Всесвітній день боротьби з гіпертонією відзначається щорічно у другу суботу травня за рішенням Всесвітньої Ліги гіпертонії і Міжнародного товариства гіпертонії. Цей день у 2021 році проходить 8 травня.
Артеріальна гіпертензія – одне з найпоширеніших захворювань серцево-судинної системи. Більше 1,5 млрд осіб у світі хворіють на гіпертонію, проте майже 45 % хворих не знають, що у них підвищений тиск. В Україні зареєстровано понад 13 млн осіб, хворих на артеріальну гіпертензію, з яких систематично отримують лікування лише 14 %, приймають лікарські препарати періодично – 35 %. Щорічно цю хворобу виявляють у 1 млн українців.
Мета проведення заходів, присвячених Всесвітньому дню боротьби з артеріальною гіпертонією, – підвищення інформованості населення про серйозні ускладнення артеріальної гіпертонії, поширення інформації про те, як можна запобігти розвитку цього захворювання.
Це дає унікальну можливість ще раз звернути увагу на проблему боротьби з артеріальною гіпертензією, на питання попередження серцево-судинних захворювань, допоможе підвищити рівень поінформованості населення і стимулювати обговорення в суспільстві питань збереження здоров’я та профілактики серцево-судинних захворювань.
Під час глобальної інформаційної кампанії необхідно також збільшити доступ до скринінгу артеріального тиску як потенційно найбільш ефективного способу зниження негативного впливу на здоров’я гіпертензивного стану.
За даними статистики близько 45 відсотків хворих людей не знають, що вони мають високий артеріальний тиск. Про масштаби цієї проблеми у світі свідчить той факт, що гіпертонія виявляється у кожної третьої дорослої людини.
Частка людей з підвищеним кров’яним тиском з віком зростає — від однієї людини з десяти у віці від 20 до 40 років до п’яти з десяти у віці від 50 до 60 років. Вказаний чинник ризику спричиняє 2/3 усіх хвороб системи кровообігу і щорічно призводить до більш ніж дев’яти мільйонів випадків смертей у світі.
Значна поширеність артеріальної гіпертензії серед населення обумовила збільшення кількості хвороб системи кровообігу за останнє десятиліття втричі.
Смертність від серцево-судинної патології становить 66,3% загального показника. Високий артеріальний тиск значно підвищує ризик захворіти на ішемічну хворобу серця, мозковий інсульт, а також на серцеву та ниркову недостатність, призводить до враження судин та очей.
У людей з високим тиском у 3-4 рази частіше розвивається ішемічна хвороба серця і в 7 разів — порушення мозкового кровообігу. Саме тому лікарі закликають громадян не займатись самолікуванням, а відвідувати лікаря не лише для контролю власного стану здоров`я, а й для можливості заощадити на лікуванні. Це, переконані фахівці, дозволяє знизити смертність від ускладнень гіпертонічної хвороби, зокрема, інсульту.
Гіпертонія, відома також як підвищений кров’яний тиск — це стан, при якому кров’яні судини постійно відчувають підвищений тиск. По судинах кров переноситься з серця до всіх інших частин тіла. З кожним скороченням серце закачує кров в судини. Кров’яний тиск створюється силою закачуваної серцем крові, що впливає на стінки кровоносних судин (артерій). Чим вище тиск, тим важче серцю закачувати кров.
Нормальний кров’яний тиск у дорослих людей визначається як кров’яний тиск на рівні 120 мм Hg1 в момент скорочення серця (систолічний) і кров’яний тиск на рівні 80 мм Hg в момент його розслаблення ( діастолічний). Кров’яний тиск вважається підвищеним або високим, якщо систолічний кров’яний тиск дорівнює або перевищує 140 мм Hg і / або діастолічний кров’яний тиск дорівнює або перевищує 90 мм Hg.
Близько 90-95% випадків АГ відносяться до категорії есенціальної (первинної) гіпертонії, або гіпертонічної хвороби, яка характеризується появою високого кров’яного тиску без будь-яких очевидних медичних причин. Решта 5-10% випадків мають назву «вторинна, симптоматична гіпертонія» і спричинені хворобами інших органів та систем (нирок, артерій, серця або ендокринної системи). Всього існує понад 50 захворювань та клінічних станів, що можуть призвести до розвитку вторинної АГ.
Гіпертонічна хвороба є найпоширенішим захворюванням серед хвороб системи кровообігу.
За статистичними даними МОЗ України гіпертонічна хвороба уражує 30% людей, що живуть у містах і 36% жителів сільської місцевості. Усього в нашій країні у 2020 році на обліку в закладах охорони здоров’я знаходилось 11,8 млн. хворих на артеріальну гіпертонію.
У Харківській області показник поширеності гіпертонічної хвороби у 2020 році становив 20493 випадки на кожні 100 тис. усього населення, (у 2019 році – 22003 випадків). У закладах охорони здоров`я області у 2020 році на диспансерному обліку перебувало 467344 хворих на гіпертонічну хворобу (у 2019 році – 503409). Протягом минулого року було виявлено вперше в житті 30255 випадків захворювання на гіпертонічну хворобу ( у 2019 році – 33173).
Така статистика останніх двох років свідчить про наявність тенденції до зменшення кількості виявлених хворих на артеріальну гіпертонію серед усього населення області.
Ця хвороба частіше виникає у людей похилого віку, проте її розвиток нерідко починається ще в молодому, а інколи навіть і в дитячому віці.
Наслідком гіпертонічної хвороби, особливо неконтрольованої, може стати виникнення ішемічної хвороби серця, гострого інфаркту міокарда, інсульту.
Серед мешканців області у 2020 році зареєстровано вперше в житті 2462 випадки гострого інфаркту міокарда проти 2726 випадків у 2019 році, 5991 інсульт, кількість яких у порівнянні з попереднім роком дещо збільшилась: у 2019 році – 5799.
Ішемічна хвороба серця має високий рівень поширеності і діагностується майже у кожної п`ятої дорослої людини. У 2020 році ішемічну хворобу серця виявлено вперше в житті у 29308 пацієнтів (у 2019 році – 34941). На диспансерному обліку перебувало у 2020 році 384712 хворих, у 2019 році – 428180. Такі позитивні зміни у статистиці можна пояснити тим, що із впровадженням програми «Доступні ліки», люди частіше звертаються до лікарів.
Загальновідомо, що поширеність хронічних неінфекційних захворювань, в тому числі серцево-судинних, значною мірою пов’язана зі способом життя і поведінкою людини в разі виникнення захворювання. Зниження факторів ризику в повсякденному житті супроводжується зменшенням захворюваності й смертності населення, а своєчасне виявлення та лікування захворювання - до підвищення ефективності лікування й зниження його вартості. Так, наприклад, у Фінляндії завдяки впровадженню профілактичних програм протягом 30 років, досягнуто зниження на 82% смертності від ішемічної хвороби серця при значному зменшенні рівня високого артеріального тиску, високого вмісту холестерину й куріння.
Спостереженнями, які проводились ННЦ « Інститут кардіології ім. академіка Н.Д. Стражеска», виявлено, що хворі на артеріальну гіпертонію далеко не завжди дотримуються принципів здорового способу життя та мають низку факторів ризику, а саме : 46% страждають на ожиріння, 67% з ліпідемією, 23%- палять, 48% ведуть малорухомий спосіб життя.
Особливо актуальним, з точки зору профілактичної поведінки населення, є не лише знання артеріального тиску, але й його оцінка, адже це визначає і прихильність до лікування, і активні дії щодо модифікації способу життя. Дослідження показало, що лише 20% осіб з високими показниками АТ оцінюють його як високий, 13% - як нормальний. Це свідчить про недостатню просвітницьку роботу серед населення та байдуже ставлення до власного здоров'я.
Гарне самопочуття дуже часто не свідчить про відсутність хвороби.
На початку захворювання гіпертонічна хвороба протікає непомітно, малосимптомно. Основними проявами можуть бути: головний біль, підвищене нервове збудження, запаморочення, дратівливість, безсоння. У хворих довго не виявляються типові для гіпертонічної хвороби зміни роботи серця, артеріальний тиск підвищується періодично, досягаючи в певні періоди норми.
Як правило, тиск підвищується й під час стресу - коли людина налякана чи роздратована, наднирники починають виробляти гормон стресу адреналін, який змушує серце битися сильніше і частіше, внаслідок чого тиск підвищується.
Якщо людина з артеріальною гіпертонією не змінює спосіб життя, то хвороба починає прогресувати, з'являється постійний головний біль, запаморочення, зниження зору аж до повної його втрати, подальше погіршення стану веде до розвитку таких серйозних ускладнень, як: мозковий інсульт, ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда.
Гіпертонічна хвороба характеризується значною поширеністю серед осіб похилого віку. Провідними органами-мішенями високого кров’яного тиску є серце, нирки, орган зору, головний мозок. При магніторезонансному обстеженні хворих на артеріальну гіпертензію виявлено, що приховані вогнищеві ураження судин головного мозку зустрічаються значно частіше (44%) ніж субклінічні ураження, серця (21%) і нирок (26%), і нерідко виявляються при відсутності ураження інших органів. Мозкові ускладнення артеріальної гіпертонії розглядаються фахівцями як суттєві і вагомі критерії додаткового серцево-судинного ризику. Тому хворі на гіпертонічну хворобу повинні бути під наглядом своїх лікарів, щоб вчасно виявити погіршення стану здоров′я та запобігти ускладненням, які можуть призвести до інвалідності і навіть смерті.
Враховуючи загрозливі наслідки впливу артеріальної гіпертензії на структуру і функціонування головного мозку, дуже важливо щоб симптоми цих порушень не залишились не поміченими лікарем. Адже артеріальна гіпертонія призводить до когнітивних порушень і судинної деменції. Деменція являє собою значну медико-соціальну проблему. У всьому світі налічується біля 47,5 млн пацієнтів з такою патологією, кожного року діагностується 7,7 млн нових випадків. До 2030 року кількість таких хворих може збільшитись удвічі, а у 2050 році таких хворих буде нараховуватися 135,5 млн, що обумовлено збільшенням тривалості життя людей і кількістю хворих з неконтрольованою артеріальною гіпертензією.
Високому кров’яному тиску та хворобам системи кровообігу можна запобігти шляхом профілактики, раннього виявлення та своєчасного і якісного лікування. Ризик розвитку гіпертензії можна мінімізувати, дотримуючись здорового способу життя, у тому числі збалансованого харчування, зменшення вживання солі, відмови від алкоголю та паління, регулярних фізичних вправ. Встановлення контролю над кров’яним тиском вимагає забезпечення доступності послуг охорони здоров’я та медикаментозного лікування.
З метою виявлення гіпертонічної хвороби та інших серцево-судинних захворювань профілактичні обстеження проводяться 1 раз на рік за наявністю факторів ризику та кожні 2 роки, якщо факторів ризику у пацієнта не виявлено. Профілактичні обстеження рекомендовано проводити в залежності від віку: чоловікам -40 років і старшим, жінкам – 50 років і старшим. Періодичність оглядів і вікові категорії визначені переліком медичних втручань у межах первинної медичної допомоги для груп пацієнтів з підвищеним ризиком розвитку захворювань ( Додаток 2 до Порядку надання первинної медичної допомоги, затвердженого Наказом МОЗ України від 19.03.2018 № 504).
Самопризначення будь-яких ліків без обстеження, без визначення особливостей захворювання і стану організму, без поради спеціаліста надзвичайно небезпечне для життя та здоров’я хворого.
Дія урядової програми «Доступні ліки» надає можливість кожному громадянину України, який підписав декларацію з лікарем, отримати безкоштовно або з незначною доплатою медикаментозні препарати для лікування серцево-судинних захворювань. Щоб отримати ліки для лікування гіпертонічної хвороби, які підпадають під дію програми, потрібно звернутися до лікаря та отримати рецепт. Вартість ліків аптекам компенсує держава. Рецепти на ліки за Урядовою програмою можуть виписувати лише лікарі «первинки» і лише через електронну систему. Відтепер немає значення, де проживає пацієнт і де рецепт був виданий. Завдяки переходу програми «Доступні ліки» до НСЗУ пацієнти можуть отримувати ліки за рецептом у будь-якій аптеці, яка бере участь у програмі.
Механізм відшкодування вартості ліків, що покладено в основу урядової програми, забезпечить хворим на артеріальну гіпертонію можливість доступного лікування.
Здійснення належного контролю кров’яного тиску для скорочення захворюваності і смертності від ішемічної хвороби серця та інсульту можна досягнути шляхом підвищення медичної грамотності серед населення щодо артеріальної гіпертонії, а також застосування профілактичних та лікувальних заходів.
Головна умова успішного подолання гіпертонії - зміна способу життя, а це зменшення ваги тіла, дотримання дієти з обмеженням споживання солі та жирів тваринного походження, включення у щоденний раціон більшої кількості морепродуктів, овочів та фруктів, регулярні заняття фізкультурою, відмова від алкоголю та тютюну.
Дотримання кожної з цих рекомендацій дає змогу знизити тиск на 2-4 мм ртутного стовпчика. Однак досягнути бажаних успіхів у лікуванні артеріальної гіпертонії можна лише за умови регулярного прийому медикаментозних препаратів під наглядом лікаря.
Контрольований артеріальний тиск – шлях до продовження
повноцінного життя!
