Максим Степанов: Заплановане збільшення кількості ПЛР-тестувань до 30 тисяч на добу майже виконане

За минулу добу в Україні було проведено рекордну кількість тестувань методом ПЛР — 29 708 досліджень. Таким чином, країна наближається до запланованого на вересень добового показника у 30 тисяч ПЛР-тестів. Про це повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов на щоденному брифінгу.

 “За попередню добу загалом здійснено 55 503 тестування, з них 29 708 досліджень методом ПЛР і 25 795 — методом ІФА. Ми встановили абсолютний рекорд кількості зроблених ПЛР тестів. Ми обіцяли, що у вересні вийдемо на позначку 30 тисяч досліджень за добу”, — зазначив Міністр.

 
Міністр нагадав, що ще на початку квітня в Україні за добу проводилось близько 200 ПЛР-тестувань. На початок пандемії мережа лабораторних центрів була зруйнована. «Зараз її відновили і продовжують нарощувати потужності”, — підкреслив очільник МОЗ.

За його словами, тестування необхідні для своєчасного виявлення COVID-19, ізоляції хворого й контактних осіб та надання необхідного лікування пацієнтам з коронавірусною хворобою.

Джерело інформації: 10 вересня 2020, https://moz.gov.ua/article/news/maksim-stepanov-zaplanovane-zbilshennja-kilkosti-plr-testuvan-do-30-tisjach-na-dobu-majzhe-vikonane

Програмою «Доступні ліки» користується вже 2 млн 350 тисяч українських пацієнтів

63% українських пацієнтів, які користуються програмою реімбурсації “Доступні ліка”, старше 65 років. НСЗУ вже виплатила аптекам 618 млн грн за відпущені лікарські засоби пацієнтам.

Державна програма реімбурсації “Доступні ліки”, яку адмініструє Національна служба здоров’я України, дозволяє зробити лікування хронічних захворювань доступнішим.

Програмою реімбурсації користуються вже 2 млн 350 тисяч українських пацієнтів, 462 тисячі з них проживають у сільській місцевості.

Кількість пацієнтів, що нею користується, постійно зростає. Зокрема, за останні 24 години вперше ліки за цією програмою отримали майже 2 000 пацієнтів. Серед тих, хто користується програмою, 63% — це люди старше 65 років, 36% — люди від 40 до 64 років. 80% користувачів програми отримують за нею ліки від серцево-судинних захворювань, які є найпоширенішими в структурі захворюваності українців.

У рамках державної програми реімбурсації “Доступні ліки”, у 2020 році Національна служба здоров’я України виплатила аптекам 618 млн грн за відпущені лікарські засоби пацієнтам.

З початку цього року лікарі виписали 9,5 млн електронних рецептів на ліки за програмою, 85% з яких вже погашено, тобто пацієнти отримали по ним необхідні їм ліки в аптеці. 

НСЗУ законтрактувала 1179 аптечних заклади на роботу за програмою «Доступні ліки». Пацієнт може отримати ліки за програмою у 8,5 тисячах аптек по всій країні, майже 20% з яких знаходяться в селах та смт. Тобто, пацієнти, що проживають в сільській місцевості також мають можливість користуватись цією програмою.

В програму входять ліки як українських виробників – зараз їх 60%, так і іноземних – їх 40%. 

На сьогодні в програмі «Доступні ліки» 264 лікарських засоби, серед них 85 – пацієнт може отримати безоплатно. Зокрема, в програмі «Доступні ліки»: 200 ліків для лікування серцево-судинних захворювань, 48 – діабету ІІ типу, 15 – бронхіальної астми, 1 — для лікування ревматичних хвороб.

Міністри охорони здоров’я України та Німеччини обговорили питання доступу до вакцин від COVID-19

Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов та Міністр охорони здоров’я Федеративної Республіки Німеччина Єнс Шпан сьогодні під час телефонної розмови обговорили питання клінічних досліджень і доступу до вакцин від COVID-19.

“Україна вдячна ЄС та Німеччині за безпосередній фінансовий вклад та політичну підтримку міжнародної ініціативи COVAX, завдяки чому Україна зможе отримати дози вакцини для 20% населення. Проте у цьому випадку у нас залишиться понад 30 млн людей, що потребуватимуть вакцини з інших джерел”, — зазначив очільник МОЗ України.

За його словами, Україна також шукатиме джерела поставок вакцини для проведення щеплення усім групам ризику.

Єнс Шпан зазначив, що Німеччина готова повернутися до розмови про доступ України до вакцини, як тільки буде зрозуміло, які вакцини пройдуть клінічні дослідження.

“Ми задоволенні нашим двостороннім співробітництвом, також хочу висловити захват втіленням достатньо амбітної реформи в галузі охорони здоров’я”, — додав глава МОЗ Німеччини.

Максим Степанов  висловив сподівання, що діалог між українським та німецьким МОЗ буде продовжено.

Джерело інформації: 10 вересня 2020, https://moz.gov.ua/article/news/ministri-ohoroni-zdorov’ja-ukraini-ta-nimechchini-obgovorili-pitannja-dostupu-do-vakcin-vid-covid-19

Виплати надбавок працівникам екстренки за роботу з пацієнтами з COVID-19 у липні склали понад 72 млн грн

Національна служба здоров’я оплачує всім закладам у повному обсязі і вчасно кошти за лікування пацієнтів з підозрою або з захворюванням на COVID-19. За здійснення цих доплат медичним працівникам несе відповідальність головний лікар закладу.

Видатки на оплату праці працівників 25 Центрів екстреної медичної допомоги в липні склали: на виплату зарплат медикам у розмірі посадового окладу з урахуванням надбавок та доплат – понад 123, 88 млн грн, на виплату надбавок за роботу з пацієнтами з COVID-19 – понад 72,88 млн грн.

Тобто в середньому розмір надбавки до зарплат медикам екстренки за липень склав 60%. Але в різних регіонах ситуація різна, наприклад, в центрі екстреної медичної допомоги  Харківської області надбавки за липень склали 300%, Полтавської області – 379%, на Луганщині — 243%, Чернігівщині — 239%.

Щодо медичних закладів, які надають стаціонарну допомогу пацієнтам з COVID-19, то, наприклад, в Шосткінськінській центральній районній лікарні Сумської області видатки на оплату праці лікарів закладу у липні склали 203,8 тисяч грн, з них 128 тисяч грн – доплати за лікування пацієнтів з COVID-19  У лікарні працює 7 лікарів, середня зарплата лікаря в липні склала 29 000 грн.

Національна служба здоров’я оплачує всім закладам у повному обсязі і вчасно кошти за лікування пацієнтів з підозрою або з захворюванням на COVID-19. А за безпосереднє здійснення цих доплат лікарям та медпрацівникам закладу несе відповідальність головний лікар закладу. Саме керівництво закладу має подбати про те, щоб медичний персонал отримував доплати за роботу в умовах підвищеного ризику.

Тариф за надання допомоги хворим на COVID-19 чи з підозрою на нього, включає доплати медикам, які безпосередньо працюють з такими пацієнтами, у розмірі до 300% до заробітної плати. За здійснення цих доплат лікарям та медпрацівникам закладу несе відповідальність головний лікар закладу, тому ситуація з доплатами в різних закладах відрізняється. 

Також з 1 вересня будуть підвищені зарплати медикам, що працюють в закладах спеціалізованої та екстреної медичної допомоги.
Відповідне рішення ухвалив уряд.

НСЗУ готова укладати додаткові договори з медзакладами на збільшення видатків на оплату праці медиків після того, як будуть внесені необхідні технічні зміни у нормативно-правові акти. Зокрема, до Порядку використання коштів.

Уряд передбачив на збільшення зарплат медиків 5,9 млрд грн. Зокрема, передбачається збільшення зарплат: лікарям – на 70% від посадового окладу, визначеного за 14 тарифним розрядом Єдиної тарифної сітки, фахівцям з базовою та неповною вищою медичною освітою усіх спеціальностей – на 50% від мінімальної заробітної плати, молодшим медичним сестрам – на 25% від мінімальної заробітної плати.

Заклади отримають виплати на підвищення зарплат медикам вже з вересня.

Джерело інформації: 09 09 2020, https://nszu.gov.ua/novini/viplati-nadbavok-pracivnikam-ekstrenki-za-robotu-z-paciyenta-304

На харчову алергію страждає 1 – 3% дорослих та 4 – 6% дітей у світі

Харчова алергія – це реакція імунної системи організму на харчові продукти.

Організм виробляє “алергічні антитіла” або імуноглобулін E (IgE) до алергену. Алерген потрапляє до організму і зв’язується з антитілом IgE, викликаючи алергічну реакцію.

Харчову алергію не слід плутати з харчовою непереносимістю, оскільки в їх основі лежать різні механізми.

Епідеміологічні дослідження показали, що майже 80% людей, яких запитували, чи є у них харчова алергія, відповідали ствердно, проте у них не було IgE-опосередкованої харчової алергії.

Більше 160 продуктів харчування можуть викликати алергічні реакції.

До харчових алергенів, що найчастіше викликають алергію належать:

злакові вироби, що містять глютен; молюски та ракоподібні; яйця; риба; арахіс; соя; молочні продукти; горіхи.

Серед дітей грудного віку найпоширенішими є алергія на яйця, молоко та молочні продукти, які часто проходять з віком.

Алергія на молюсків, ракоподібних зустрічається частіше серед дорослих, тоді як алергія на арахіс однаково поширена серед дітей та дорослих.

Симптоми харчової алергії зазвичай з’являються протягом декількох хвилин – двох годин після вживання їжі, на яку в людини алергія.

Клінічні симптоми харчових алергій варіюються між легким дискомфортом та загрозливими життю реакціями, які потребують негайного медичного втручання.

Алергічні реакції можуть включати кропив’янку, почервоніння шкіри або висип, набряк обличчя, язика, губ, блювоту та/або діарею, спазми в животі, кашель, запаморочення та/або нудоту, набряк гортані, голосових зв’язок, втрату свідомості тощо.

Єдиний спосіб для осіб, схильних до харчової алергії, контролювати її – це уникати споживання харчових продуктів-алергенів. Читайте етикетки на продуктах та не вживайте продуктів або інгредієнтів, які можуть викликати симптоми. Якщо симптоми прогресують, негайно зверніться за медичною допомогою.

Джерело інформації: 09 09 2020, https://phc.org.ua/news/na-kharchovu-alergiyu-strazhdae-1-3-doroslikh-ta-4-6-ditey-u-sviti

Декларації з лікарями уклали понад мільйон харків’ян

1 млн 150 тис. харків’ян уклали декларації з сімейними лікарями за станом на 1 вересня 2020 року.

Про це сьогодні, 9 вересня, на засіданні постійної комісії з питань соціального захисту та охорони здоров’я Харківської міської ради повідомив директор Департаменту охорони здоров’я Юрій Сороколат.

За його словами, декларації з сімейними лікарями уклало близько 80% населення міста. Це достатньо високий показник на рівні країни, і харків’яни продовжують укладати декларації.

Також директор департаменту повідомив, що в міських лікувальних установах встановлено 4 тис. 600 персональних комп’ютерів для комунікації з Національною службою здоров’я України. «Ми забезпечені комп’ютерами на 100%. Зокрема, для лікарень і поліклінік цього року закупили 1 тис. 634 персональних комп’ютери та 1 тис. 388 багатопрофільних пристроїв», — повідомив Юрій Сороколат.

Він уточнив, що укладання декларацій з сімейними лікарями та оснащення лікувальних установ комп’ютерами проходить в рамках медичної реформи, яка почалася в місті в квітні 2018 року.

Джерело інформаії: 09 вересня 2020, https://www.city.kharkov.ua/uk/news/deklaratsii-z-likaryami-uklali-ponad-milyon-kharkivyan-45487.html