Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щороку 1 грудня відповідно до рішення Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та рішення Генеральної Асамблеї ООН, прийнятого у 1988 році. З того часу минуло вже 30 років, але проблема боротьби з поширенням ВІЛ інфекції/СНІДу залишається досить актуальною для багатьох країн світу.
Метою Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом є підвищення обізнаності населення про ВІЛ-інфекцію/СНІД і демонстрація міжнародної солідарності перед загрозою пандемії. Всесвітній день боротьби зі СНІДом – це ще одна можливість дізнатися про факти щодо поширеності ВІЛ-інфекції і втілити знання у практику. Якщо люди розуміють, як передається ВІЛ-інфекція, як їй можна запобігти та усвідомлюють сьогоднішню реальність життя з ВІЛ – вони можуть за допомогою цих знань дбати про власне здоров’я і здоров’я інших та толерантно ставитися до тих, хто живе з ВІЛ-інфекцією.
За оцінками програми Організації Об’єднаних Націй з ВІЛ-інфекції/СНІД (ЮНЕЙДС) з початку епідемії ВІЛ-інфекції у світі інфікувалося вірусом імунодефіциту (ВІЛ) приблизно 78 [63~89] млн. людей, померло від захворювань, зумовлених СНІДом, більше 35 млн. осіб. ВІЛ-інфекція/СНІД стали потужними чинниками, що призводять до багатофакторного деструктивного впливу на соціальне та економічне життя суспільства. У найбільш уражених СНІДом регіонах відзначено зниження середньої очікуваної тривалості життя на 15-20 років. Для країн з негативним приростом населення масштабна епідемія ВІЛ-інфекції посилила існуючі демографічні проблеми. Економічний збиток від епідемії обумовлюється, в першу чергу, збільшенням непрацездатного населення
У 2014 році стратегія ЮНЕЙДС щодо прискорення заходів у відповідь на ВІЛ-інфекцію/СНІД (Fast Track) запропонувала нові цільові показники прогресу у припиненні глобальної пандемії ВІЛ-інфекції після 2015 року: 90-90-90 (до 2020 року) та 95-95-90 (до 2030 року). Це означає, якщо 90/95% людей, які живуть з ВІЛ, будуть знати про свій ВІЛ-позитивний статус, і якщо 90/95% людей, які знають свій ВІЛ-позитивний статус, отримуватимуть високоефективну антиретровірусну терапію, то у 90/95% людей, які отримують відповідне лікування, рівень вірусного навантаження ВІЛ буде невизначуваним, що суттєво зменшить ймовірність передачі ВІЛ-інфекції та подальше поширення хвороби.
Застосування підходу ЮНЕЙДС дозволить попередити до 2030 р. приблизно 28 млн. нових випадків ВІЛ-інфекції, 21 млн. смертей, обумовлених СНІДом, уникнути додаткових витрат у зв’язку з ВІЛ у розмірі 24 млрд. доларів США та взагалі ліквідувати глобальну пандемію ВІЛ-інфекції.
У контексті забезпечення глобальних цілей у протидії епідемії ВІЛ-інфекції в Європейському регіоні до 2030 року ВООЗ розробила Європейський план дій з профілактики і контролю за ВІЛ-інфекцією/СНІДом на 2016-2021 роки, що відповідає положенням Цілей Сталого Розвитку (ЦСР), Глобальної стратегії сектора охорони здоров’я з боротьби з вірусним гепатитом та інфекціями, що передаються статевим шляхом, Європейської програми «Здоров’я-2020», Стратегії ВООЗ з ліквідації туберкульозу до 2035 року.
На Засіданні високого рівня було підкреслено, що зусилля охорони здоров’я у протидії епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу на світовому рівні призвели до вражаючих успіхів у напрямку намічених цілей Глобальної Стратегії ЮНЕЙДС на 2011-2015 роки, більш відомої як Стратегія «Прямування до Нуля»: Нуль нових випадків інфікування; Нуль смертей, пов’язаних зі СНІДом; Нуль дискримінації.
У 2015 році, в порівнянні з 2010 роком, загальна кількість нових випадків ВІЛ-інфекції у світі скоротилась на 6% та становила 2,1 млн. осіб, а кількість таких випадків серед дітей зменшилась на 50% і дорівнювала 150 тисячам. У 85 країнах кількість нових випадків зараження ВІЛ-інфекцією дітей було знижено до рівня менше 50 дітей на рік.
ВІЛ-інфекція залишається головною проблемою громадської охорони здоров’я в Європейському регіоні ВООЗ, а в східній його частині епідемія розвивається найбільш стрімкими темпами в світі.
Показники нових діагностованих випадків ВІЛ-інфекції на 100 тис. населення значно коливаються. Серед країн, що подали звітність, найвищі показники було зареєстровано в Україні (36,9), Естонії (22,1), Молдові (20,4), Латвії (17,3), Білорусі (16.4), Казахстані (13,5), Грузії (13,3), Люксембурзі (12,6), Таджикистані (11,9) та Киргизстані (10.9), а найнижчі — в Македонії (1,4), Сербії (1,4), Словаччині (1,6), Хорватії (2,2), Чеській Республіці (2,2) і Словенії (2,4). У Росії цей показник складав 58,4 на 100 тис. населення.
До країн Східної Європи і Центральної Азії з важкими епідеміями ВІЛ-інфекції серед СІН віднесені Російська Федерація, Україна, Узбекистан та Білорусія. Серед пріоритетних міст, що зумовили значний внесок у поширення національної епідемії ВІЛ-інфекції в своїх країнах, а також є територіями з високою часткою ГПР та ЛЖВ, визначені Москва і Казань (Росія), Київ (Україна), Алма-Ата (Казахстан), Ташкент (Узбекистан), Мінськ (Білорусь), Кишинів (Молдова).
Тенденції, що спостерігаються в структурі шляхів передачі ВІЛ-інфекції в Європейському регіоні ВООЗ, свідчать, що у порівнянні з 2005 роком кількість людей, інфікованих ВІЛ-інфекцією внаслідок гетеросексуальних контактів, збільшилася на 25%, статевих контактів між чоловіками — на 28%, а кількість випадків інфікування в результаті споживання ін’єкційних наркотиків знизилась на 22%.
У східній частині Європи основними шляхами поширення ВІЛ-інфекції є гетеросексуальні контакти і споживання ін’єкційних наркотиків (66% і 28% нових випадків, відповідно), а рівень поширення ВІЛ-інфекції серед чоловіків, які мають гомосексуальні статеві контакти залишається дуже низьким (2% випадків). У центральній та західній частинах Європи статеві контакти між чоловіками залишаються основним шляхом передачі ВІЛ-інфекції (28% і 44% від нових випадків, відповідно), гетеросексуальний шлях інфікування складав 24% і 33%, відповідно.
Проте, у 26 країнах світу СНІД залишається у п’ятірці причин передчасної смертності (до 65 років, за критерієм ВООЗ) та непрацездатності. До таких країн належать Колумбія, Гайана, М’янма, Росія, Україна та країни Африки на південь від Сахари. Майже 90,0% тягаря від захворювань, обумовлених СНІДом, в Регіоні Східної Європі та Центральної Азії (СЄЦА) припадає на Російську Федерацію та Україну. Регіон Східної Європи та Центральної Азії – єдиний регіон світу, де масштаби епідемії ВІЛ-інфекції продовжують зростати.
За оцінками ВООЗ та ЮНЕЙДС, Україна залишається регіоном з високим рівнем поширення ВІЛ-інфекції серед країн Східної Європи та Центральної Азії. За офіційною статистикою, з початку 2016 року в Україні зареєстровано біля 10 000 людей, які живуть з ВІЛ-інфекцією, а загальна кількість осіб, у яких було виявлено ВІЛ-інфекцію, з 1987 по 2016 рік складає понад 312 тис. осіб. До 55,0% людей, які живуть з ВІЛ, не знають про свій статус і залишаються поза медичним спостереженням. Аналіз даних щодо розвитку епідемічної ситуації з ВІЛ-інфекції/СНІДу дозволяє стверджувати, що масштаби епідемії в Україні продовжують поширюватися серед загального населення за рахунок збільшення епідемічної значимості статевого шляху передачі ВІЛ-інфекції. Враховуючи зростання частки осіб старше 25 років та частки осіб у ІІІ-ІV клінічних стадіях серед нових випадків ВІЛ-інфекції епідемію в Україні можна назвати «зрілою». Зростання показника захворюваності на ВІЛ-інфекцію, насамперед, обумовлено поступовим збільшенням рівня охоплення медичним наглядом ВІЛ-позитивних осіб у закладах охорони здоров`я. Для оцінки та прогнозування стану епідемії ВІЛ-інфекції в Україні необхідне більш досконале вивчення епідемічного процесу на окремих територіях за кількісними та якісними показниками.
За даними Державної установи «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України» Україна сьогодні посідає одне з перших місць серед країн європейського регіону за кількістю ВІЛ-позитивних осіб. За оновленими оціночними даними, на початок 2019 року в країні проживає близько 200 тисяч ВІЛ-позитивних людей і понад 60 тисяч з них не знають про свій статус.
Найбільш ураженими ВІЛ-інфекцією регіонами є Дніпропетровська, Одеська, Миколаївська, Херсонська, Київська, Чернігівська область, а також місто Київ.
За період 1987–2019 роки в країні зафіксовано 49 751 випадків смерті від захворювань, зумовлених СНІДом. У травні 2019 р. в Україні офіційно було зареєстровано 1 463 нових випадків ВІЛ-інфекції. З-поміж них у 674 пацієнтів було діагностовано СНІД, а 251 людина померла від хвороб зумовлених СНІДом.
Основним шляхом передачі ВІЛ залишається статевий — 65,6%. Вчасне діагностування ВІЛ-статуса та початок лікування — гарантує довге та повноцінне життя. Станом на 1 січня 2019 року 102 432 особи отримувало терапію, тоді як ще у 2009 році — лише 15 871 особи.
Перший випадок ВІЛ-інфекції у Харківській області був підтверджений у 1987 році. Епідемія прийшла набагато пізніше, в середині 90-х років минулого століття.
За 10 місяців 2019 року в Харківській області зареєстровано 534 ВІЛ-інфікованих осіб (20,5 на 100 тис. населення), а у 2018 році – 540 (20,2 на 100 тис. населення). Відповідно хворих на СНІД у 2019 році зареєстровано 210 випадки (7,9 на 100 тис. населення), у 2018 – 228 (8,5 на 100 тис. населення). Найбільш ураженою віковою групою є працездатні громадяни, віком від 20 до 49 років, на долю яких припадає біля 73,5%. Всього станом на 01.10.2019 в області на обліку перебуває 4798 громадян України (пок. на 100 тис – 178,7; Україна – 326,0), у т.ч. 233 дитини, з яких у 70 діагноз ВІЛ-інфекції підтверджено, 1227 хворих на СНІД (пок. на 100 тис – 45,7; Україна – 112,5).
Серед вперше зареєстрованих інфікованих у поточному році – 64 дитини віком до 18 місяців з непідтвердженим діагнозом.
Основним шляхом інфікування в Харківській області, як і в Україні, є статевий. За 10 місяців поточного року статевим шляхом інфікувалася 290 осіб (53,4% від загальної кількості ВІЛ-інфікованих). В регіоні «працює» гомосексуальний шлях інфікування, який в структурі статевого шляху становить 11%. Парентерально, при введенні наркотичних речовин, інфікувалось 34,3% (186 осіб).
Ще один виклик, з яким зіткнулась Україна – це наслідки АТО і труднощі, пов`язані з наданням належної допомоги вимушено переміщеним особам (ВПО).
Станом на 01.11.2019 у КЗОЗ Обласному центрі профілактики і боротьби зі СНІДом під медичним наглядом перебуває 164 ВІЛ-інфікованих особи з зони проведення АТО, всі отримують антиретровірусну терапію на безоплатній основі.
Для ВІЛ-інфекції характерний багаторічний перебіг хвороби, клінічно пов’язаний з прогресуючим зниженням імунітету і розвитком імунодефіциту. В основі імунодефіциту при цьому лежить поступове зниження кількості CD4-лімфоцитів.
ВІЛ досить чутливий до зовнішніх чинників, він гине при використанні всіх відомих дезінфікуючих засобів, а також при нагріванні понад 56 °С протягом 30 хвилин. Під дією прямих сонячних променів збудник ВІЛ-інфекції втрачає свої властивості протягом 12 годин і майже миттєво гине під дією ультрафіолетового випромінення. Однак у розчині наркотичних речовин, куди потрапила ВІЛ-інфікована кров, збудник зберігає свої властивості 7-15 днів, а у замороженій крові – до 10 років.
Основним стандартним методом діагностики ВІЛ-інфекції є імуно-ферментний аналіз (ІФА). Виявити ВІЛ-інфекцію можна вже через 3 місяці після зараження у 90-95% інфікованих, через 6 місяців – у 5-9% і у 1% випадків – через 1 рік.
Незважаючи на те, що в Україні офіційно продовжують реєструвати випадки ВІЛ-інфекції, у тому числі випадки захворювання на СНІД, епідемію ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні можна буде зупинити. Наша країна впроваджує нові підходи до припинення поширеності ВІЛ-інфекції/СНІДу та має усі шанси стати позитивним прикладом у зниженні нових випадків ВІЛ-інфекції та зменшенні смертності від СНІДу в країні.
Підставою для такої заяви є унікальна ситуація, яка складається з трьох факторів. В Україні наявні сприятливі економічні умови – як в межах державного фінансування так і в частині міжнародної фінансової допомоги. Наявні технічні можливості – в країні є доступ до сучасних ліків проти ВІЛ-інфекції за доступною ціною, є мережа організацій, які впроваджують лікування, соціальній супровід та громадський контроль. А також є політична воля МОЗ та Кабінету Міністрів України впроваджувати медичну реформу, яка буде впливати на подолання епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу.
На міжнародній конференції з протидії ВІЛ/СНІД у в Нідерландах, на якій зібрались 15 тисяч представників з усього світу, в липні 2018 українська делегація, членами якої були представники Міністерства охорони здоров’я України та БО «Мережа 100 відсотків життя», презентувала реальні кроки на національному рівні у протидії поширеності і подоланні ВІЛ-інфекції/СНІДу.
В Україні відбувається низка важливих заходів, які сприяють протидії поширенню хвороби, а саме:
- Впровадження наймасштабніших серед країн Східної Європи та Центральної Азії профілактичних програм для груп ризику.
- Закупка препаратів для антиретровірусної терапії не менше ніж для 140 тисяч пацієнтів.
- Впровадження підходу “test and treat,” коли абсолютно усі пацієнти, у яких виявлено ВІЛ-інфекцію, одразу будуть в змозі отримувати життєво необхідне лікування — антиретровірусну терапію.
- Зміна алгоритмів тестування, коли широко використовуються швидкі тести на ВІЛ у роботі медичних фахівців первинної ланки. Лікар первинної допомоги допомагатиме визначитися щодо необхідності тестування для тих пацієнтів, які дійсно цього потребують.
- Реалізація програми замісної підтримувальної терапії за державні кошти. До речі, досвід України є унікальним — ми є єдиною країною в регіоні, яка впроваджує таку програму за державні кошти.
Водночас з позитивною динамікою по всій країні, через окупацію Криму досі немає доступу до пацієнтів та інформації, чи отримують люди з ВІЛ/СНІДом на тих територіях життєво необхідну терапію. Завдяки міжнародним організаціям та фондам, з 2015 року люди, що живуть на тимчасово окупованих територіях на Сході України, почали отримувати необхідну терапію. Глобальний фонд фінансує програму по закупівлі необхідних препаратів, а поставки їх на місця здійснює міжнародний фонд ЮНІСЕФ.
За останні 10 років в Україні у 20 разів збільшилася кількість пацієнтів, які отримують високоактивну антиретровірусну терапію (АРТ) – до 102000 пацієнтів. Але, на жаль, і сьогодні лише кожен другий ВІЛ-інфікований українець знає свій діагноз та звернувся до медичного закладу. Тому однією з найголовніших проблем є недостатні обсяги тестування. Цю ситуацію має поліпшити проект HealthLink. HealthLink – це п’ятирічний проект агентства США з міжнародного розвитку (USAID), який працюватиме протягом 2017-2022 років у тих регіонах України, що мають найвищі показники розповсюдження ВІЛ-інфекції. Проект впроваджують БО «Мережа 100 відсотків життя» у партнерстві з Альянсом громадського здоров’я та за підтримки держави. У 2018 році до проекту долучилося 220 медичних закладів та 3500 лікарів. Проект підтримує впровадження системних змін в медичній галузі, розробку нового медичного протоколу з тестування на ВІЛ, а також підвищує експертну кваліфікацію представників регіональних громадських об’єднань, які є головними партнерами держави на місцевому рівні в питанні надання соціальних послуг ЛЖВ. В 2019 році ГО у 12 регіонах надають послуги для ЛЖВ по профілактиці і супроводу ВІЛ-інфікованих, а тестування у рамках проекту зможуть пройти 268 тис українців.
Український Уряд підтримав ініціативу міжнародної громадськості і спільну ініціативу ЮНЕЙДС та ЮНІСЕФ по проведенню Всеукраїнської інформаційної кампанії «Не дай СНІДу Шанс». З вересня 2016 року відбувалась перша хвиля цієї інноваційної кампанії під гаслом «Вірю – Не вірю». Ця інформаційна кампанія вже четвертий рік поспіль є результатом успішного партнерства та співпраці між урядом України та міжнародними організаціями – Об’єднаної програми ООН з ВІЛ/СНІД (UNAIDS) та компанії Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, що діє за дорученням уряду Німеччини.
В 2017 році агенція U—report спільно з ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНою ГАРЯЧою ЛІНІєю З ПИТАНЬ ВІЛ/СНІД ТА ТУБЕРКУЛЬОЗУ провели опитування щодо вивчення актуальних форм і каналів інформування про ВІЛ-інфекцію серед молоді. Більш ніж половина опитаної молоді відповіла, що її цікавить інформація про міфи, пов’язані з ВІЛ-інфекцією – 56%, як вберегти себе від ВІЛ – 37,7%, пункти тестування на ВІЛ – 31,4%, шляхи передачи ВІЛ – 21,3%, що таке ВІЛ-інфекція – 11,8%, інше – 2,8%. А на запитання: «Яка форма інформування щодо інфекції є найцікавішою для Вас?», найчастіше молодь відповідала, що найцікавішою формою інформування для молоді є відеоролики, анімація, комікси – 44,4%, інфографіка, картинки – 29,4%, публікація у Facebook – 25,5%, статті в ЗМІ – 19,4%, спеціалізовані сайти – 15,7%, ТВ-програми – 12,7%, тематичні листівки – 11%, інше – 1,9%.. Щоб задовольнити інтереси молоді, фахівці створили ряд коміксів, які можна знайти і переглянути на сайті за посиланням: http://helpme.com.ua/ua/news/new/id.2540/default.html.
Головним лікувально-профілактичним закладом щодо проблем ВІЛ-інфекції/СНІДу в нашому регіоні є КНП ХОР «Обласний клінічний центр профілактики і боротьби зі СНІДом». Він співпрацює з громадськими благодійними організаціями, програми яких спрямовані на профілактику, догляд і підтримку ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД. З метою розширення партнерства між урядовими, громадськими організаціями та фондами щорічно укладаються угоди про співпрацю з обласним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, благодійною організацією «Мережа 100 відсотків життя» м. Харків», міськими благодійними фондами «Надія Є», «Благо», «Парус» та ін. З метою залучення уразливих груп населення (споживачі ін’єкційних наркотиків, особи, які надають сексуальні послуги за винагороду, чоловіки, які мають секс з чоловіками, ув’язнені) до цільових заходів і програм профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу та хвороб, що передаються статевим шляхом, КНП ХОР «Обласний клінічний центр профілактики і боротьби зі СНІДом» сумісно з вищевказаними інституціями продовжує роботу з надання інформаційно-консультативних послуг, проведення до та після тестового консультування та тестування осіб з числа груп ризику. За 9 місяців 2019 року обстежено на ВІЛ-інфекцію за допомогою швидких тестів всього 24008 осіб, з них 2458 робітниця комерційного сексу, 7370 споживачів ін’єкційних наркотиків, 2575 чоловіків, які мають секс з чоловіками. Мобільними амбулаторіями за 9 місяців 2019 року здійснено 247 виїздів,охоплено профілактичними послугами 3548 осіб з груп ризику.
Пріоритетними кроками у боротьбі з епідемією ВІЛ-інфекції в країні залишаються: забезпечення рівного доступу до консультування і тестування, вчасне охоплення ВІЛ-інфікованих осіб послугами догляду та безперервне забезпечення підтримуючою антиретровірусною терапією на безоплатній основі, попередження нових випадків інфікування ВІЛ-інфекцією. Зокрема, розширення обсягів антиретровірусної терапії дозволяє людям, які живуть з ВІЛ-інфекцією, отримати шанс на якісне та продуктивне життя та розширює можливості попередження подальшої передачі ВІЛ. Громадськість в Україні впевнена, що тільки спільні дії сприяють зміцненню організованих зусиль по боротьбі з ВІЛ-інфекцією/СНІДом. Саме тому 12 червня 2019 року Уряд затвердив відповідну постанову про «Деякі питання надання послуг представникам групи підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ та людям, які живуть з ВІЛ». Закупівля послуг з супроводу та профілактики ВІЛ-інфекції тепер покладена на ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України», який вже розпочав проведення тендерних процедур. Вже у 2019 році буде закуплено послуги з супроводу та профілактики ВІЛ у громадських організацій та інших надавачів послуг, які мають досвід надання такої допомоги. Це інноваційний для України механізм, адже відтепер за кошти державного бюджету фінансуватиметься не лише лікування ВІЛ, але й соціальна складова роботи з пацієнтами. “Держава вперше в історії розпочне оплачувати цю роботу за кошти державного та місцевих бюджетів. І це великий прорив на шляху до подолання ВІЛ-інфекції, адже великий відсоток успіху в лікуванні ВІЛ – це консультування і супровід пацієнтів. Саме завдяки цій підтримці вдається отримати прихильність до щоденного вживання антиретровірусних препаратів”, — зазначає Віктор Ляшко, перший заступник гендиректора Центру громадського здоров’я. Послуги з супроводу та профілактики ВІЛ — це, насамперед, робота з населенням, що знаходяться в групах ризику інфікування вірусом імунодефіциту. Ці послуги включають проведення тестування, програму обміну шприців та голок, консультації для людей, які дізналися, що мають ВІЛ-інфекцію та психологічну підтримку. Усі витратні матеріали (швидкі тести, презервативи, шприці, тощо) для надання цих послуг вже є в наявності – їх закупили міжнародні партнери.
Епідемія ВІЛ/СНІДу в Україні набула найбільших в Європі масштабів. Експертів ООН турбує той факт, що розвиток епідемії продовжує випереджати масштаби і темпи боротьби з нею. Про це повідомляє Центр новин ООН. А в той час в Україні, щодня, від СНІДу нажаль помирає в середньому 7 осіб.