На сьогодні 1597 закладів, що надають первинну медичну допомогу, підписали договори з НСЗУ в нинішньому році. З початку року НСЗУ виплатила цим закладам понад 8 567 млрд грн.
3 2018 року надавачі первинної медичної допомоги (ПМД) перейшли на нові принципи фінансування– оплату за одного пацієнта з використанням капітаційної ставки в рамках виконання договорів про медичне обслуговування населення між надавачами ПМД та Національною службою здоров’я України (НСЗУ).
“Первинка” працює за новими правилами вже майже два роки і переваги та ефективність нової системи фінансування відчули як медзаклади, так і пацієнти.
На сьогодні 1597 закладів, що надають первинну медичну допомогу, підписали договори з НСЗУ в нинішньому році. З них 1089 — комунальних, 323 — ФОП, 185 — приватних.
З початку року НСЗУ виплатила цим закладам понад 8 567 млрд грн.
Нова модель фінансування покладає на заклад низку зобов’язань щодо надання первинної медичної допомоги населенню, при цьому сама по собі капітаційна модель оплати не є основним стимулом для впровадження значних змін. Саме тому, для подальшого реформування галузі покращання якості послуг ПМД та показників здоров’я населення, повинна впроваджуватися система додаткових фінансових стимулів, моніторингу якості, повноти та обсягу надання медичних послуг та заходи, спрямовані на підвищення професійного рівня лікарів.
За допомогою дослідження «Оцінка поведінки провайдерів первинної медичної допомоги , котре провели фахівці проекту USAID Ukraine — USAID Україна “Підтримка реформи охорони здоров’я” спільно із міжнародною консультаційною корпорацією “The Palladium Group” та Київською школою економіки в Україні з’явились дані, котрі допомагають проаналізувати перші результати реформування ланки первинної медичної допомоги. Зокрема, щодо зміни методів надання послуг, практики лікування і як змінилась поведінка самого пацієнта, котрий користується послугами ПМД.
У рамках дослідження було проаналізовано роботу 163-х закладів ПМД та проведено опитування понад 2,000 пацієнтів вдалося отримати інформацію щодо обсягу споживання послуг , визначити як змінились методи надання послуг і підходи до лікування, взаємодії між пацієнтом та лікарем, рівня задоволеності серед лікарів та пацієнтів, охоплення послугами ПМД різних категорій населення, зокрема, вразливих груп.
Дослідження виявило, що:
— в середньому лікарі ведуть прийом пацієнтів протягом 4,5 години на день та приймають близько 20-ти пацієнтів., середня тривалість візиту одного пацієнта становить 13 хвилин;
— основними споживачами послуг ПМД є жінки віком від 40 до 64-х років (у середньому жінки складають 68% від загальної кількості пацієнтів, котрі користуються послугами ПМД, у сільській місцевості цей показник сягає 70%);
— головними причинами візиту до закладу стали гострі симптоми хвороби (34% від загальної кількості візитів) та регулярні візити до лікаря переважно через хронічні захворювання (20% від загальної кількості візитів);
— у середньому за рік 69% пацієнтів, котрі прийшли на прийом до лікаря, отримували до 10 послуг ПМД (під послугою маються на увазі звернення до лікаря, вакцинація, здача аналізів, отримання рецептів та довідок тощо);
— пацієнти з хронічними захворюванням відвідують лікаря в середньому 14 разів на рік, з гострими симптомами хвороби – 10.1 раз на рік, ті, хто потребують рецептів – 12.2 рази на рік;
— пацієнти, що віднесли себе до вразливих груп населення, отримують більше послуг ПМД та частіше перенаправляються на вторинний рівень;
— люди, котрі потребують послуг паліативної допомоги, отримують 15.6 послуг ПМД на рік, люди із особливими потребами – 18, люди, котрі постраждали від Чорнобильської катастрофи — 16.6, безпритульні особи -13.2;
— у середньому один лікар ПМД робить 16 направлень до вузьких спеціалістів на кожні 100 візитів пацієнтів. Найвищий середній рівень направлень – у лікарів ПМД з досвідом роботи менше 10 років (18 направлень на 100 візитів);
— більшість лікарів загальної практики становлять жінки – 80%, середній вік — 47 років. В середньому лікар укладає із пацієнтом 1,700 декларацій і майже 60% закладів мають дефіцит кадрового забезпечення;
— у 2019 році у всіх закладах ПМД основним джерелом доходів були кошти, отримані від НСЗУ: у поліклініках – 92%, в ЦПМСД – 82%, в амбулаторіях – 72% та в лікарнях– 50%.
Також, завдяки дослідженню проаналізувати зміни, що відбулися у роботі лікарів та управлінців і безпосередньо у самому закладі ПМД:
— більшість лікарів відзначили зростання обсягу телефонних консультацій та зменшення кількості візитів додому;
— понад 51% лікарів стверджують що їх підходи до надання послуг ПМД змінилися, проте 64% визнали, що методи та практики лікування не зазнали змін;
— більшість керівників закладів ПМД відзначають, що зміни відбулися у підходах до складання фінансових планів та оплати праці;
— 78,5% лікарів задоволені своєю роботою і 71,1% лікарів зазначають, що задоволеність збільшилася після введення капітації;
— 66 % головних лікарів вважають, що їх заклади готові лікувати хворих на туберкульоз;
— досить високий відсоток закладів ПМД в сільській місцевості все ще потребують обладнання для доступу людей з особливими потребами.
Джерело інформації:
17 06 2020, https://nszu.gov.ua/novini/shcho-zminilosya-u-nadanni-pervinnoyi-medichnoyi-dopomogi-re-264
