Розповідає Ігнат Гаврилов, фармацевт відділу антимікробної резистентності та інфекційного контролю ЦГЗ.
Незалежно визначено точно збудник інфекції або ні, антибіотикотерапія буває:
- емпірична — коли збудник ще не визначено;
- етіотропна — коли збудник вже встановлений.
Але реальність така, що на даний час не існує достатньо ефективних методів етіологічної експрес-діагностики збудника. В реальних умовах початкова етіотропна антибіотикотерапія практично завжди є емпіричною. Тому вибір антибіотика для етіотропної терапії хворих здійснюється з урахуванням природної активності препаратів щодо основних збудників. Щоб впевнитись у правильності вибору необхідно:
- регулярно переглядати ефективність антимікробного препарату кожні 48-72 години;
- проводити модифікацію за потреби.
Коли є результати мікробіологічного дослідження, то ми отримуємо беззаперечне підтвердження або спростування правильності вибору. Далі необхідно обов’язково переглянути чи відповідає призначений препарат виявленому збуднику та його профілю резистентності, адже саме тоді й починається та сама етіотропна терапія.
На жаль, навіть коли ми знаємо винуватця бід пацієнта, це не дозволяє правильно обрати препарат для його лікування. Тому в кожній конкретній ситуації необхідно також враховувати розповсюдженість і характер вторинної резистентності збудників. Щоб напевне відправити мікроб у “нокаут”, нам потрібно отримати дані чутливості збудника до антибактеріальних препаратів в кожному окремому випадку. А до отримання результату бактеріологічного дослідження — враховувати дані локального моніторингу антибіотикорезистентності в закладі.
Та як би нам сильно не хотілось знищити підступну бацилу, обов’язково враховуємо співвідношення користь/шкода, враховуємо супутні захворювання, може й навіть спадковість. Пам’ятайте, мікроб — це єдине, що повинно страждати!
Джерело інформації:
08 02 2023, https://phc.org.ua/news/vibir-antibiotika-dlya-etiotropnoi-terapii-modifikaciya-priznachennya-antibiotikiv
