Виплати надбавок працівникам екстренки за роботу з пацієнтами з COVID-19 у липні склали понад 72 млн грн

Національна служба здоров’я оплачує всім закладам у повному обсязі і вчасно кошти за лікування пацієнтів з підозрою або з захворюванням на COVID-19. За здійснення цих доплат медичним працівникам несе відповідальність головний лікар закладу.

Видатки на оплату праці працівників 25 Центрів екстреної медичної допомоги в липні склали: на виплату зарплат медикам у розмірі посадового окладу з урахуванням надбавок та доплат – понад 123, 88 млн грн, на виплату надбавок за роботу з пацієнтами з COVID-19 – понад 72,88 млн грн.

Тобто в середньому розмір надбавки до зарплат медикам екстренки за липень склав 60%. Але в різних регіонах ситуація різна, наприклад, в центрі екстреної медичної допомоги  Харківської області надбавки за липень склали 300%, Полтавської області – 379%, на Луганщині — 243%, Чернігівщині — 239%.

Щодо медичних закладів, які надають стаціонарну допомогу пацієнтам з COVID-19, то, наприклад, в Шосткінськінській центральній районній лікарні Сумської області видатки на оплату праці лікарів закладу у липні склали 203,8 тисяч грн, з них 128 тисяч грн – доплати за лікування пацієнтів з COVID-19  У лікарні працює 7 лікарів, середня зарплата лікаря в липні склала 29 000 грн.

Національна служба здоров’я оплачує всім закладам у повному обсязі і вчасно кошти за лікування пацієнтів з підозрою або з захворюванням на COVID-19. А за безпосереднє здійснення цих доплат лікарям та медпрацівникам закладу несе відповідальність головний лікар закладу. Саме керівництво закладу має подбати про те, щоб медичний персонал отримував доплати за роботу в умовах підвищеного ризику.

Тариф за надання допомоги хворим на COVID-19 чи з підозрою на нього, включає доплати медикам, які безпосередньо працюють з такими пацієнтами, у розмірі до 300% до заробітної плати. За здійснення цих доплат лікарям та медпрацівникам закладу несе відповідальність головний лікар закладу, тому ситуація з доплатами в різних закладах відрізняється. 

Також з 1 вересня будуть підвищені зарплати медикам, що працюють в закладах спеціалізованої та екстреної медичної допомоги.
Відповідне рішення ухвалив уряд.

НСЗУ готова укладати додаткові договори з медзакладами на збільшення видатків на оплату праці медиків після того, як будуть внесені необхідні технічні зміни у нормативно-правові акти. Зокрема, до Порядку використання коштів.

Уряд передбачив на збільшення зарплат медиків 5,9 млрд грн. Зокрема, передбачається збільшення зарплат: лікарям – на 70% від посадового окладу, визначеного за 14 тарифним розрядом Єдиної тарифної сітки, фахівцям з базовою та неповною вищою медичною освітою усіх спеціальностей – на 50% від мінімальної заробітної плати, молодшим медичним сестрам – на 25% від мінімальної заробітної плати.

Заклади отримають виплати на підвищення зарплат медикам вже з вересня.

Джерело інформації: 09 09 2020, https://nszu.gov.ua/novini/viplati-nadbavok-pracivnikam-ekstrenki-za-robotu-z-paciyenta-304

На харчову алергію страждає 1 – 3% дорослих та 4 – 6% дітей у світі

Харчова алергія – це реакція імунної системи організму на харчові продукти.

Організм виробляє “алергічні антитіла” або імуноглобулін E (IgE) до алергену. Алерген потрапляє до організму і зв’язується з антитілом IgE, викликаючи алергічну реакцію.

Харчову алергію не слід плутати з харчовою непереносимістю, оскільки в їх основі лежать різні механізми.

Епідеміологічні дослідження показали, що майже 80% людей, яких запитували, чи є у них харчова алергія, відповідали ствердно, проте у них не було IgE-опосередкованої харчової алергії.

Більше 160 продуктів харчування можуть викликати алергічні реакції.

До харчових алергенів, що найчастіше викликають алергію належать:

злакові вироби, що містять глютен; молюски та ракоподібні; яйця; риба; арахіс; соя; молочні продукти; горіхи.

Серед дітей грудного віку найпоширенішими є алергія на яйця, молоко та молочні продукти, які часто проходять з віком.

Алергія на молюсків, ракоподібних зустрічається частіше серед дорослих, тоді як алергія на арахіс однаково поширена серед дітей та дорослих.

Симптоми харчової алергії зазвичай з’являються протягом декількох хвилин – двох годин після вживання їжі, на яку в людини алергія.

Клінічні симптоми харчових алергій варіюються між легким дискомфортом та загрозливими життю реакціями, які потребують негайного медичного втручання.

Алергічні реакції можуть включати кропив’янку, почервоніння шкіри або висип, набряк обличчя, язика, губ, блювоту та/або діарею, спазми в животі, кашель, запаморочення та/або нудоту, набряк гортані, голосових зв’язок, втрату свідомості тощо.

Єдиний спосіб для осіб, схильних до харчової алергії, контролювати її – це уникати споживання харчових продуктів-алергенів. Читайте етикетки на продуктах та не вживайте продуктів або інгредієнтів, які можуть викликати симптоми. Якщо симптоми прогресують, негайно зверніться за медичною допомогою.

Джерело інформації: 09 09 2020, https://phc.org.ua/news/na-kharchovu-alergiyu-strazhdae-1-3-doroslikh-ta-4-6-ditey-u-sviti

Декларації з лікарями уклали понад мільйон харків’ян

1 млн 150 тис. харків’ян уклали декларації з сімейними лікарями за станом на 1 вересня 2020 року.

Про це сьогодні, 9 вересня, на засіданні постійної комісії з питань соціального захисту та охорони здоров’я Харківської міської ради повідомив директор Департаменту охорони здоров’я Юрій Сороколат.

За його словами, декларації з сімейними лікарями уклало близько 80% населення міста. Це достатньо високий показник на рівні країни, і харків’яни продовжують укладати декларації.

Також директор департаменту повідомив, що в міських лікувальних установах встановлено 4 тис. 600 персональних комп’ютерів для комунікації з Національною службою здоров’я України. «Ми забезпечені комп’ютерами на 100%. Зокрема, для лікарень і поліклінік цього року закупили 1 тис. 634 персональних комп’ютери та 1 тис. 388 багатопрофільних пристроїв», — повідомив Юрій Сороколат.

Він уточнив, що укладання декларацій з сімейними лікарями та оснащення лікувальних установ комп’ютерами проходить в рамках медичної реформи, яка почалася в місті в квітні 2018 року.

Джерело інформаії: 09 вересня 2020, https://www.city.kharkov.ua/uk/news/deklaratsii-z-likaryami-uklali-ponad-milyon-kharkivyan-45487.html

МОЗ спростить процедури закупівель систем киснепостачання та вакцин від грипу

Кабінет Міністрів підтримав ініціативу МОЗ та розширив перелік товарів, робіт та послуг для протидії COVID-19, щодо яких діє спрощена процедура закупівлі та які звільняються від оподаткування податком на додану вартість. Відповідна постанова ухвалена сьогодні, 9 вересня, на засіданні уряду.

«Передбачається внесення змін до постанов уряду №224 та №225 щодо спрощеної процедури закупівлі та звільнення від оподаткування податком на додану вартість товарів, робіт та послуг, які використовуються у боротьбі з коронавірусною хворобою. Це питання стосується систем киснепостачання, забезпечення вакцинами проти грипу та проведення вакцинації осіб, які належать до групи ризику із захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19», — зазначив очільник МОЗ Максим Степанов.

Нагадаємо, раніше Міністерство охорони здоров’я прискорило виділення коштів на закупівлю препарату «Ремдесивір», що призначається при лікуванні пацієнтів з коронавірусною хворобою.

Джерело інформації: 9 вересня 2020, https://moz.gov.ua/article/news/moz-sprostit-proceduri-zakupivel-sistem-kisnepostachannja-ta-vakcin-vid-gripu

У харківських лікарнях створять додаткові місця для інфікованих хворих

290 місць планують додатково створити у харківських лікарнях у зв’язку зі зростанням кількості хворих COVID-19 і виконати низку інших заходів перед початком епідсезону.

Про це сьогодні, 9 вересня, на засіданні постійної комісії з питань соціального захисту та охорони здоров’я Харківської міської ради повідомила заступник міського голови Світлана Горбунова-Рубан.

За її словами, в місті ретельно готуються до нового епідсезону, коли, крім хворих на COVID-19, буде зростання захворювання на грип та ГРВІ. Так, у лікарні №25 для інфікованих хворих створять 180 нових ліжок, у лікарні №18 — 50, а в лікарні №17 — 60. Віце-мер зазначила, що це без урахування кількості ліжок, відкритих у лікувальних установах першої лінії боротьби з COVID-19 раніше: у лікарні №13 було відкрито 100 койко-місць, лікарні №17 — 120 ліжок, у пологовому будинку №2 є місця, але ці лікарні вже переповнені. За словами віце-мера, у лікарні №17 зараз проходять лікування 128 хворих.

«Перед нами стояло завдання — приймати на доліковування хворих, у яких негативний ПЛР-тест і важкий стан після перенесеного коронавірусу, але в наші лікарні почали надходити пацієнти з COVID-19, коли в інфекційній лікарні не було можливості їх прийняти. Тому сьогодні у нас ситуація «50 на 50», тобто наші лікарні стали інфекційними», — повідомила заступник міського голови.

За її словами, міським лікарням потрібні фахівці — анестезіологи і терапевти. Крім того, до нових ліжко-місць необхідно підвести кисень. На ці цілі планується спрямувати 4,6 млн грн. Міська рада вже звертався до уряду, щоб спростити тендерну процедуру із закупок, яка зазвичай займає місяць-півтора. При цьому віце-мер зазначила, що в місті вивчали можливість компенсувати нестачу кисневого проводу кисневими концентраторами, але це виявилося недоцільним. Як уточнив директор Департаменту охорони здоров’я Юрій Сороколат, при централізованому постачанню кисню можна подавати 50-60 л на хвилину, а через концентратори, які обійшлися б приблизно в 12 млн грн, — 10-12 л на хв.

Також Світлана Горбунова-Рубан повідомила, що до кінця року на засоби індивідуального захисту для лікарень необхідно виділити 7 млн ​​грн, ще 13,2 млн грн — на лікарські засоби.

Як уточнив директор Департаменту охорони здоров’я Юрій Сороколат, мова йде про антибіотики, жарознижуючі препарати, витратні матеріали та інфузії.

«Найголовніше — набори антибактеріальних, противірусних препаратів, які показані важким хворим, починаючи з перших днів інтенсивного лікування. Також нам потрібно дивитися наперед і передбачити кошти на перші три місяці наступного року, тому що є зростання захворюваності, і ми не бачимо стабілізації», — підкреслив Юрій Сороколат.

Зазначимо, що міські лікарні продовжують забезпечувати всім необхідним. Зокрема, вчора в лікарні №13, 17, 18 і 25 надійшли дев’ять апаратів ШВЛ. Раніше лікарня №17 отримала ще сім ШВЛ. Також лікарні №13 і 17 закупили по 15 кисневих концентраторів.

Джерело інформації:09 вересня 2020, https://city.kharkov.ua/uk/news/u-kharkivskikh-likarnyakh-stvoryat-dodatkovi-mistsya-dlya-infikovanikh-khvorikh-45486.html

Максим Степанов розпочинає серію особистих інспекцій COVID-лікарень України

Сьогодні Міністр охорони здоров’я відвідав столичну клінічну лікарню №4, яка надає медичну допомогу людям, хворим на COVID-19, і  поспілкувався з лікарями та пацієнтами. Про це Максим Степанов розказав під час щоденного брифінгу. 

«Завдання МОЗ — шукати рішення проблем, яких наразі в медичній системі ще чимало. Якщо лікарі не будуть говорити про ці проблеми, то й рішення знайти буде набагато складніше. Тому я завжди відкритий до діалогу. Мені важливо розуміти, що турбує медичних працівників, особливо зараз, під час пандемії COVID-19. Я постійно відвідую лікарні по всій країні і закликаю лікарів відкрито говорити про проблеми», — наголосив очільник МОЗ Максим Степанов.

Міністр відвідав пацієнтів з  COVID-19, поспілкувався з ними про рівень надання медичної допомоги та перебіг лікування.  Наразі у київській міській клінічній лікарні №4 –  близько 700 працівників, які щороку надають допомогу більш ніж 20 тисячам пацієнтам. У зв’язку з початком пандемії COVID-19 ліжка соматичних відділень були перепрофільовані в інфекційні. Зараз у лікарні розгорнуто 375 ліжок інфекційного шпиталю з 20 ліжками інтенсивної терапії для інфекційних хворих.

Джерело інформації: 9 вересня 2020, https://moz.gov.ua/article/news/maksim-stepanov-rozpochinae-seriju-osobistih-inspekcij-covid-likaren-ukraini