31 травня 2017 року ВООЗ проводить Всесвітній день без тютюну.
У 1988 році Всесвітня асамблея охорони здоров’я впровадила щорічне відзначення Дня без тютюну з метою об’єднання прогресивного людства у боротьбі з тютюнопалінням. У цей день медики проводять різноманітні заходи, що сприяють дотриманню Рамкової конвенції ВООЗ у боротьбі проти тютюну (РКБТ) на політичному, державному та громадському рівнях.
Хоча шкідливість куріння була відома дуже давно, проте й до цього часу тютюн широко вживається населенням усієї земної кулі. Ця звичка побутує фактично на всіх континентах, кількість курців не зменшується, а навіть зростає. Відзначається подальше захоплення курінням молоддю, у тому числі особами жіночої статі, що неминуче шкідливо позначається на загальному стані здоров’я підростаючого покоління, згубно впливає на відтворення населення. У зв’язку з поширенням куріння в усіх країнах світу з року в рік зростає і випуск тютюнових виробів. Боротьба з тютюнокурінням – пріоритет державної політики розвинених країн світу. Як відомо, щорічно глобальна тютюнова епідемія забирає мільйони людських життів. Крім того, куріння є одним з головних факторів ризику виникнення ряду неінфекційних захворювань, таких як серцево-судинні, онкологічні та інші захворювання. Водночас, позбавлення від цієї шкідливої звички сприятливо впливає на здоров’я людини: істотно знижується ризик, пов’язаний з вживанням тютюнових виробів, полегшується перебіг багатьох захворювань і підвищується ефективність їх лікування.
На жаль, наша держава не виділяє кошти для проведення національних соціальних кампаній щодо шкоди куріння, а покладається на допомогу міжнародної спільноти. В той же час дійсно системні зрушення у ставленні до свого здоров’я можуть відбутися тільки завдяки потужним інформаційним кампаніям за підтримки державних органів влади.
12 травня 2017 року активісти ГО «Життя» та коаліції громадських організацій «За вільну від тютюнового диму Україну» на антитютюновому автобусі у місті Києві об’їхали офіси політичних партій, які представлені у Верховній Раді України. Такою акцією учасники закликали політиків розглянути у першому читанні антитютюнові законопроекти №2820 та №4030а впродовж наступних двох пленарних тижнів ВРУ і впоратись до 31 травня – Всесвітнього дня без тютюну. Перший законопроект №2820 передбачає заборонити ароматизовані сигарети, збільшити зображення із попередженнями про шкоду куріння та розмістити їх із обох боків пачки у верхній її частині, обмежити продаж електронних сигарет дітям до 18 років, вилучити рекламу тютюну із Інтернету, змусити виробників тютюну звітуватись про вміст сигарет. Водночас законопроект №4030а пропонує прибрати викладку сигарет із вітрин магазинів та вдосконалити захист людей від тютюнового диму, збільшити перелік бездимних громадських місць, чітко визначити контроль за виконання антитютюнових норм та збільшити штрафи у разі порушень. Це зменшить привабливість та поширеність куріння, насамперед, серед дітей.
«За час роботи нинішнього парламенту VIII скликання не було прийнято жодного закону із контролю над тютюном, окрім підвищення акцизів. Причиною такого зволікання є тиск тютюнового лобі на ВРУ. Це призвело до того, що за останні три роки поширеність куріння серед всього дорослого населення в Україні значущо не зменшилась. При цьому щороку в Україні помирає 63 тисячі осіб від хвороб, спричинених курінням. Тому потрібно вже зараз приймати ці законопроекти з контролю над тютюном. Інакше Україна знову повернеться до п’ятірки країн із найвищою поширеністю куріння у світі», — наголосила Лілія Олефір, виконавчий директор ГО «Життя».
Важливо зауважити, що профільний Комітет ВРУ з питань охорони здоров’я вже розглянув законопроекти №2820 та №4030а та рекомендував їх до першого читання. Норми цих документів повністю відповідають Рамковій конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну, яку Україна ратифікувала у 2006 році та зобов’язалась виконувати. При цьому законопроект №2820 ґрунтується на новітній європейській Директиві 2014/40/ЄС з контролю над тютюном і є частиною євроінтеграційного пакету законопроектів. Проте через тиск тютюнового лобі законопроект №2820 вже два роки блокується й не вноситься навіть на перше читання.
«Останні антитютюнові зміни були прийняті ще в 2012 році, за цей час тютюновій індустрії вдалось знайти деякі прогалини у законодавстві про заборону реклами тютюну та заборону куріння у громадських місцях. Законопроект №4030а розроблено спеціально для того, щоб ці прогалини заповнити й посилити захист українців від тютюну. В ньому зокрема, чітко визначається відповідальним органом за перевірку виконання антитютюнового законодавства Держпродспоживслужба України та забороняється останній вид реклами, який існує на сьогоднішній день у вигляді кольорових викладок сигарет у вітринах магазинів», — пояснює Петро Король, юрист Центру демократії та верховенства права.
Учасники акції вручили офісам партій також символічні годинники «За майбутнє без тютюну», які відраховуватимуть час до прийняття антитютюнових законів перед Всесвітнім днем без тютюну
Україна є стороною РКБТ ВООЗ з 2006 року. Сторони Конвенції визнають, що тютюн є унікальним продуктом, вживання якого призводить до передчасної смерті. Відповідно, тютюн має жорстко регулюватися державами–сторонами РКБТ ВООЗ.Також Сторони Конвенції визнають, що існує непримиримий конфлікт корпоративних інтересів тютюнової індустрії з інтересами громадського здоров’я. Сторони взяли на себе зобов’язання вживати заходів для недопущення втручання тютюнової індустрії та її представників в політику охорони здоров’я.
«У той же час, деякі з партнерів тютюнових корпорацій намагаються активно впливати на сферу охорони здоров’я. Наприклад, починаючи з 2015 року, партнер Філіп Морріс — Міжнародний центр перспективних досліджень провів низку публічних заходів та впровадив діяльність з метою впливу на формування політики у сфері громадського здоров’я. На веб-сайті «Апостроф», який підконтрольний МЦПД, також розміщено відповідні публікації», — йдеться в заяві групи РПР з реформи системи охорони здоров’я.
У виконанні міжнародних зобов’язань України партнери тютюнових корпорації не можуть бути учасниками процесу формування та реалізації політики охорони здоров’я.
Довідково: Проект Закону № 2820 підтриманий коаліцією «Реанімаційний пакет реформ», Міністерствомохорони здоров’я, відомими лікарськими організаціями України, Всесвітньою організацією охорони здоров’я, Світовим Банком, Європейською Коаліцією “Smoke-Free Partnership”, мережею організацій “European Network for Smoking Prevention”, коаліцією «За вільну від тютюнового диму Україну», ГО «З питань профілактики та боротьби з неінфекційними захворюваннями», ГО «За духовність, моральність та здоров’я України» та іншими організаціями
та експертами.
«Держава повинна нести відповідальність за збереження здоров’я громадян. Тим паче, влада має відповідально ставитись до захисту людей, а в конкретному випадку найбільш вразливої категорії – дітей та молоді, від шкідливого впливу тютюну на їхнє здоров’я і не чинити протидії прогресивним ініціативам щодо контролю над тютюном. Прийняття законопроекту №4030а допоможе зберегти сотні тисяч людських життів, зменшивши привабливість та поширеність куріння, насамперед, серед дітей та молоді. Людське життя та здоров’я має бути головною цінністю державної політики у всіх сферах. Наша спільна мета − дбати про підростаюче покоління і будувати країну, спираючись на принципи економічного гуманізму», − вважає Ольга Богомолець, голова Комітету з питань охорони здоров’я. Якщо цю ініціативу буде ухвалено, сигарети мають зникнути з вітрин кіосків, магазинів та інших торгових пунктів. Згідно проекту закону товари смерті повинні розміщуватися в спеціальних боксах, за закритими дверцятами чи ролетами таким чином, щоб їх не було видно ззовні чи всередині приміщення, в якому вони продаються. При цьому, будь-яке спеціальне кольорове оформлення боксів із сигаретами буде заборонено. Покупці зможуть побачити інформацію про наявний асортимент на прайсі А4 формату чорно-білого кольору.
Викладка сигарет у місцях продажу – те саме, що реклама. Тютюнова індустрія навмисно використовує видиме розміщення сигарет як маркетинговий трюк для залучення молодих людей до куріння і робить це успішно. Все більше країн розуміє це, а тому вже прийняли і продовжують приймати закони, щоб убезпечити молодь від спокус через спеціальне розміщення сигарет у місцях продажу. Майже 20 країн прийняли відповідне законодавство, включаючи Ірландію, Нову Зеландію, Білорусь та Уругвай. Досвід цих та інших країн показує, що ці закони прості, популярні та ефективно захищають молодь від тютюнового маркетингу. Так, Ісландія запровадила заборону викладки тютюнових пачок ще у 2001 р. За даними європейського опитування ESPAD, якщо у 1999 р. курили (щонайменше раз на місяць) 28% ісландських підлітків, то в 2011 р. – 10%. У Норвегії після заборони видимого розміщення тютюнових пачок у магазинах у 2010 р., показник куріння зменшився з 19% у 2007 р. до 14% у 2011 р. У Канаді, після заборони викладки сигарет, рівень куріння серед підлітків 15-19 років знизився з 22% у 2002 р. до 12% у 2011 р.
В Україні прийнято сильний закон, який забороняє рекламу тютюну, проте існує лазівка, яка дозволяє обходити діючу заборону. Прийняття цього законопроекту буде простим, але в той же час ефективним інструментом, який допоможе позбавитися реклами раз і назавжди», − наголосив Джошуа Абрамс, директор програм Євразійського регіону кампанії «За майбутнє дітей без куріння» (США).
Про кричущість ситуації з викладкою пачок сигарет у місцях продажів говорять фахівці в галузі реклами та зв’язків з громадськістю.
«Упаковка будь-якого товару та його мерчайдайзинг завжди були важливими аспектами рекламування товару. У випадку із сигаретами це питання особливо загострюється – красиво викладені, підсвічені привабливі пачки перед очима на касі супермаркету та в кіосках на кожному кроці мають надзвичайний психологічний вплив особливо на дітей та молодь. В Україні тютюнові маркетологи зухвало використовують місця продажу сигарет як повноцінні рекламні площі, що фактично нівелює заборону реклами тютюну», − акцентувала увагу Наталія Грицюта, професор кафедри реклами та зв’язків з громадськістю Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, доктор наук у галузі соціальних комунікацій.
Встановлено, що90% курців почали курити у віці до 18 років, тобто будучи ще неповнолітніми. Тютюнові компанії цілеспрямовано використовують маркетингові інструменти для залучення дітей до куріння. Адже саме дітей вони бачать своїми потенційними клієнтами, які прийдуть на заміну тих курців, які помруть. Про це відкрито не говорять виробники сигарет, але дослідження показують, що діти, які бачать сигаретні вітрини, на 64% більш схильні почати курити. Українці висловили підтримку законодавчій ініціативі заборонити розміщувати сигарети на видноті у магазинах, 68% опитаних підтримують таку заборону. Про це йдеться у результатах загальнонаціонального омнібусу (опитування) щодо куріння в Україні, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.
«Ми маємо дбати про наших дітей, щоб вони зростали в середовищі вільному від тютюнового диму та реклами тютюну. Адже основний обов’язок держави захистити наших дітей. Важливо, щоб діти не потрапляли на гачок тютюнових компаній. Дорослі мають бути прикладом», — підсумовує Микола Кулеба, уповноважений Президента України з прав дитини.
Довідково: В Україні палить близько 11, 5 млн. жителів, з них — 9,1 млн. чоловіків та 2,5 млн. жінок. У відсотковому відношенні – 60 % і 11,2 %, відповідно. Приблизно третина населення у віці від 18 до 25 років є постійними курцями. Більш, ніж половина всіх курців свою першу сигарету викурили до дванадцяти років.
Україна щорічно втрачає більше $3 млрд через куріння населення. Це зумовлено тим, що курці стають непрацездатними внаслідок хвороб, спричинених курінням і не можуть фінансово забезпечити себе та свої сім’ї. Про це йдеться в дослідженні «Економічні аспекти оподаткування тютюнових виробів в Україні» Міжнародного об’єднання із боротьби з туберкульозом та хворобами легень. Крім того, науковці стверджують, що справжні економічні втрати держави внаслідок куріння її населення є ще більшими, якщо врахувати видатки держави на лікування захворювань, спричинених курінням.Сума втрат майже втричі перевищує доходи держбюджету від тютюнових акцизів, які за 2016 оцінюють на рівні $1,1 млрд. А найголовніше те, що споживання тютюну призводить до людських втрат: щороку в Україні помирає 63 тис. осіб.
Згідно з глобальною доповіддю Всесвітньої організації охорони здоров’я та Національного інституту онкології Сполучених Штатів Америки «Економічні аспекти тютюну та контролю над тютюном», опублікованою на початку січня 2017 р., щороку світова економіка втрачає понад трильйон доларів через збільшення затрат на медичну допомогу курцям та втрату працездатності. Тютюнопаління є опосередкованою причиною кожного п’ятого випадку смерті людей віком понад 35 років. За різними оцінками експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я, від хвороб, пов’язаних із тютюнопалінням, у світі щорічно помирає від 4 до 6 млн. осіб. Якщо ситуацію з тютюнопалінням не змінити, то, за попередніми прогнозами, у 2025 році щорічні втрати будуть становити понад десять мільйонів людей. Експерти зазначають, що заходи, спрямовані на боротьбу проти тютюну, включаючи збільшення податків і цін на тютюнові вироби, можуть слугувати джерелом значних надходжень. Ці кошти можна буде використати на охорону здоров’я та соціальний розвиток.
Куріння не лише створює смертельні загрози для життя людини, але й шкодить економіці. Тому українська влада має бути зацікавлена в тому, щоб поширеність куріння в Україні зменшувалась до рівня цивілізованих країн.
Щоб тривалість життя українців зросла, народжуваність почала перевищувати смертність в державі треба зробити ще чимало, в тому числі зробити так, щоб курити стало не модно, а українці стали віддавати перевагу здоровому спосібу життя.
Всім нам потрібно усвідомлювати, що покращити якість життя громадян України можно тільки шляхом здійснення ефективного громадянського представництва, активного впливу на політику та законодавство у сфері охорони громадського здоров’я
А керівникам і рядовим співробітникам закладів охорони здоров`я слід пам`ятати, що куріння шкідливо впливає на здоров’я не тільки людини, що палить, а й тих, хто перебуває в оточенні курців і змушений дихати забрудненим тютюновим димом повітрям. Тому галузевими наказами доведено, що згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення окремих положень про обмеження місць куріння тютюнових виробів», який набув чинності 16 грудня 2012 року, та чинного переліку місць, де курити заборонено і не може бути створено місць для куріння, заборонено куріння не тільки в приміщеннях закладів охорони здоров’я і освіти, а і на прилеглій території.
Консультативну допомогу в припиненні тютюнопаління можна отримати за телефонами «гарячої лінії» Харківського обласного наркологічного диспансеру: 340-21-35 (з 9-00 до 18-00) та 723-00-50 (цілодобово).
У Харківській області протягом 2016 року від тютюнової залежності успішно проліковано 6767 осіб, у тому числі 1518 підлітків.
Кидайте палити!
Зробіть перший крок у Всесвітній день без тютюну !
