвичайно важливими у всьому світі. За даними ВООЗ, хвороби системи кровообігу щороку забирають до 17,5 мільйонів людських життів у світі і на жаль, число таких смертей постійно зростає. Ішемічна хвороба серця та цереброваскулярні захворювання — лідируючі причини смерті в світі. Очікується, що вони збережуть цю позицію до 2030 р., коли, у відповідності до прогнозу, ІХС (ішемічна хвороба серця) та інсульти будуть викликати більш чверті усіх смертей. Ця проблема по різному зачіпає країни в залежності від рівня доходу. Більше 80% випадків смерті від хвороб серця і судин відбувається в країнах з низьким і середнім рівнем доходу, майже в однаковій мірі серед чоловіків і жінок.
Ситуація є критичною. Хвороби системи кровообігу в 2015 р. складали в структурі смертності 68,0%, в 2016 р. – 67,2 % . Тобто кожний рік в Україні помирає понад 400 тисяч чоловік. У Франції і Японії, наприклад, ця складова в структурі летальності дорівнює 29%, в США- 31%. Виходить, що у нас вирує епідемія серцево-судинних захворювань, з якою необхідно вести боротьбу.
В першу чергу проводити активну профілактику. Людям треба розповідати, як будувати своє життя, що треба робити, щоб суттєво знизити ризик захворіти.
На виконання п.31 Плану пріоритетних дій Уряду на 2017 рік, затвердженого Розпорядженням Кабінету міністрів України від 03.04.2017 № 275 з метою удосконалення надання високоспеціалізованої медичної допомоги за напрямком «Боротьба із серцево-судинними та судинно-мозковими захворюваннями» Міністерство охорони здоров’я України листом, який зареєстровано УОЗ ХОДА від 18.07.2017р № 01-08/516, доручило організувати та провести заходи із запобігання серцево-судинним та судинно-мозковим захворюванням. Серед цих заходів важливе місце займає активна санітарно-просвітницька робота серед населення, поінформованість населення про фактори ризику та можливість запобігання серцево-судинним і судинно-мозковим захворюванням через засоби масової інформації, соціальна реклама та пропаганда здорового способу життя.
Гіпертонічна хвороба є найпоширенішим захворюванням серед хвороб системи кровообігу. У Харківській області показник поширеності гіпертонічної хвороби у 2016 році становив 22888 випадків на кожні 100 тис. населення (у 2015 році – 23412 випадків). У закладах охорони здоров’я області у 2016 році на диспансерному обліку перебувало 531087 хворих на гіпертонічну хворобу (у 2015 році – 540687). Протягом минулого року було виявлено вперше в житті 39455 випадків захворювання на гіпертонічну хворобу (у 2015 році – 41172).
Ця хвороба частіше виникає у людей похилого віку, проте її розвиток нерідко починається ще в молодому, а інколи навіть у дитячому віці. За два останні роки захворювання на артеріальну гіпертонію виявлено у 41 дитини.
Серед мешканців області у 2016 році зареєстровано вперше в житті 3083 випадки гострого інфаркту міокарда проти 3265 випадків, які мали місце у 2015 році, 8158 інсультів, кількість яких у порівнянні з попереднім роком дещо збільшилась: у 2015 році – 8110. Ішемічна хвороба серця має високий рівень поширеності і діагностується майже у кожної п’ятої дорослої людини.
Щоб ішемічна хвороба серця трансформувалась в інфаркт, інколи непотрібно ніяких провокуючих факторів. Серцевий напад виникає раптово і у більшості людей супроводжується такими основними ознаками:
- Дискомфорт в грудній клітці, стискуючий біль у грудях або за грудиною;
- Дискомфорт або біль, який поширюється на інші ділянки верхньої частини тіла, наприклад на одну або обидві руки, під лопатку, на спину, шию, верхню або нижню щелепу, або ділянку шлунку;
- Задишка, з відчуттям або без відчуття дискомфорту в грудній клітці.
Інші ознаки включають: немотивовану слабкість, втомлюваність, відчуття страху, холодний піт, нудота, блювання, голово кружіння і запаморочення.
Основні ознаки інсульту включають:
- Раптова слабкість в обличчі, руці або нозі, частіше всього на одній стороні тіла;
- Раптове запаморочення свідомості, проблеми з мовою або з розумінням мови,;
- Раптові проблеми з зором в одному або обох очах;
- Раптове порушення ходи, голово кружіння, втрата рівноваги або координації;
- Раптовий сильний головний біль з невідомої причини.
При появі будь-яких із цих ознак не можна зволікати, треба негайно викликати швидку допомогу. Чим раніше розпочати лікування, тим воно ефективніше.
Яким чином можна зменшити ризик розвитку серцево-судинних захворювань? Для цього необхідно регулярно займатися фізичними вправами, відмовитися від паління тютюну, дотримуватися правил здорового харчування, підтримувати вагу тіла в нормі та уникати надмірного вживання алкоголю. Слід відмовитися від куріння дома, щоб позбавити дітей та інших членів родини від пасивного куріння. Навіть 30 хвилин помірних фізичних навантажень п’ять разів на тиждень можуть знизити ризик хвороб серця та інсульту. Крім того, рекомендується ввести в раціон якомога більше фруктів і овочів. Фахівці радять зменшити вживання здоби, солодощів, готувати здорову їжу для дітей, обмежити споживання кухонної солі, використовувати маленьку тарілку, споживати їжу невеличкими порціями але часто.
Усім чоловікам старше 40 років та жінкам, починаючи з 50 років, потрібно хоча раз на 2 роки вимірювати рівень холестерину і глюкози. Якщо ж у найближчих родичів (у чоловіків молодше 55 років, жінок молодше 60 років) були інфаркти міокарда чи інсульти, або при наявності гіпертонічної хвороби, ожиріння, особам, які палять, це варто робити незалежно від віку.
Для людей, які вже пережили інфаркт міокарда існує підвищений ризик виникнення повторного інфаркту, та цей ризик може бути значно знижений за допомогою адекватної терапії препаратами, котрі необхідно приймати безперервно протягом всього життя – антитромбоцитарні, гіпохолестеринемічні (статини) та інші (за наявності супутніх захворювань, які підвищують серцево-судинний ризик). Крім того, для лікування хвороб серця іноді потрібні хірургічні втручання.
Для збереження свого життя, запобігання різних ускладнень вже існуючих хвороб необхідно вчасно звернутися по допомогу до лікаря, який зможе призначити відповідне лікування. Ні в якому випадку не можна займатися самолікуванням чи приймати ліки лише під час загострення хвороби.
Наразі діє урядова програма «Доступні ліки», яка надає можливість кожному громадянину України отримати безкоштовно або з незначною доплатою медикаментозні препарати для лікування серцево-судинних захворювань. Щоб отримати ліки для лікування гіпертонічної хвороби, які підпадають під дію програми, потрібно звернутися до лікаря та отримати правильно виписаний рецепт. Ліки за рецептом можна придбати в аптеках, що беруть участь у програмі. Вартість ліків аптекам компенсує держава.
В Уряді напрацьовуються питання про схвалення Концепції Національної стратегії запобігання та лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань на період до 2022 року з метою профілактики та зниження рівня захворюваності, інвалідності і смертності від їх ускладнень, а також збільшення тривалості життя громадян нашої країни.
Лише бережливе відношення до серця, попередження виникнення хвороб, адекватна та якісна терапія зможуть на довгі роки продовжити його роботу!
