Кожного року у другий четвер жовтня громадськість відзначає Всесвітній день захисту зору. З 2000 року цей день є основним пропагандистським заходом ініціативи «Бачення 2020». Він покликаний привернути увагу урядів всіх країн до проблем збереження зору і забезпечити доступ до медичних послуг всім, хто має в цьому потребу.
Зір – одна з фізіологічних функцій сенсорної системи, за домопогою якої людина отримує 80-90% інформації про навколишній світ. Ця інформація необхідна не лише для повноцінного існування та орієнтування людини, але й для естетичного сприйняття світу.
За даними ВООЗ, близько 285 мільйонів людей по всьому світі страждають від порушень зору, з них 39 мільйонів вражені сліпотою. Близько 90% людей, які страждають від порушень зору, живуть в країнах з низьким рівнем доходу. 82% людей, що страждають сліпотою, входять у вікову групу 50 років і старше.
Щороку кількість сліпих у світі зростає на 1-2 млн осіб. Якщо не вжити термінових заходів, до 2020 року у світі буде вже 100 млн сліпих, адже кожні 5 секунд втрачає зір 1 доросла людина, кожну хвилину – 1 дитина. Причому для України проблема дитячої сліпоти та слабкозорості дуже актуальна, оскільки дитяча сліпота та слабкозорість посідає четверте місце серед основних причин інвалідизації дітей в нашій країні.
Причинами порушення зору є:
- Нескоректовані аномалії рефракції – короткозорість, далекозорість або астигматизм ;
- Катаракта ;
- Глаукома;
- Травми ;
- Цукровий діабет ;
- Вікова патологія сітківки та зорового нерву;
- Наслідки запальних захворювань рогівки.
Майже третина сліпих та слабкозорих спостерігається серед інвалідів з патологією очного дна (27,6 %). Це пов’язано із зростанням в Україні поширеності судинних захворювань, цукрового діабету, що призводять до тяжких змін сітківки (вікова дегенерація сітківки, діабетична ретинопатія тощо).
За останні роки збільшилася кількість порушень зору внаслідок розвитку короткозорості, астигматизму тощо. Так, серед дитячого населення поширеність короткозорості складає 30% серед усіх захворювань очей, серед дорослого – 12%. Користування електронними пристроями, недотримання зорової гігієни, недостатній рівень обізнаності населення щодо профілактики розвитку короткозорості – основні причини такої ситуації.
Короткозорість, далекозорість, астигматизм – три хвороби органів зору, які мають однакову природу. В одному випадку людина добре бачить далекі предмети, в іншому випадку навпаки, близькі. Але й короткозорість, і далекозорість, і астигматизм є порушеннями нормальної рефракції, тобто здатності ока до переломлення світла.
Причиною захворювання глаукомою є підвищення внутрішньо очного тиску, котре, якщо його не лікувати, нерідко призводить до сліпоти. Щорічно глаукома уражує очі однієї з тисячі. осіб у віці старше 40 років. Загальна кількість людей, яка страждає від цього захворювання, у віковій категорії 40-45 років становить 1%. Проте глаукома може виникнути і у значно молодшому віці. Незважаючи на прогрес у методах лікування, глаукома залишається однією з головних причин зниження зору і невиліковної сліпоти.
В Харківській області в 2016р .зареєстровано захворювань на глаукому серед усього населення — 17913 (поширеність на 100т. населення склала-662,71), в2015р відповідно — 17877(поширеність — 658,29).
В Україні серед первинних інвалідів найтяжчі ступені інвалідності (1 та 2 групи) мають хворі на глаукому (I гр. – 36,7%, II гр. – 14,8%). Вірогідність сліпоти на одне око через 20 років після виникнення глаукоми складає 27%, на обидва – 9%. Сліпота внаслідок глаукоми невиліковна. Однак своєчасна діагностика та адекватне лікування з регулярним контролем допомагають зберегти зорові функції.
Катарактою називають помутніння кришталика, що зустрічається, як
правило, у пацієнтів у літньому віці (вікова катаракта). Але вона може бути
також і вродженою. Від катаракти у світі страждають майже 17 млн. людей, в основному віком від 60 років. Медики б`ють тривогу: якщо раніше віковим порогом катаракти вважали 60-річний вік, то зараз він знизився до 40 років.
В Харківській області в 2016р. зареєстровано захворювань на катаракту серед усього населення — 41414 (поширеність на 100т. населення склала-1532,16), в2015р. відповідно — 42765 (поширеність-1574,75).
Діабетична ретинопатія — захворювання сітківки ока не запального характеру, яке виникає при цукровому діабеті та є його серйозним ускладненням. При розвитку діабетичної ретинопатії, а це приблизно 5-7 років, захворювання вражається капілярна мережа. Через дефіцит кисню розвиваються новостворені судини, які кровоточать і провокують утворення рубців, саме вони натягують сітківку та викликають її відшарування.
Симптоми діабетичної ретинопатії:
— затуманення або спотворення зору, труднощі при читанні.
— плавання об’єктів в полі зору.
— часткова або повна втрата зору, або тінь (вуаль) уздовж поля зору.
Діабетична ретинопатії може мати безсимптомний перебіг дуже довгий час, поки не почнеться розлад зорових функцій. Тому хворим на цукровий діабет необхідно систематично відвідувати лікаря-офтальмолога (2-4 рази на рік), з метою відповідного офтальмологічного обстеження очного дна. Лікування діабетичної ретинопатії: лазерне і хірургічне.
Порушення і навіть втрата зору можуть виникнути через травми ока, які зустрічаються у побуті досить часто. При будь-яких травмах очей завжди необхідно звертатися до лікаря. Навіть при дуже незначних ушкодженнях рогової оболонки до подряпин можуть потрапити бактерії, а оскільки в ній немає кровоносних судин, то й захисних речовин у ній менше. Запалення рогової оболонки може викликати виразку, здатну призвести до помутніння чи рубцеподібного скривлення рогівки. Травми очей спостерігаються переважно в осіб найбільш працездатного віку (84,6% – у 20-30 років) і часто призводять до обмеження або цілковитої втрати працездатності. За характером ушкоджень виділяють механічні пошкодження (контузія, непроникні, проникні та наскрізні поранення), опіки (хімічні, термічні, термо-хімічні, променеві). Пошкодження очей у дітей можуть мати характер
проникаючих і непроникаючих поранень гострими предметами, тупих травм
та опіків. До 70% поранень і опіків, а також до 85% тупих травм спостерігаються у дітей шкільного віку. Решта припадає на дошкільнят. Для попередження небезпечних ситуацій та нещасних випадків не можна залишати дітей без нагляду і з самого раннього віку їх слід навчати правилам безпечної поведінки, пояснюючи як берегти свої оченята! Також є важливою освітня робота з батьками та вчителями, щодо організації дозвілля дітей (залучення їх до спортивних секцій, різноманітних гуртків), контролю за їх іграми, правильне зберігання хімічно-активних та вибухонебезпечних речовин, дотримання правил техніки безпеки на уроках праці.
Для профілактики очного травматизму у дорослих як на виробництві так і в домашніх умовах можна порадити чітко дотримуватись правил техніки безпеки під час роботи з електроінструментом, верстатами, станками, одягати під час роботи спеціальні захисні окуляри, щитки чи маски
Запалення рогівки або кератит — важке захворювання, що призводить до порушення прозорості роговиці, різкому зниженню зору й поширенню запального процесу вглиб ока.
Причина кератитів — інфекція. Найбільш небезпечними є герпетичний вірус, грибки, протозойна інфекція, синьо-гнійна паличка, псевдомона. Інфікування рогівки провокує травма, яка може бути викликана як простий механічною травмою ока, так і носінням лінз.
Вірусні кератити часто розвиваються на тлі зниження загального імунітету організму. Як правило, кератити супроводжуються почервонінням ока, сльозотечею, світлобоязню, різкими болями. Зниження зору і болю в оці викликають різкий дискомфорт і повністю позбавляють можливості вести звичайний спосіб життя.
У користувачів персональних комп’ютерів, які працюють за комп’ютером не менше двох годин на день і неправильно організують своє робоче місце, може виникати комп’ютерний зоровий синдром (КЗС), з’являються головний біль, сльозотеча, свербіж, різь, двоїння, «туман», тяжкість в очах, відчуття «миготіння» знаків на моніторі, нудота. При порушенні правил користування комп`ютерами найбільш значні порушення функції акомодації спостерігаються у дітей, адже зоровий апарат у них недосконалий і продовжує формуватися.
Особливої уваги заслуговує синдром сухого ока, який супроводжує КЗС, проте причини його розвитку досі не з’ясовані. Є припущення, що в основі захворювання лежить рефлекторна реакція очей на непомітні коливання зображення, характерні для екранів комп’ютерних моніторів. Внаслідок перенапруження зору порушуються захисні рефлекси очей — моргання і сльозовиділення: поверхня очних яблук пересихає, тканини ока отримують менше поживних речовин, імунний захист слабшає. Лікування синдрому «сухого ока» на сьогодні є складною і ще остаточно не розв’язаною проблемою. Найбільш поширеним засобом, який покращує самопочуття хворих, є так звані препарати «штучної сльози».
У 2013 році Всесвітня асамблея охорони здоров’я схвалила «План дій для забезпечення загального доступу до здоров’я очей на 2014-2019 р.р.», дорожню карту для держав-членів, Секретаріату ВООЗ та міжнародних партнерів, призначену для зменшення масштабів порушень зору на 25% до 2019 року. Концепція глобального плану дій полягає в побудові світу, де не буде людей з порушенням зору без причин, а люди з неминучою втратою зору зможуть повною мірою реалізувати свій потенціал, а також будуть забезпечені загальним доступом до комплексних офтальмологічних служб.
У Всесвітній день зору люди повинні замислитись про можливості профілактики сліпоти та проблем, пов’язаних з зором, адже 3/4 випадків таких захворювань можуть бути попереджені або вилікувані.
Профілактикою очних захворювань є: збалансований раціон харчування, до якого включено багато овочів і фруктів та профілактичні огляди в офтальмолога щонайменше раз на рік, які дозволять запобігти захворюванням зору, адже на ранній стадії очні хвороби можуть залишатись непоміченими і тільки фахівцеві під силу діагностувати і призупинити їх розвиток. Серед засобів профілактики слід насамперед згадати елементарні вимоги щодо роботи за комп’ютером. Так, відстань від очей до монітора має становити не менш ніж 50 сантиметрів. Безперервна робота за комп’ютером повинна тривати не більше сорока хвилин, після цього треба зробити 10-15-хвилинну перерву. Важливо намагатися також частіше кліпати і вживати багато рідини. Після 40 років необхідно проводити повне обстеження очей не рідше ніж один раз на рік.
