В Україні, щорічно, починаючи з 2009 року, з ініціативи Міжнародної федерації асоціацій (IFPA) та Всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація псоріазу», як члена ІFPA, проводяться «Дні псоріазу».
Заходи, присвячені Дню псоріазу, мають на меті привернути увагу громадськості до цього захворювання, поліпшити обізнаність хворих щодо сучасних підходів до лікування псоріазу та об’єднати всіх небайдужих до цієї проблеми людей.
Поширеність псоріазу у світі становить майже 3%. За даними офіційної статистики, в Україні зареєстровано 90 тис. пацієнтів з цією хворобою, реальна ж їх кількість перевищує 1 млн., серед яких значну частину становлять діти.
У Харківській області минулого року зареєстровано 790 хворих з псоріазом всіх форм, у тому числі 62 дітей віком від 0 до 17 років. Всього на диспансерному обліку знаходиться 6394 хворих, в тому числі 254 дітей.
Псоріаз – хронічне неінфекційне захворювання шкіри. За частотою виникнення воно посідає друге місце після алергодерматозів у дітей і підлітків. Останнім часом спостерігається тенденція до збільшення кількості таких пацієнтів з уперше зареєстрованим діагнозом псоріазу. Тривалий хронічний перебіг, часті рецидиви, короткі періоди ремісій, складний психоемоційний фон дозволяють розглядати цю проблему не лише як медичну, але й соціальну проблему. Для дітей та їхніх батьків діагноз псоріазу часто сприймається майже як вирок.
Попри ураження шкіри, яке спричиняє значний косметичний і психологічний дискомфорт, у 20% хворих на псоріаз розвивається серйозне ураження суглобів – псоріатичний артрит, що може призвести до інвалідизації. При цьому страждають здебільшого дрібні (кисті та ступні), рідше – великі суглоби. Спочатку хворі відчувають біль, а згодом спостерігається припухання суглобів та обмеження їх рухомості (артропатичний псоріаз).
В країнах Європи лікування будь-якої форми псоріазу надається в амбулаторному режимі, що стало можливим завдяки впровадженню низки сучасних високоефективних методик, зокрема, імунобіологічної терапії, апаратної фототерапії, бальнеотерапії, тощо.
Розвитку і загостренню лускатого лишаю (псоріазу) сприяють нервово-психічні та фізичні перенапруження, інфекції (ангіна, ГРЗ) і супутні захворювання внутрішніх органів і нервової системи, які до того ж можуть погіршувати його перебіг. У деяких хворих встановлено зв’язок з’явлення псоріазу з вогнищевою інфекцією (тонзиліт).
Для псоріазу характерна наявність численних спочатку дрібних (розміром з просяне зерно, сочевицю) симетричних поверхневих округлих папульозних елементів, що поступово збільшуються за рахунок периферичного збільшення. При їх злитті утворюються бляшки різного розміру, різко відокремлені від неураженої шкіри, які інколи займають значну ділянку шкірного покрову. Їх контури можуть бути різноманітними – фестончастими, герляндоподібними, кільцеподібними, тощо, колір висипань – від блідо-рожевого до насичено-червоного, залежно від часу їх виникнення. Бляшки вкриті сріблясто-білими лусочками, що легко відділяються.
Висипання можуть розташовуватися на будь-якій ділянці шкірного покриву, але найбільш типовою є локалізація на розгинальних поверхнях верхніх і нижніх кінцівок, особливо на ліктях і колінах, у ділянці крижів і волосистої частини голови. Іноді ізольовано уражуються долоні та підошви. Часто спостерігаються псоріатичні зміни нігтів.
На жаль, псоріаз не можна вилікувати повністю, але можна і необхідно тримати під контролем. У кожному окремому випадку необхідно намагатися з’ясувати можливу причину виникнення чи загострення процесу і призначити відповідне загальне лікування. При цьому, слід враховувати ефективність призначених ліків, їх токсичність та реакцію організму хворого на ті чи інші засоби і методи лікування.
Тому, пошук найбільш оптимального для кожного конкретного пацієнта комплексу лікувальних заходів зазвичай є тривалим процесом, адже лікар-дерматолог має зважати і на прийнятну ціну препаратів, і на зручність їх вживання, щоб поліпшити якість життя хворого.
Рішення про використання того чи іншого методу лікування ґрунтується на визначенні типу псоріазу, його локалізації, площі ураження, його тяжкості, наявності або відсутності загальносистемної симптоматики (субфебрильна температура, збільшення лімфатичних вузлів, слабкість, висока стомлюваність, млявість, апатія, депресія, підвищення ШОЕ, лейкоцитоз, високий рівень сечової кислоти та ін.).
Арсенал медичних препаратів для лікування псоріазу дуже великий, сучасні лікарі навчилися справлятися з ураженням шкіри при псоріазі, проте без активної участі пацієнта в лікувальному процесі успіх не може бути досягнутий. У зв’язку з цим, для вирішення цього складного завдання пацієнт повинен бути максимально обізнаний про все, що стосується його захворювання, повинен зрозуміти принципи лікування і профілактики.
Нині це стало можливо завдяки впровадженню в практику навчальних програм («шкіл») для хворих псоріазом. Все більшого поширення набуває концепція, згідно якої для ефективного лікування псоріазу (для підтримки довготривалих ремісій) пацієнти повинні мати повний і достовірний спектр знань по своєму захворюванню. Це можливо лиш у тому випадку, якщо пацієнти відповідним чином обучені постійному контролю над своїм захворюванням.
У зв’язку з актуальністю цієї проблеми, на базі ОККВД №1 відкрита «Школа псоріазу», розроблена програма, тематичний план заняття з пацієнтами і родичами. На лекціях надається інформація про те, що таке псоріаз, як і чому розвивається, особливості течії і клінічні прояви цього захворювання, сучасні методи лікування, догляд за шкірою, режим харчування, фізіотерапія.
За необхідності консультації слід звернутися до обласного клінічного шкірно-венерологічного диспансеру №1, міського клінічного шкірно-венерологічного диспансеру №5 або до районних фахівців, які є в кожному районі міста Харкова та області.
